Понеділок, 06 Грудня 2021 р.
19 Листопада 2021

I ЗНОВУ СЕНСАЦІЯ ВІД АРХЕОЛОГІВ

У листопаді 2021 року Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» проводила дослідження у сквері поблизу Вірменського бастіону – на замовлен­ня музею мініатюр «Замки України». Заклад вирішив облаштувати додатковий вхід із боку вулиці Замкової. Для вивчення цієї ділянки археологи заклали вздовж муру траншею 8 на 3 м. Мур з’явився у другій половині ХХ ст. Коли на цій ділянці облаштовували сквер («Подолянин» писав про нього у статті, присвяченій історії кам’янецьких парків). Колись тут існував проїзд із вулиці Францисканської на сучасну Замкову. Дослідження у цьому місці дали цікаві та несподівані результати. Уже на глибині 40-50 см в південному кутку траншеї історики знайшли кут кам’яниці, котра розмі­щувалася тут принаймні з XVIII ст. Відомо, що 1810 року в цьому будинку розташовувався «Домъ со службами командира артиллерийской гарнизонной команды». Весь інший простір траншеї був зайнятий засипкою, в якій зустрічались артефакти трипільської культури, раннього залізного віку, доби Середньовіччя і Нового часу.

У листопаді 2021 року Кам’янець-Подільська архітектурно-­археологічна експедиція державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» проводила дослідження у сквері поблизу Вірменського бастіону – на замовлення музею мі­ніатюр «Замки України». Заклад вирішив облаштувати додатковий вхід із боку вулиці Замкової. Для вивчення цієї ділянки ар­хеологи заклали вздовж муру траншею 8 на 3 м. Мур з’явився у другій половині ХХ ст. Коли на цій ділянці облаштовували сквер («Подолянин» писав про нього у статті, присвяченій історії кам’я­нецьких парків). Колись тут існував проїзд із вулиці Францис­канської на сучасну Замкову. Дослідження у цьому місці дали цікаві та несподівані результати. Уже на глибині 40-50 см в південному кутку траншеї історики знайшли кут кам’яниці, котра розміщувалася тут принаймні з XVIII ст. Відомо, що 1810 року в цьому будинку розташовувався «Домъ со службами командира артиллерийской гарнизонной команды». Весь інший простір траншеї був зайнятий засипкою, в якій зустрічались артефакти трипільської культури, раннього залізного віку, доби Середньовіччя і Но­вого часу.
Найцікавіше трапилося на глибині 3 м. Петро Болтанюк, Дмитро Тимчук, Євген Левінзон, Олександр Омельченко та Ільдар Яхієв знайшли фрагмент фундаменту більш ранньої ка­м’я­ниці, яка датується XVII ст. Поруч із нею відкрилися залишки господарської ями другої половини ХІІІ – першої половини XIV століття. В ті далекі часи Ка­м’янець був частиною Золотої Орди. Серед матеріалів золотоординського періоду яскрави­-ми знахідками є фрагменти чаш на кільцевому піддоні. Одна з них вкрита зсередини поливою.
У ямі було знайдено також монету, яка після очищення допоможе чіткіше датувати золотоординську яму.
Керівник архітектурно-ар­хео­логічної експедиції Павло НЕЧИТАЙЛО розповідає, що північніше від ями археологи зна­йшли заглиблений котлован жит­ла кінця XVI – початку XVII століття. Це 400-річний котлован зруйнував надзвичайно цікаву споруду – ще старішу. Після його зачищен­ня в північній частині під стовповою ямою відкрився фрагмент підземної галереї. Підземелля видовбане частково в суглинку, частково – в скельних породах, і має ширину 1 м, висоту – 1,8 м.
У місці виявлення склепіння пошкоджене котлованом житла, а продовження галереї в північно-східному напрямку повністю завалене. Втім відкриття навіть невеликого фрагменту такої підземної архітектури є великою археологічною удачею. Адже це одна з рідкісних підземних галерей у Західній Україні, час зведення якої раніший за XVII століття. Музей мініатюр «Замки України» і виконавці археологічних досліджень ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ докладуть зусиль, щоб забезпечити консервацію та музеєфікацію фрагменту унікального підземелля.
Спеціально для «Подолянина» Павло Нечитайло дав коментар:

– Розкоп у сквері біля Вірменського бастіону – це черговий сигнал для міської влади та кам’янецького бізнесу. Волання з-під землі про справжні цінності. Про те, що справді надає нашому місту привабливості та сили. Це наша археологічна й архітектурна спадщина. І чергові знахідки археологів підтверджують, що археологія має бути пріоритетним напрямком розвитку для міста. Це і потужні інформаційні приводи, і нові туристичні об’єкти, й імідж міста та його інвестиції в майбутнє. Це добре розуміють мери міст Полонного й Городка, де наша експедиція проводила цьогоріч масштабні роботи.

Ірина ПУСТИННІКОВА.