Неділя, 22 Травня 2022 р.
28 Січня 2022

НОВОУШИЧЧИНА ФЕСТИВАЛИТЬ

По-особливому щирий, цікавий і запальний «Різд­вяний фестиваль – 2022» відгуляли 19 січня в Новій Ушиці. Та так відзначили, що згадують і досі. Адже змучилися від буденності, карантинів, проблем, а душа бажає свята. Автентичні колядки, щедрівки, веселі пісні, танці, яскраві костюми, гарячий чай, домашня випічка, подарунки учасникам і нагородження переможців конкурсів – вистачало того дня на сцені всього, а емоції, що надихають, сповнюють надією і любов’ю, супроводжуватимуть весь рік.

МАЮТЬ КОМУ ПЕРЕДАТИ ДОСВІД

– У нашій громаді є гарна традиція – проводити «Різдвяний фестиваль», але цьогоріч він був настільки душевним, що назвав би його родинним. Відбувся в неофіційній щирій атмосфері, позитивні емоції та почуття були через край. І причин цьому декілька: люди сиділи на карантині, скучили за масовими заходами. Стосується це як глядачів, так і артистів, які відривалися на сцені сповна, – розповідає начальник відділу культури, туризму та з питань ЗМІ Новоушицької селищної ради Вадим СІДЛЕЦЬКИЙ. – Дуже багато учасників було – 23 колективи, а ще більше виконавців хотіли взяти участь у ньому. На жаль, часові рамки не дозволили виступити всім охочим, та й погода не надто дозволяла. Все ж декілька годин поспіль усі ми веселилися, забавлялися, зігрівалися творчістю талановитих земляків, а також чаєм, кавою і домашньою випічкою, яку приготували працівниці бібліотек.
Селишний голова Новоушицької територіальної громади Анатолій ОЛІЙНИК особисто долучився до підготовки свята, а також організував подарунки артистам. Він дбає про культуру громади, її розвиток, живе своєю справою, тому й свято видалося таким щирим. Також під час фестивалю нагородили переможців конкурсу на найкраще оформлення дворів, приміщень, адмінбудинків. Такий конкурс проводиться вдруге, започаткував його наш селищний голова. Цьогоріч призовий фонд склав 20 тисяч гривень.
Культура в нас на гідному рівні насамперед тому, що самим мешканцям цікаво брати участь у заходах. Велопробіги, вечори пам’яті, презентації книг, концерти – і скрізь є люд. Слова подяки від людей – це найголовніше. Бо ж саме для них і працюємо. Маємо багато молодих спеціалістів, вони задають
неабиякого молодечого запалу культурному розвитку краю.
Вадим СідлецькийДо речі, Вадим Анатолійович культуру Новоушиччини очолює з 2013 року. Наприкінці 2020 р. громада його обрала представляти інтереси Новоушиччини у великому об’єднаному Кам’янець-Подільському районі, і тепер він – депутат райради.
– Наша Новоушицька громада об’єднала всі села колишнього Новоушицького району. Всього 59 населених пунктів. Маємо 44 будинки культури і клуби, 24 бібліотеки, також працює Новоушицька дитяча школа мистецтв. А історико-краєзнавчий музей у центрі Нової Ушиці взагалі вражає наповненням. ЦНАП на першому поверсі, а весь другий поверх займає музей. Оформляли його столичні художники. Всі, хто потрапляє туди, дивуються експозиціям. Тому запрошую мешканців Кам’янеччини і гостей відвідати його. Маємо ще одну родзинку – «Музей ткацтва». Він розташований в одному з найвіддаленіших сіл громади – в селі Шебутинці. Але такі, як є там, ткацькі верс­тати та інші старовинні речі мало де побачите.
З неабиякою любов’ю і захватом Вадим Сідлецький розповідає і про творчі колективи громади. А їх на Новоушиччині дуже багато: різножанрові, цікаві, кожен зі своєю специфікою і родзинкою: – Скажімо, «Берегиня» в нас – унікальний народний колектив. Куди вони тільки не їздили: на міжнародні, всеукраїнські конкурси. Завжди при­їжджали з першими місцями. Це візитна картка нашої громади. До них навіть з ЮНЕСКО приїздили, знімали їхній спів. Учасниці – переважно старші жінки, але свій репертуар передають молоді. На щастя, є кому перейняти їхній досвід. Їхали якось до Києва на концерт. Усю доро­гу співали безперестанку і жодного разу не повторилися.
Колектив «Наддністрянка» – активний, запальний і дуже голосистий. Особливі вони, прекрасні.

СУМНЕ НАБРИДЛО ВСІМ

З учасницею цього народного аматорського колективу із села Березівка поспілкувався і «Подолянин».
– Співаємо народні колядки, пісні такі, які співали наші бабусі й прабабусі. Улюблені колядки «Темненькая нічка», «Я ще вчора, я звечора», «Щедрий вечір, щедрий», «Пане господарю, ми на вашім дворі», – розповідає учасниця «Наддністрянки», директорка Березівського будинку культури Галина СЛОБОДЯНЮК (до речі, застали Галину Іванівну за творчим заняттям – вишивала сценічну сукню бісером). – Живемо ми над Дністром. Наше село найдальніше від центру громади, але на різдвяне свято поїхали туди з радістю. Планували і до Кам’янця на ваш фестиваль їхати маланкувати, але не склалося з транспортом. То хоч на сторінках газети побуваємо у вашому місті. Ми дуже любимо виступати, їдемо, куди тільки кличуть. Староста села Антоніна Гарниць – керівниця нашого колективу. Спільними зусиллями ми і організовуємо свята. Колективу 23 роки, налічує 10 учасників. Якщо з репертуаром усе в порядку, то хотіли б, аби хтось нам допоміг із костюмами. От розмовляю з вами і сценічну сукню бісером вишиваю. Заготовку замовила через інтернет. Сподіваюся, що на весну матиму обновку. А староста наша скільки нарядів вишила: сорочок, суконь.
Зберігаємо ми традиції. Намагаємося відзначати всі свята. День села – одне з найулюбленіших. Гарно ми його цьогоріч відзначили: воза поставили, автентичну хатину відновили, плоти зробили біля неї. Веретки, роблені на верстаті, наразі дуже модні, відшуковуємо і їх. Костюми прадавні шукаємо. Завдяки нашій бібліотекарці Мирославі Кордонець знайшли національний костюм саме нашого села. Навіть бариші стародавні пов’язали. На щастя, є старожили, які допомагають із вбранням, старі пісні наспівують. А також в інтернеті дивимося, як інші колективи співають, запозичуємо в них. Останнім часом бачимо, що люди хочуть веселих пісень, сумне набридло всім, а ми – дівчата запальні, завжди маємо що запропонувати і веселого заспівати.