СВІТЛО ДЛЯ СВІТУ КОЖНОГО

Зовні та внутрішньо читаються чистота і відкритість, як у неймовірно красивому погляді, так і у фарбах, лінії, змісті творів… Враження фантастики та дитячості не покидає, проте чіткі контури, наповнення самих картин підказують, що ці твори є не просто відображенням життя у мистецтві. Все це – про виставку робіт «Світло для світла», яка відкрилася 2 лютого.
У минулому номері «Подолянин» розмістив фотофакт про початок її роботи, а тепер розповімо детальніше про її учасників.

Картинні роботи були створені в результаті співпраці студентів мистецького факультету К-ПНУ ім.І.Огієнка та учасників Міжнародного руху «Віра і Світло» (молодь з особливими потребами, їхні батьки та волонтери).
Із вітальним словом до присутніх звернулися співкураторки проєкту Людмила Мегей (викладачка міської дитячої школи мистецтв, яку всі учні звикли називати Агаткою) й Наталія Мендерецька (викладачка кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів у згаданому університеті). Перша з них поділилась історією самого зародження спільноти. Як виявилося, міжнародний християнський рух спільнот «Віра і Світло», який об’єднує розумово неповносправних осіб, їхніх батьків і приятелів, народився 50 років тому в Європі, і в першому зібранні взяли участь 12000 осіб. Сьогодні суспільний рух існує на 5 континентах, а в Украї­ні – з 1992 р. Заснувала його в нас україн­ка, яка народилася і виросла в Канаді, піаністка, викладачка університету Зеня Кушпета.
У Виставковій залі на Соборній це вже третя така виставка, але цьогоріч проєкт «Милосердне мистецтво» (підготовка робіт) тривав 3 місяці. За враженнями студентів, це було справжнє спільне життя. Всі учасники і автори робіт між собою є приятелями та друзями.
Також, щоб краще адаптуватися в суспільстві та розвинути різні навички людям із певними потребами, в Старому місті при монастирі виділяють години для проведення вільного часу: співи, театралізовані дійства, а також віро-світлянська служба. Оскільки це міжконфесійна спільнота, то кожен охочий може до­лучитися до взаємопідтримки та цікаво провести час. «Батьківська кава» є обо­в’язковим елементом зустрічей – провідники обговорюють важливі теми спіль­ноти та події, тоді як «приятелі» та всі охочі мають приємне чаювання. Наставники і молодь ходять на прогулянки, організовують поїздки, екскурсії чи походи. Підтримує членів «Віри і Світла» майстерня «Гончарне зерно», куди вони приходять займатися ремеслом.
Як же виникла ідея спільного волонтерського соціально-творчого проєкту? Після декількох годин спілкування з учасниками спільнот «Квітка на камені» та «Діти Сонця» Наталія Мендерецька підхопила віру і світло від людей з особ­ливими потребами й передала свої враження студентам університету, що дало їм змогу долучитися до руху, відчути на собі стан «сонячного метелика». Творча співпраця була продуктивною: підготовка до святкувань, допомога у виготовленні виробів (а пізніше їх реалізація на благодійних ярмарках), майстер-класи – це все привернуло увагу до особливих дітей на міських заходах.
Другим етапом відкриття виставки стало висловлення студентами подяки за незабутній досвід. Анастасія Хоруженко, студентка 4 курсу, сказала, що змогла відкритися по-іншому, адже це чудова нагода перевірити себе в інклюзивному навчанні. З її слів, іноді було складно морально стримуватися після творчої роботи з молоддю з особливими потребами, адже їхні щирість і справжність такі щемливі.
Оксана Мулярчук, однокурсниця Анас­тасії, переконана, що «особливі» люди дивляться на світ через прозоре скло доброти та світла, яке не кожному досяж­не. «Ви нам потрібні», – її слова – підтвердження того, що у звичайному житті ми не помічаємо справжньої краси, на яку звертають увагу «діти Сонця».
Студентка 2 курсу Юлія Дубенюк по­ділилася бажанням продовжити зустрічі на постійній основі, а Юлія Белінська наголосила, що такі люди люблять інших не за досягнення, а просто за те, що ті є. На знак подяки за теплі слова кожній студентці учасники спільнот дарували троянди.
Волонтери вирішили декількома словами описати кожну особистість, яка через життєві перешкоди намагається зберігати віру в світ, який бачить через власну призму. Марійка, Данилко, Єгорчик, Толик – ми їх бачимо ледь не щодня на вулиці, але так мало знаємо про їхню творчість.
Поєднання двох напрямків – живопи­су і графіки – притаманне картинам «дітей Сонця» і студентів. Тут можна знайти внутрішній спокій, або ж, навпаки, яскраві прояви емоцій, як прості сюжети, так і приховану тематику. Музичний супровід покращив загальну композицію виставки і дав змогу відвідувачам зрозуміти наміри митців.
Дивовижний світ мистецтва дітей з особливими потребами показав кам’янчанам і гостям міста неповторність україн­ських прикрас, мальовничу природу, талант завзятої української молоді, а головне – довів, що всі ми рівні, а молодь з обмеженими можливостями має ширші грані фантазії, ніж будь-хто інший.
Щоб підтримати розвиток спільноти, можна придбати картини у Виставковій залі на Соборній. Запрошуються охочі.

Діана ЦЕГЕЛЬНИК, студентка К-ПНУ ім.Івана Огієнка.