Субота, 20 Квітня 2024 р.
11 Лютого 2022

СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ КІНО, ПРО ЯКЕ ГОВОРИТЬ СВІТ

Наприкінці січня одразу дві українські стрічки отримали нагороди на престижному Міжнародному кінофестивалі «Санденс» у США. Обидва фільми були створені за фінансової підтримки Держкіно та у співпраці з іншими країнами. Центр громадського моніторингу та контролю зібрав найновіші національні фільми, які отримали міжнародне визнання.

 «Земля блакитна, ніби апельсин», режисерка Ірина Цілик Цей документальний фільм є рекордсменом за кількістю національних і міжнародних нагород серед фільмів попередніх років. Відповідно до опитування кінокритиків, що його провів Національний центр Олександра Довженка, стрічка зайняла 34 позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Влітку 2021 р. Українська кіноакадемія визнала «Землю блакитну, ніби апельсин» найкращим фільмом і присудила йому «Золоту Дзиґу». Крім того, впродовж 2020-2021 рр. стрічка отримала 14 міжнародних нагород, серед яких нагороди «Санденс», Міжнародної асоціації документалістів, Цюрихського кінофестивалю та інші.
Назва «Земля блакитна, ніби апельсин» є цитатою з вірша французького пое­та-сюрреаліста Поля Елюара. Фільм показує життя багатодітної родини у при­фронтовій Красногорівці. Попри постійні обстріли, сім’я із мами і чотирьох дітей дружна й весела, вони займаються творчістю, грають на музичних інструментах і знімають власний фільм про війну.
– Мені здається, що глядачів найбільше чіпляє те, що тема війни в Україні показана в нашому фільмі з дещо несподіваної перс­пективи. Тому що війни як такої у фільмі небагато. Вона виступає фоном, а основний акцент – на цих маленьких людях, які невідомі й непомітні для великого світу, але які є дуже хоробрими і виживають у тих складних умовах. І не просто виживають, а активно й навіть весело борються за те, щоб зберегти в собі любов до життя, людяність і доб­рі взаємовідносини. Мене це дуже вразило, причому річ не тільки у цій сім’ї, – розповіла в інтерв’ю «Укрінформу» режисерка Ірина Цілик.
Майже половину вартості стрічки було профінансовано завдяки Держкіно (2,7 млн грн). Фільм знімали в 2017-2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому на Донеччині, а також у Києві.

 «Стоп-земля», режисерка Катерина Горностай Художній фільм розповідає історію столичних одинадцятикласників, зняту в документальній стилістиці. За словами режисерки Катерини Горностай, у стрічці поєднаний досвід її покоління та сучасних підлітків. Попри різницю у віці, у них однакові проблеми: стосунки з однолітками і батьками, перші закоханості, розгубленість перед майбутнім, пошуки себе. Усе настільки чесно і достовірно, що кожен впізнає тут себе теперішнього чи колишнього.
У стрічці грають непрофесійні актори, які перед зйомками пройшли навчання в акторській лабораторії.
Її світова прем’єра відбулася на Берлінському кінофестивалі. Там «Стоп-земля» отримала нагороду «Кришталевий ведмідь». В Україні фільм завоював Гран-прі Одеського фестивалю і премію «Кіноколо» у п’яти номінаціях. На широкі екрани стрічка вийшла у січні 2022 року.
Загалом на її створення витрачено 25,7 млн грн. При цьому 85% вартості компенсувала держава.

 «Клондайк», режисерка Марина Ер Горбач Фільм створила українська режисерка Марина Ер Горбач за підтримки Держкіно та Міністерства культури і туризму Туреччини. Стрічка описує події після авіакатастрофи рейсу МН17 у селі Грабове Донецької області. Трагедія малай­зійського «Боїнга» і війна зображуються через призму історії головних героїв. Молода родина очікує на народження першої дитини. Жінка відмовляється покидати свій дім, навіть коли село захоп­люють озброєні терористи.
Фільм отримав нагороду за найкращу режисуру в категорії «Світове ігрове кіно» на Міжнародному фестивалі «Санденс». Стрічка також є конкурсанткою Берлінського кінофестивалю.

 «Будинок зі скалок», режисери Сі­мон Леренг Вільмонт, Азад Сафаров Це документальний фільм спільного виробництва України, Данії, Швеції та Фінляндії. Режисер стрічки – данський документаліст Сімон Леренг Вільмонт, лінійний продюсер та другий режисер – український журналіст Азад Сафаров.
У січні стрічку визнали найкращим документальним фільмом на фестивалі «Санденс» у США.
– За останні дні найкрутіші профільні американські ЗМІ написали стільки фантастичних рецензій на фільм, що наш рівень щастя просто зашкалює. А найголовніше, що майже в кожній рецензії на фільм згадується військова агресія Росії проти України. Для України це дуже важливо, – написав Сафаров на своїй сторінці у Facebook.
«Будинок зі скалок» розповідає про соціальних працівників, які працюють у дитячому будинку для особливих дітей у прифронтовій зоні на Донеччині. Фільм знімали впродовж 2,5 року. Зокрема, за фінансової підтримки Держкіно.

Центр громадського моніторингу та контролю.