Субота, 21 Травня 2022 р.
6 Травня 2022

ВЕЧОРИ ЗОВСІМ РІЗНОГО КІНО

Документалістика та вестерн чудово поєднуються. Особ­ливо, якщо вони стосуються української історії та демонст­руються публіці в рамках V Міжнародного кінофестивалю «Бруківка». Саме таку програму представили глядачам організатори під час десятого кінопоказу, який, як завжди, влаштовувався з метою збирання коштів (5600 грн) на підтримку ЗСУ. Згодом наша кіноспільнота пішла ще далі, й до Кам’янця завітав «КіноДжем»…

Ювілейний кінопоказ розпочався в четвер, 28 квітня, з демонстрації оновлених постера та логотипу «Бруківки», створених місцевою художницею Іриною Рудою. А далі було переселення, точніше, показ стрічки «Депортація 44-46», яку презентовано одразу трьома особами: режисеркою фільму Олесею Моргунець-Ісаєнко, українсь­ким актором Андрієм Ісаєнком та оператором Євгеном Киреєм.
У фільмі зображено те, як польська та радянська комуністичні влади у 40-х рр. виселяли українців із земель південно-східної Польщі: Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини, Любачівщини та Західної Бойківщини. Крім історичної хроніки, у фільмі відтворено й ігровий сюжет, у якому показано допит «переселенки» в кабінеті КДБ через 20 років після закінчення депортації.
Кіноробота побачила світ лише у вересні минулого року. І, зда­ється, після 24 лютого поточного року «Депортація 44-46» отримала ще й додаткову унікальність. Про це в розмові з веду­чими вечора каже і пані Олеся:
– Раніше ми не могли боротися так, як тепер. Усі ігнорували права українців. Це було і в часи Першої світової, і згодом, у часи Другої світової війни, коли Україну розшматовували. Але тепер наша країна нарешті готова до того, аби перемогти те зло, яке мучить нас сторіччями. Фільм «Депортація 44-46» саме про те, що добро має пророс­ти та перемогти.
Документальне кіно закінчилось ігровою сценою, де працівниця КДБ виявилася донькою «допитуваної». Це створило додаткове запитання до авторки фільму, яка спілкувалася з усіма охочими, але читачам «Подолянина» розповіла найбільше. Інтерв’ю з нею читайте в одному з наступних номерів газети.
Потім усі потягнулися по поп­корн, адже надалі у списку був перший український вестерн «Алім», який знято ще 1926 року. Сюжет фільму базується на легенді про «кримськотатарського Робін Гуда» Аліма Айдамака. І хоч німе кіно незвичне для сучасного глядача, проте це частина культури багатоетнічної української нації, яку також намагалися заборонити. А це означає, що нам її не можна забути.
Далі «Бруківка» взяла невелику паузу, щоб знову повернутися 3 травня. Цього разу з програмою Херсонського фестивалю короткого метру «КіноДжем», який, на жаль, цьогоріч було скасовано у зв’язку з окупацією Херсону.
– На початку року організатори «КіноДжему» Андрій Польшин та Устин Данчук, які були постійними учасниками, гостями і навіть членами журі нашого кінофестивалю в попередні роки, запросили команду «Бруківки» взяти участь як спікери в їхньому фестивалі у середині квітня та презентувати наш фільм «Нестримний», – каже засновник «Бруківки» Андрій ЗАЄЦЬ. – Після початку війни з росією, коли ми провели перші благодійні кінопокази конкурсної програми нашого п’ятого кінофестивалю, поспілкувалися знову, і виникла спільна ідея поступово показувати міжнародні та національні фільми «Кіно­Дже­му» і в рамках наших благодійних вечорів.
Тож на одинадцятому вечорі V «Бруківки» було показано конкурсну програму Херсонського кінофесту в номінації «Найкращий фільм». Це анімаційні стрічки, художні ігрові короткі метри та авторське жанрове кіно. Стріч­ки також вразили й широтою гео­графії – 18 фільмів із 10 країн світу.
Звичайно, жодних нагород ка­м’янчани не роздавали, але ж і мета була інша – передусім допомога кіноіндустрії. До речі, цю ініціативу підхопили і в інших
містах, зокрема у Чернівцях, де також планують підтримати колег із Херсону. За словами Анд­рія Зайця, в Кам’янці-Подільському надалі співпрацюватимуть і з іншими регіональними кінофестивалями з центру, півдня та сходу України.

Олександр ЩЕРБАТИХ.