П'ятница, 29 Березня 2024 р.
27 Серпня 2010

НОВЕ ЖИТТЯ ПАРКУ. ПОВЕРНЕННЯ «КЛІТКИ»

А БУЛИ Ж ЧАСИ…

паркПротягом багатьох років міський Центральний парк був одним із найулюбленіших місць відпочинку кам’янчан. Закладений ще 1864 р., він залишався незмінною прикрасою міста, осередком культурного життя протягом майже півтора століття.

Змінювалися часи – мінялися назви та зовнішній вигляд парку. Як пише Олег БУДЗЕЙ у книзі «Вулицями Кам’янця-Подільського», при закладенні наш парк називався Новим бульваром (1931 р. в Старому місті було засновано Старий бульвар), а 1936 р. він отримав ім’я Леніна та був прикрашений відповідною символікою соцреалізму: статуєю Леніна та монументом на честь 50-річчя ВЛКСМ. Сьогодні парк найчастіше називають Центральним.

Десь на початку другої половини минулого століття розпочався справжній розквіт парку. Тут приємно було прогулятися тінистими алеями, відпочити від міської метушні, послухавши спів пташок і заспокійливе дзюркотіння води у фонтанах. Дітлахи весело проводили час на атракціонах, а молодь увечері звідусіль сходилася на найпопулярніший у місті танцмайданчик – у «клітку», де незмінно грала жива музика. 

«У 60-х парк був справжнім центром культурного життя міста, – написав до редакції декілька років тому кам’янчанин Олег МАНЖУЛОВСЬКИЙ, висловивши у листі ностальгічні спогади усіх кам’янчан. – Масові гуляння доброзичливих, усміхнених людей різного віку. Прекрасна музика духових оркестрів! Атракціони. Змагання дітей в естафетах, конкурсах, вікторинах. Симпатичні малюнки малечі на асфальті з обов’язковими призами. На дітлахів чекав і автопарк машин, де потрібно було вистояти солідну чергу, щоб сісти за кермо.

У літньому театрі – концерти художньої самодіяльності, зустрічі та шанування кам’янчан і колективів.

«Клітка». 1977 р.…А «клітка»? Скільки темпераменту як на танцях, так і навколо. Біля адміністративного корпусу шоденно грали шахами-гігантами. А в самому приміщенні – чимало цікавих ігор, у тому числі й маленька кімната на два шахові столики, де майже цілодобово пенсіонери із зацікавленням перевіряли спортивні та розумові здібності суперників, шукали щасливі миттєвості гри. Музика, народні гуляння, величезна кількість уболівальників створювали святковість і творчу та безкомпромісну атмосферу.

У парку заасфальтовані доріжки, встановлені ліхтарі, підрізані дерева, дуже чисто…»

НЕРЕАЛIЗОВАНI ПРОЕКТИ

На початку 2000-х інтелігенція міста пропонувала назвати парк іменем Шевченка, та, чесно кажучи, називати уже було нічого. Ще у 1990-х рр. парк почав занепадати: закрилася «клітка», згоріло приміщення, в якому була більярдна, завмерли фонтани, поламалися дитячі атракціони. Останнім часом знаходитися у парку стало не те що неприємно, а й навіть небезпечно – через відсутність освітлення, густі чагарники та наявність у ньому різних асоціальних елементів.

У справі відродження Центрального парку багато надій кам’янчани покладали на колишнього міського голову Олександра МАЗУРЧАКА. Спостерігаючи за стрімким перетворенням міста на туристичний центр із грандіозними фестивалями та феєрверками, мешканці плекали надію на те, що у влади знайдеться час подбати і про їхнє улюблене місце відпочинку. Адже, по суті, провести вільний час кам’янчанам було ніде: фестивалі проводилися лише декілька разів на рік, а ні кінотеатрів, ні дитячих кафе, ні будь-яких розважальних центрів, особливо для людей старшого покоління, в місті не було. Ні Водойма, ні парк Танкістів замінити Центральний парк не могли. Чимало кам’янчан, які хотіли гарно провести вихідні із сім’єю, їздили з цією метою до Хмельницького, де чомусь є і доглянуті парки, і чудові дитячі майданчики, і безліч дитячих кафе.

«Клітка». 1974 р. Не можна сказати, що влада не докладала жодних зусиль для відродження парку. Час від часу вона створювала грандіозні проекти його реконструкції, шукала для їхньої реалізації інвесторів. 2000-го р. Центральний парк було передано в безкоштовне користування приватному підприємству «Зінаїда», яке бралося відремонтувати танцювальний майданчик, дитячі атракціони, влаштувати кафе для дітей і дбати про подальший благоустрій парку. Цей проект чомусь не було реалізовано. 2007-го р. нічим закінчилися переговори з хмельницькою будівельною компанією, яка зацікавилася пропозицією влаштувати в парку дитячі атракціони та майданчики. 2008 р. було розроблено найграндіозніший проект: чернівецька фірма бралася звести у парку цілий розважальний комплекс із рестораном, кафе, розважальним центром, готелем і паркінгом для авто. Та через повну бездіяльність інвестора міській владі довелося відсуджувати в нього частину парку.

Кам’янчанам не потрібні були грандіозні проекти – вони мріяли хоча б про елементарне наведення порядку. Так-сяк прибирало в парку лише КП «Кам’янецький парк», виходячи з тих мізерних коштів, які йому виділялися.

Економічна криза, яка грунтовно спустошила міську казну, ще й, врешті, поклала край сподіванням на відродження Центрального парку. Тим більшою несподіванкою стала звістка про те, що в парку ведуться ремонтні роботи.

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

Серпень 2010 р.На брифінгу із журналістами, присвяченому цій темі, заступник міського голови Олег МАРУНЧАК розповів, що парк буде відремонтовано, так само, як і стадіон ім.Тонкочеєва, завдяки патріотизму кам’янчан. Будівельні організації та приватні підприємства міста спільними зусиллями наведуть лад в улюбленому місці відпочинку кам’янчан.

Ініціатором цієї ідеї став директор ТОВ «Лідер», член міськвиконкому Валерій СЛОБОДЯН.

– Парк наш, можна сказати, помер. Він сірий, невеселий, незатишний, у ньому неприємно відпочивати, – говорить Валерій Анатолійович. – Я навчався у 8-й школі, тому багато часу проводив у парку. Раніше там було чисто та гарно: били фонтани, працювали «клітка», тир, кімната сміху, літній театр, більярдна. Біля більярдної були стенди з газетами, де вивішували «Прапор Жовтня», «Известия» та ін.

Наш парк – унікальний. Його можна зробити найкращим в Україні! Чим він гірший за «Софіївку» в Умані?! Наш парк можуть відвідувати туристи, як і фортецю, адже з нього відкривається такий чудовий вид на каньйон!

– Роботи розпочалися з «клітки». Чому Вас так турбує саме її доля?

– У мене завжди було два захоплення: грав на гітарі та клавішних і займався боксом. Тому перше моє бажання – відродити «клітку», де завжди грала жива музика, а друге – розвивати у місті бокс.

У мене була ностальгія за парком, за живою музикою, якої сьогодні ніде не почуєш. Я навіть сказав би, що музичні смаки молоді змінилися в гірший бік. Дай сьогодні людям ретро-дискотеку 80-х, і будь-який гарний музикант (чи йому буде 18 років, чи 60) скаже, що саме цей період – найпродуктивніший в історії розвитку музики. Тоді з’явилися «Смоукі», «АББА» та багато інших. Та й із Кам’янця вийшло багато відомих і талановитих музикантів: Михайло АЛЬПЕРIН, Аркадій УКУПНИК тощо. Мої друзі-музиканти розповідають, що в Росії тепер знову входить у моду жива музика, відроджуються ансамблі. Я гадаю, що й у Кам’янці знайдеться досить прихильників живої музики для того, щоб «клітка» ніколи не пустувала.

– Хто гратиме у «клітці»?

Олександр ЗАСТЕЛЮК, який колись грав у «клітці», допомагає нам з апаратурою. Олександр МIЛЬКЕВIЧ буде грати на соло-гітарі, Олександр ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ - на бас-гітарі, барабани - Віктор ЮР’ЄВ, клавішні - Михайло ВЕРЕТЄХА, вокалісти - Iрина ДОБРОВОЛЬСЬКА, Микола КОВАЛЬОВ, Ганна ДЕМИДЕНКО та Олександр ХАПКО– Ми зібрали гарних музикантів: Олександр ЗАСТЕЛЮК, який колись грав у «клітці», допомагає нам з апаратурою. Олександр МIЛЬКЕВIЧ буде грати на соло-гітарі, Олександр ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ – на бас-гітарі, барабани – Віктор ЮР’ЄВ, клавішні – Михайло ВЕРЕТЄХА, вокалісти – Iрина ДОБРОВОЛЬСЬКА, Микола КОВАЛЬОВ, Ганна ДЕМИДЕНКО та Олександр ХАПКО. Музиканти тепер репетирують у мене на роботі, де я надав їм приміщення.

– I яким буде розпорядок роботи танцмайданчика?

– Він буде працювати 3-4 дні на тиждень. З 19-ї до 20-ї, наприклад, тут буде караоке, а з 20-ї – танці. Будемо проводити різні конкурси, наприклад, на кращий гурт міста. Будемо за-прошувати гурти з інших міст, робити стоячі концерти. На відкриття запросимо виступити відомих музикантів міста.

– Валерію Анатолійовичу, що ще плануєте зробити в парку?

– У першу чергу, ми відновлюємо фонтани, підводимо воду, прочищуємо каналізацію. «Клітку», яка з одного боку взагалі обвалилася, бетонуємо, підмуровуємо. Огорожу, яка в деяких місцях прогнила, зняли: чистимо, ремонтуємо, будемо фарбувати. Саму сцену будемо робити по-іншому: вона має бути великою, щоб там можна було розмістити апаратуру, колонки. Треба зробити так, щоб сцена закривалася, щоб не розбирати-збирати та постійно возити кудись апаратуру.

Периметром парку майже всі ліхтарі не працюють, тож фірма «Електротерм» (директор Микола МАМЧУР) займається освітленням. Поремонтуємо також лавочки, заасфальтуємо доріжки. Зробимо каналізований 

туалет ближче до водойми, там є така можливість. Старий завалимо. Вхід у парк хочемо відремонтувати, для цього піднімемо старі фотографії, щоб зробити його таким, яким він був колись.

Потрібно, щоб влада також звернула увагу на кафе «Стрілець». Якщо ми вже впорядковуємо парк, потрібно, щоб і господар «Стрільця» прибрав свою територію, а то перетворили кафе у центрі міста на якийсь свинарник!

Серпень 2010 р.Поки що нічого нового в парку не буде, але те, що є, доведемо до ладу. Звичайно, все це потребує коштів. Особисто мені це обійдеться більш ніж у 15 тисяч гривень. Здавалося б, навіщо це мені треба? Але ж душа болить за парк. I так у кожного. Парк буде відбудований завдяки патріотизму наших підприємців, тому я вважаю, що місту пощастило з таким заступником голови, як Олег МАРУНЧАК. Якби не його бажання підтримати цю справу, нічого би не було. Він – фахівець і, головне, патріот свого міста. 

Це лише перший крок, щоб оживити парк. Надалі обов’язково потрібно рішенням міської сесії утворити комунальне підприємство «Центральний парк», виділяти з бюджету міста хоча б 300-400 тисяч гривень на рік, щоб утримувати парк, прибирати його та розвивати. Утримання парку треба прирівняти до вивезення сміття, подачі води та електроенергії. Це має бути обов’язковим, тому що парк – духовна культура людей. Я сподіваюся, що у вирішенні цього питання посприяє секретар міськради Валентина ВОЛОШИНА, яку теж хвилює доля парку.

Я не можу зрозуміти, як попередні керівники міста могли допустити, щоб парк перетворився на таку руїну! Адже лише за продаж земельних ділянок у Старому місті, яким активно займалася попередня влада, їхні власники сплачували чималі внески до різних благодійних фондів. Куди поділися ті гроші?! Чи було хоч копійку з них витрачено на благоустрій Центрального парку?!

– Зелений театр поки що не будете «оживляти»?

– Згодом потрібно буде запустити і літній театр, демонструвати там фільми. А поки що його залишки нагадують епізод із пригодницького фільму: серед джунглів – руїни якоїсь стародавньої стіни. А водойма за банком! Колись я там навіть купався, ми з хлопцями стрибали туди з містка. А тепер там нічого немає. А місце ж унікальне. Якщо його відновити, туристи будуть ходити натовпом!

З часом можна і на місці більярдної відкрити спорт-кафе, де можна буде переглядати футбольні матчі, бокс, там може бути і дитячий зал із морозивом, безалкогольними напоями. Поряд можна поставити столики для гри в шахи, шашки, стенд зі свіжою пресою, як це було раніше.

Був би я мільйонером, зробив би такий парк, як за кордоном: чистенький, із доріжками, газончиками, щоб прийшла сім’я, сіла на травичку, розстелила скатертину, пограла в бадмінтон і шахи, поїла, відпочила… Сподіваюся, що після виборів 31-го жовтня до місцевих рад прийдуть люди, яким буде не байдуже наше місто, наш гарний парк і справа його відродження не помре.

P.S. Ну і наостанок, назвемо тих, кому завдячуємо новим життям улюбленого парку: «Нова Будова», «Віват», «Рокор ЛТД», «Гермес С», «Розбуд», «Марс Плюс», «Лідер», «Укрком». До речі, у парку працюють аж три брати МІДЗЯНОВСЬКI: Віктор – проектант, Анатолій і Володимир – директори фірм.