Четвер, 28 Березня 2024 р.
18 Березня 2011

НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ…

Якщо спитати пересічного кам’янчанина про культурне життя у рідному місті, найчастіше чуєш відповідь: «Та яке культурне життя? Ми – провінція!». І будуть не зовсім праві. Нехай у нас немає такої кількості культурних закладів, як в обласних центрах чи столиці, і нас не часто балують своїми виступами зірки, однак і в Кам’янці люди при бажанні цілком можуть реалізувати свою потребу в прекрасному.

Нині у міськвідділі культури зареєстровано 5 мистецьких шкіл (музична, хорова, художня, школа мистецтв і НВК №9), 23 колективи інструментального жанру – від малих ансамблів до оркестрів, 6 – театрального жанру, 17 хорових і понад 27 хореографічних. У Кам’янці діє сучасний кінотеатр, де можна проглянути світові прем’єри фільмів. Та головним осередком культурного життя міста був і залишається Будинок культури, який останнім часом значно активізував свою діяльність. Нас уже не здивувати афішами Санкт-Петербурзького театру чи кращих симфонічних оркестрів, невдовзі чекаємо на легендарну «Піккардійську терцію». А різного масштабу концерти та конкурси творчих колективів відбуваються мало не через день.

Тож приводів для розмови із художнім керівником МБК Миколою ТОМАЙЧУКОМ, тим паче напередодні професійного свята, більш ніж досить.

НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ...– Миколо Анатолійовичу, останнім часом у Будинку культури було багато спектаклів відомих театрів. Як вдалося привабити?

– Спершу ми налагоджували контакти з їхніми імпресаріо. Не буду приховувати – вони доволі скептично поставились до наших запрошень, тому що декілька років тому вже були спроби привозити до нас спектаклі, і вони закінчувались невдало. Крім того, важливу роль відіграє і матеріально-технічна база, бо для вистави потрібно підвісити декорації, а стан нашої сцени цього не дозволяє. Та в процесі перемовин було вирішено просто привозити менш громіздкі декорації. 

А коли приїхали перші трупи Санкт-Петербурзької оперети, потім – Московської, вони переконалися, що Кам’янець їхніми виставами цікавиться. Скажу без зайвої скромності, що Кам’я-нець – одне з небагатьох 100-тисячних міст України, в яке можна привезти хороший концерт, гарну виставу іменитого виконавця. 

– Ви гадаєте, кам’янчанам це потрібно. Адже у нас немає сформованої театральної  «тусовки»?

– Вона є, але не така масова, як в інших містах. Є невеликі групки театралів. От, наприклад, студентський театр «Лінк», який діє при Будинку культури, – наймолодша театральна «тусовка». Вони самі відвідують усі спектаклі, а потім набираються натхнення та роблять власні вистави. Цього року кам’янчанам було представлено 4 вистави «Лінку», і в них уже є постійні глядачі.

– У місті є багато художніх колективів. Чи виявляють вони бажання робити концерти?

– Окремі концерти роблять одиниці, але в загальноміських заходах і концертах у МБК беруть участь дуже багато колективів. У Кам’янці найбільш розвинені хореографічне мистецтво та естрадний вокал. Що стосується класичної музики, то наші музичні школи також регулярно влаштовують концерти, але більш камерні, у власних залах.  

– Миколо Анатолійовичу, менше двох років тому змінилося керівництво МБК. Новий директор Олексій ШЕРЕМЕ-

ТА – людина молода та амбітна. Як плануєте розвивати культуру в місті?

– Наша головна мета – зацікавити кам’янчан. Хочеться, щоб вони знали, що, якого б дня вони не прийшли в Будинок культури, там неодмінно щось буде відбуватися. 

На сьогодні основна публіка МБК – це люди середнього віку. Наше завдання – привабити  молодь. З цією метою створюємо нові клуби за інтересами такі як брейк-данс, студентський театр. Уже протягом 40 років у нас проводиться пісенний конкурс «Талант», в якому брали участь виконавці різних жанрів. Ми вже другий рік  розмежовуємо ці 

напрямки: «Талант» залишився 

для естрадних виконавців, а для 

рок-музикантів ми запровадили 

окремий конкурс. Їх, щоправда, небагато, оскільки молоді люди грають, поки навчаються, а потім роз’їжджаються. Зате цього року вже навіть були гості зі Львова, тож сподіваємось і надалі розширювати географію конкурсу. Нещодавно вперше відбувся конкурс виконавців репу, який отримав доволі несподівану назву «ЧеРЕПаха». 

– Відомі гурти плануєте запрошувати?

– На жаль, поки що немає такої технічної можливості, оскільки потрібна професійна звукова апаратура. Те, що ми маємо, годиться лише для міського рівня. 

– Які студії, колективи працюють при МБК?

– У нас працює 11 народних і зразкових колективів: хор ветеранів війни та праці «Квітка на камені» (керівники – Володимир ЛАБАНСЬКИЙ і Юрій САВЧУК), хор української пісні «Смотрич» (заслужений працівник культури Микола МЕЛЬНИК), театр пісні «Петридава» (Тетяна СТОЛАБА), оркестр сопілкарів, естрадна студія «Нове тисячоліття» (Петро СИТНИК), ансамбль танцю «Кам’янчанка» (Петро ГАВРИЛЮК і Володимир ЧОРНОБИЛЬ), зразковий ансамбль танцю «Кам’янчаночка» (Олександр РОСТЕЦЬКИЙ), зразковий ансамбль танцю «Сонечко» (Тетяна ПРОЦКОВА), зразковий ансамбль спортивно-бального танцю «MAXI» (Микола ТОМАЙЧУК), народний аматорський театр (Ірина ЛУЗІНА). А також студенський театр «Лінк», студія брейк-дансу «Акцент», хореографічна студія (Катерина МИЛЬНІКОВА).

– У місті є досить багато гуртків, мистецьких шкіл і студій для дітей. Але що є для дозвілля дорослих?  

– Ми створюємо при Будинку культури клуби за інтересами. Є такий клуб «Кам’янецькі зустрічі» для людей, старших 35 років. Для них кожної суботи проходять вечори відпочинку з дискотеками. До свят вони власними силами роблять свої невеличкі концерти, літературні вечори тощо. Приходить досить багато людей. А для людей похилого віку діє клуб «Надвечір’я». 

– Наскільки відомо, у Вас є і танцювальна студія для дорослих… 

– Так, у нас працює хореографічна студія, де дорослі люди можуть позайматись увечері. 

Це латиноамериканські танці, 

вивчаємо і вальс, і танго. Але оскільки чоловіків на хореографії завжди не вистачає, ми робимо акцент на «латину», тепер вивчаємо сальсу – це те, що можна танцювати і сольно.

– Чого нині потребує МБК?

– Фізично Будинок культури уже майже не справляється із тим напливом людей, які хочуть тут займатися. Спільно з міською владою плануємо провести його ремонт і реконструкцію, в проекті передбачили, щоб над технічними приміщеннями добудувати 1-2 поверхи для танцювальних класів. Для репетицій з хореографії потрібне ізольоване приміщення не менше 100 квадратних метрів, у якому можна було би увімкнути музику та не заважати проведенню заходів на сцені. Сьогодні ж репетиції проводяться на сцені та у вестибюлях на першому та другому поверхах, тому, коли в МБК відбувається якийсь концерт або вистава, репетиції доводиться відміняти.

Є також багато проблем через вік будівлі: потрібна реконструкція даху та повна заміна електромереж, оскільки вони вже зношені, а крім того, не розраховані на теперішнє навантаження. На останній сесії міськради було прийнято рішення виділити 10 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації на заміну електричного обладнання. А над тим, де взяти кошти на cаму реконструкцію, владі ще доведеться поламати голову…  

А що ж влада? Минулого тижня завідувач міськвідділу культури Ольга ЧОРНОБИЛЬ обережно поділилася своїми сподіваннями, що нам «згори» виділять 150 мільйонів гривень на будівництво нового Будинку культури. Принаймні кошторис подано на затвердження до Хмельницького. Ольга Володимирівна пояснює, що старий МБК уже вичерпав свій ресурс і не дає змоги робити вистави та концерти на сучасному рівні. Втім теперішній МБК все одно потребує реконструкції (подано кошторис на 16 мільйонів), щоб і надалі діяти та виконувати функції міського театру.

Що ж, дай Боже нашому теляткові та й вовка з’їсти. Втім, А РАПТОМ? У всякому разі, заступник міського голови Василь СУКАЧ запевняє, що для теперішньої міської влади культура, освіта, наука та туризм будуть пріоритетними напрямками розвитку.