П'ятница, 22 Жовтня 2021 р.
24 Лютого 2012

НАЦЇ ВМИРАЮТЬ НЕ ВІД ІНФАРКТУ….

Чи часто хтось з нас замислюється над тим, якою мовою ми щодня вітаємось, жартуємо, просимо вибачення, робимо зауваження – словом, повсякчас спіл­куємося? Відповідь на це запитання у кам’янчан різна: хтось вказує на українську, хтось – російську, є й такі, котрі спілкуються «як получаєця». Мовознавці мову, котрою людина оперує щодня в зручних їй соціальних умовах, називають рідною.

– Я вважаю, що рідна мова – це є материнська мова, тобто та, яку дитина чує ще в лоні матері, якою спілкується в сім’ї, з друзями, – розповідає старший викладач кафедри української мови К-ПНУ ім.Івана Огієнка Оксана МОЗОЛЮК. – Головне, щоб усе починалося з любові та йшло від щирого серця. Якщо дитина буде поважати і любити свою мову, вона буде поважати і любити іншу мову та традиції іншого народу. А це сьогодні дуже важливо.

Про необхідність любити й шанувати українську мову 21 лютого зі сцени актової зали К-ПНУ ім.Івана Огієнка говорили студенти факультету української філології та журналістики. Презентація книг, читання віршів і виконання українських пісень – основні складові святкування Міжнародного дня рідної мови. Подібні заходи влаштовуються тут щороку. Шкода лишень, що такі концерти збирають далеко не повні зали глядачів: декілька викладачів з кафедри української мови й групка студентів-філологів.

Відзначають цей день і школи міста. Нашу увагу привернув навчальний заклад, для вихованців якого рідною мовою є російська, оскільки він у місті єдиний. Це навчально-виховний комплекс №8 у складі ЗОШ І-ІІІ ст. з російською мовою навчання та гімназії з українською мовою навчання.

– Здебільшого в нас навчаються учні різних національностей. Для них ро­сійська мова є зрозумілою, а українську вони можуть чути вперше. Проте це не заважає дітям любити як українську, так і російську мову, – заявляє голова методичної кафедри вчителів-філологів НВК №8 Ніна КУШНІР. – Цього року ми влаштували конкурси плакатів і написання віршів про рідну мову, до яких активно долучились школярі. Були різні роботи: і російсько-, і україномовні. Адже, як казав Вольтер, іноземну мову можна вивчити за рік, а над рідною потрібно працювати все життя.

Головне, аби оте «працювати» не обмежувалось одним днем – 21 лютого. Бо тоді цілком доцільним буде твердження Ліни КОСТЕНКО: «Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм відбирає мову».