КАМ’ЯНЕЦЬ ПОЕТИЧНИЙ (1991-2012 РР.)

Закінчення. Початок у «ПОДОЛЯНИНІ» від 24 і 31 серпня.

Поетичне життя Кам’янця після здобуття Україною незалежності значно пожвавішало. Передусім цьому посприяло доволі інтенсивне видання збірок місцевих авторів, причому здебільшого кам’янецькими видавцями. Для прикладу, робітник Іван Кизима, який за радянської доби не зміг видати жодної книжечки, наприкінці 2002 р., якраз напередодні свого 74-річчя, дебютував збіркою «На Збручових плесах». І хоч Іван Ілліч у віршах ностальгічно тужить за радянськими часами та нещадно таврує нові порядки, про­-те саме за нової доби одна за одною стали виходити його збірки.

Не перелічуватимемо видані за 20 років книги та їхніх авторів. Згадаємо тільки плідну працю над сонетами Івана Васильчука (на жаль, нині покійного) та Аркадія Браеску. Щодо пісенної творчості, то відзначимо Нелю Лещинську, яка видала «Пісенний світ мого життя», та Івана Покотила з вибраними текстами-мотивами різних років «Фор­теця серця».

Не забуто і спадщини поетів, котрі відійшли у вічність. Тож побачили світ «Жива пісня» Петра Фаренюка, «Поезії 1917-1920 рр.» Микити Годованця. Після смерті цього знаного байкаря в місті над Смотричем досить довго не було жодного члена Спілки письменників України (нині НСПУ – Національна спілка письменників України). Прорив стався 14 травня 1996 р., коли до Спілки прийняли поета Віталія Нечитайла. Його приклад наслідували ще двоє поетів: 2005 р. – Іван Прокоф’єв, а наступного року – Оксана Почапська (невістка ще одного кам’янецького члена НСПУ – прозаїка Ма­р’я­на Красуцького).

У велику літературу, на київські обшири, Кам’янець дав старт Сергієві Пантюку та Андрієві Бондарю.

Приємно, що виходять не тільки збірки окремих авторів, але й антології, в яких широко представлено сучасне розмаїття місцевої поетичної творчості. Так, 2006 р. побачила світ колективна збірка «Грані тисячоліть на струнах слова», 2009 р. – «Поема, різьблена з граніту і сердець», що включала вірші, присвячені рідному місту. Гумористичні твори увійшли до колективної збірки «Ледача бджілка», виданої 2008 р.

Серед об’єднань найміцнішим виявився клуб самодіяльних поетів і прозаїків «Ліра», заснований навесні 2007 р. Торік його члени видали колективну збірку «Поетичні струни «Ліри».

Твори місцевих авторів пробиваються і на сторінки всеукраїнських антологій. Так, Іван Прокоф’єв представлений в антології української християнської віршованої молитви «Молитва небо здіймає вгору», Олег Бу­дзей – в антології української паліндромії «У сузір’ї Рака».

Увічнюється пам’ять поетів, які жили в Кам’янці-Подільському. В сквері національного університету встановлено пам’ятні знаки Володимирові Свід­зін­ському та Михайлові Драй-Хмарі. Від­крито меморіальні дошки Наталі Кащук, Іванові Огієнку (цей багатогранний діяч і на поетичній ниві залишив помітний слід), Володимирові Свідзінському. Іменем останнього названо вулицю на Польських фільварках.

Не забувають про Кам’янець і пое­тичні метри. Зокрема, в місті над Смотричем побували Дмитро Павличко, Іван Малкович, Юрій Андрухович.

Звісно, поетичне життя міста упро­довж останніх двох десятиріч окреслено пунктирно. Сподіватимемося, що колись побачить світ грунтовна антологія «Кам’янець поетичний», яка розлогіше та конкретніше розповість про цей і попередні періоди.