БУДИНОК, ДЕ ЖИВЕ КНИГА
Вільям Шекспір, Олександр Блок, Рей Бредбері та багато інших відомих письменників і поетів зібралися під одним дахом заради одного – щоб люди прийшли, взяли до рук книгу та вирушили в незабутню подорож у тихій і затишній атмосфері… бібліотеки.
30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. З цієї нагоди ми завітали до міської центральної бібліотеки.
Її фонди нараховують понад 500 тис. книг, є і цінна література, яка датується ще XVIIІ століттям, і найновіша. Щодня її відвідують люди, які із задоволенням читають і спілкуються, обговорюють і дискутують. На жаль, всесвітня комп’ютеризація поглинула всіх і все, і паперова книга поволі стає пережитком. Я поцікавився у працівника абонементного відділу міської центральної бібліотеки Анжели ПАВЛИШЕНОЇ, через скільки років бібліотеки перетворяться на музеї, куди люди приходитимуть як на екскурсію.
– Я вважаю, що такого не буде. Людям ніколи не набридне читати справжні книги. Звісно, сьогодні існує тенденція поєднувати музей і бібліотеку. Частково це правильно, адже бібліотека – це своєрідний музей писемного мистецтва, де можна доторкнутися і навіть почитати «експонати».
– Яку літературу сьогодні читають найбільше?
– Різну. Учнівська молодь переважно обирає програмну, але також цікавляться і сучасною українською літературою.
– Що для Вас бути бібліотекарем?
– Це, насамперед, вміння спілкуватись з різними людьми, адже протягом дня до нас приходять люди різних вікових категорій, до кожного треба знайти особливий підхід, щоб допомогти у виборі книги. Приходили навіть виховательки з дитячого садка, які хотіли привести дітей і показати, що таке справжня бібліотека. А загалом, бібліотекар – це стан душі.
Цього року Міська центральна бібліотека виграла грант «Бібліоміст», мета якого – обслуговування читачів і залучення їх до частого відвідування бібліотеки. Завдяки цьому вже встановлено нові комп’ютери, підключено до мережі Інтернет. Усі матеріали бібліотеки будуть відцифровані та викладені в локальній мережі, що значно полегшить користувачам пошук необхідної інформації.
Я провів невеличке опитування серед молоді, яка приїхала з усієї країни на фестиваль «Республіка». Запитання було на кмітливість, щоб перевірити молодих людей на знання художньої літератури: «Що написав Доріан Грей?» (як відомо, це персонаж книги Оскара Уайлда «Портрет Доріана Грея»).
Лише третина (17 людей з 50) знала правильну відповідь. Вони вказали, що це персонаж твору і легко назвали автора. Однак майже стільки ж (18) не знали автора, але правильно вказали, що це персонаж твору. 10 відповіли: «Не знаю, хто це такий». Решта 5 вказали хибні варіанти: лунали версії, що Доріан Грей – це художник, автор дитячих казок і автор твору «Пурпурові вітрила».
Як бачимо, не все ще втрачено, але все ж таки, аби не червоніти від того, що наші діти не знають, хто такий Ганс Крістіан Андерсен, привчайте їх до читання змалечку, і самі не лінуйтеся взяти до рук стару добру книгу.
Як стверджував видатний російський історик, просвітитель і гуманіст Дмитро Ліхачов: «Якщо в результаті якої-небудь руйнівної катастрофи з лиця землі зникнуть усі центри освіти та культури, якщо на світі не залишиться нічого, крім бібліотек, – у світу і людства буде можливість відродитися».
-До речі, сьогодні в Україні нараховується близько 40 тисяч бібліотек. Серед провідних – Національна бібліотека ім.В.І.Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші. Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870. Послугами книгосховищ користуються понад 17 тисяч читачів. А найбільшими бібліотеками в світі є легендарна Британська бібліотека, яка нараховує близько 150 мільйонів примірників, і Бібліотека Конгресу в США – її фонд становить 145 мільйонів.