НЕПЕРЕДБАЧУВАНІ ПА ШКІЛЬНОГО ВАЛЬСУ
«Прощай, лицей,
Хоть мы придём не раз
К твоим дверям, распахнутым навстречу,
Уже не соберётся целый класс,
И это наш последний школьный вечер…»
Коли 25 травня зі сцени міського Будинку культури прозвучала пісня з такими словами, сльози на очі навернулися навіть у несентиментальних людей. Хоча їх у залі, напевне, і бути не могло, адже того дня для учнів Кам’янець-Подільського ліцею, їхніх батьків і вчителів пролунав останній дзвоник.
Зібралися, звичайно, всі ліцеїсти, але головна увага була прикута до 135 випускників. Один з найкращих навчальних закладів (і не тільки нашого міста) насправді може пишатися своїми вихованцями. Весь зал щирими оплесками вітав гордість ліцею – переможців і призерів обласних та всеукраїнських олімпіад, конкурсів по лінії Малої академії наук, яких серед ліцеїстів був не один десяток.
З теплими напутніми словами до випускників звернулися їхні наставники: директор ліцею Тамара КОВАЛЬСЬКА, класний керівник 33 групи Олена МИРОНЕНКО, вчителі та гості свята.
Самі ліцеїсти також не мовчали: піснями, віршами, танцями і відеопрезентаціями вони розповідали про своє учнівське життя і прощались з ліцеєм.
А для батьків, дідусів і бабусь найприємнішим було те, що кожен зміг побачити свою дитину на сцені.
Такий формат проведення останнього дзвоника не новина для ліцею, і це особливо подобається батькам.
«Ми радіємо, що наші діти, готуючись до свого прощального виступу, займаються мистецтвом, а не вештаються деінде, – пишуть вони у листі до редакції. – Також приємно, що їхнє свято відбулося не за півгодини з продовженням на вулицях міста та купанням у міських фонтанах, як це було показано на українських телеканалах».
Щоправда, привід для написання листа у батьків був не дуже приємний – публікація в одній із місцевих газет безпідставно облила брудом педагогічний колектив ліцею і поставила під загрозу присутність учителів на випускному вечорі. Але, на щастя, цього не сталося – і веселий, зворушливий випускний, дбайливо організований батьками у ресторані «Адамса», ліцей відсвяткував єдиною родиною.
Завершився вечір абсолютно феєрично: півтори сотні палаючих ліхтариків піднесли в небо заповітні бажання ліцеїстів. Діти, звичайно, мріяли про вступи до вишів і кохання, а от батьки подумки їм ще бажали зустрічати на своєму життєвому шляху чесних і порядних людей.