«ВІЙСЬКОВА ШКОЛА» ГЕРОЇЧНОЇ ЗЕМЛІ

Перші сніжинки з’явилися над наметами реконструкторів у Північному дворику Старої фортеці в суботу вночі. Ворожий десант зими, такий ранній цього року, нікого не налякав: хлопці і сіна для спання запасли вдосталь, і точне відтворення одягу XVII століття ідеально вписувалося в такі погодні умови – хлопцям у кожухах було якраз комфортно. Сніжинки не стали на заваді реконструкції муштри за старими військовими підручниками. І відсутність великих натовпів глядачів теж.

«Schola militaria» – це не «Terra Heroica», навіть якщо деякі турфірми і продавали поїздки до Кам’янця в перші вихідні жовтня саме під соусом культового вже фестивалю. Це навіть не «Земля героїв», яка у 2010-2011 рр. прийшла на заміну масштабній «Террі». Це власне «Військова школа» – досить камерний захід для справжніх реконструкторів. Якщо, звичайно, можна поєднати поняття камерності з безперервними пострілами мушкетів у Старій фортеці.

Туристам було на що подивитися: прегарні дами у пишних спідницях і вишуканих комірцях з мережива прогулювалися замковою територією, а угорські піхотинці, європейські мушкетери і московські стрільці змагалися поміж собою у стрільбі на швидкість – і в командах, і по одному. Перемогли московські гості – кам’янчанам буде на що рівнятися в наступному класі «Військової школи». Стріляли цього року настільки багато, що чорний порох закоптив макети мушкетів реконструкторів. Що ж, чищення своєї «зброї» – теж урок у хорошій «Військовій школі».

Ще на жодному з численних своїх фестивалів Олександр «Гайдук» Заремба, голова Кам’янець-Подільського міського військово-історичного товариства, не виглядав таким щасливим і задоволеним. Захід проходив фактично без спонсорської допомоги (лише міська влада допомогла реконструкторам з численними рекламними біг-бордами), але, за словами Олександра, виправдав усі очікування реконструкторів.

Техніка безпеки – на дуже високому рівні, мушкетні стрільбища – масштабні, спалах адреналіну під час командних змагань на швидкість «Україна – Росія», а ще лучний турнір із шести різними цікавими номінаціями. Тим більше, п’єдестал пошани серед лучників повністю зайняли кам’янчани. «Золото» в Антона Медведського, «срібло» – в Ігоря Чесноковського, а «бронза» дісталася Олександру Зарембі. Та й серед мушкетерів нам є ким пишатися: третє місце в змаганнях зі стрільби здобув Костянтин «Карпо» Шреєр.

А ще всім учасникам заходу були цікаві майстер-класи (чи то навіть лекції) російських гостей про одяг періоду, що відтворюється.

Кам’янчани сподіваються, що в другий клас «Військової школи» наступного року підуть і польські відтворювачі XVII ст. – на них чекали цьогоріч, але у західних гостей в останню мить зірвалася поїздка. Та фестиваль уже й так має статус міжнародного: до Старої фортеці приїхали військово-історичні групи не лише з Києва та Львова, а й з Мінська (Білорусь), Москви та Ростова-на-Дону (Росія). Захід, безумовно, став родзинкою 2013 р. для реконструкторів – як і мріялось хлопцям військово-історичного товариства – і довів, що навіть при відсутності бюджетів можна створити щось, що буде цікавим не лише глядачам, а й досвідченим учасникам руху «Жива історія».

Ірина ПУСТИННІКОВА,

спец. для «ПОДОЛЯНИНА».