П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
25 Жовтня 2013

ПЕРШІЙ – 180!

ПЕРШІЙ - 180!У неї досить довга офіційна назва – Кам’янець-Подільська спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів №1 з поглибленим вивченням німецької мови. Але всі її знають як першу школу. Можна навіть без іменника: «Де ти вчився?» – «В першій».

У неї досить довга офіційна назва – Кам’янець-Подільська спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів №1 з поглибленим вивченням німецької мови. Але всі її знають як першу школу. Можна навіть без іменника: «Де ти вчився?» – «В першій».

Я мав щастя вчитися в першій 6 років – з п’ятого до десятого класу. Перший номер дістався школі не випадково: це найстаріший навчальний заклад на Поділлі, який веде відлік від 1 січня 1833 р., коли в місті відкрилася чоловіча гімназія. Про значення, яке надавалося навчальному закладу, свідчить те, що його відвідали аж три російські царі – Микола I, Олександр II і Микола II. Коли в листопаді 1920 р. містом над Смотричем надовго заволоділи більшовики, вони гімназію перетворили на трудову школу №1. Так перша школа стала прямою спадкоємицею гімназії.

18 жовтня школа відсвяткувала 180-річчя. На ювілей завітали випускники різних років, учителі-ветерани, батьки школярів, народний депутат України Володимир Мельниченко (випускник школи), заступник міського голови Василь Сукач, начальник управління освіти й науки Світлана Старченко.

Урочистості розпочалися з відкриття музею школи. 9 гарно оформлених стендів розповідають про історію навчального закладу. Два останні – іменні: «Золотий фонд школи» (про знаменитих випускників гімназії і перші роки першої школи) та «Наші випускники – наша гордість» (про найвідоміших випускників за останні 60 років). Першу екскурсію провели нинішні учні школи.

Далі дійство перенеслося в актовий зал, де були і вітання з подарунками, і пісні, і танці. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих вчителів першої, що відійшли у вічність. Серед них мені найперше згадалися Олена Іванівна Юхимович, на плечі якої лягло будівництво сучасного корпусу школи (в п’ятому класі вона викладала в мене малювання), та Михайло Микитович Пустовіт, який надзвичайно багато зробив, щоб 1994 р. школа стала асоційованим членом ЮНЕСКО.

Цього дня не забули педагогів-ветеранів: вони зібралися в окремій кімнаті за накритим столом, щоб поспілкуватися, згадати минуле. Радісно було бачити в доброму гуморі двох учителів з моїх далеких 60-х: Ніну Панасівну, яка викладала в мене біологію, та вчителя німецької мови Лідію Герасимівну.

Віриться, що нинішній педколектив на чолі з Валентиною Судець гідно продовжуватиме кращі традиції школи, яка гордо носить перший номер.

Олег БУДЗЕЙ, випускник СШ №1 1970 року.