ЯК ЗВУЧИТЬ СВОБОДА, ЧУЛИ НА СОБОРНІЙ
Щільне коло кількох сотень кам’янчан і неймовірно чуттєві звуки чорно-білих клавіш піаніно в абсолютній тиші натовпу – так 11 березня просто посеред Соборної розпочався виступ легендарного піано-екстреміста із Євромайдану. В Кам’янці він «дорвався» до інструмента, який організатори позичили в міському Будинку культури.
Невелике лаковане фортепіано так припало до душі «екстремістові», що його виступ у нашому місті став найдовшим і, вочевидь, найтеплішим серед решти концертів невеликого туру заходом України. Адже грати на Соборній піано-екстреміст не припиняв навіть тоді, коли в його декількох папках закінчилися всі ноти.
– Не знаю, чи то інструмент, чи то атмосфера, але грав би для вас хоч цілу ніч, – зізнався піаніст, одягаючи діряві рукавички на посинілі від холоду руки.
Про себе хлопець не розповідає майже нічого (називає тільки своє ім’я – Богдан) й, так само, як і на Майдані, приховує обличчя за балаклавою і обороняється бронежилетом. За тією ж революційною інерцією не втрачає й пильності – запримітивши хлопців, що знімали його виступ з балкона, одразу запитав у натовпу, чи свої. Натовп заспокоїв, а музикант, запаливши цигарку, продовжив грати.
– Тур містами у нас склався випадково, – розповідає організатор гастролей піаніста Наталя із Дніпропетровська. – Коли ми разом із жіночою сотнею вирішили організувати акцію «Інструмент свободи», знайти піаніста, який погодиться грати на оточеній «тітушками» вулиці, було непросто. Тож ми написали в соцмережах оголошення, що шукаємо музиканта, а на нього відгукнувся сам піано-екстреміст.
Музикант уже встиг виступити на центральних вулицях Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя та Хотина, а з Кам’янця вирушив до Хмельницького.
– Сил у мене ще дуже багато, – каже Богдан. – Дуже хотів би поїхати на схід і обов’язково до Криму. Я б хоч завтра поїхав туди, якби був впевнений, що там буде інструмент і зберуться люди. Також хотів би зіграти в інших країнах, де тривають революції, де люди продовжують боротися за свої права.
Майдан мене змінив, після нього я став зовсім іншим. І хоч тепер майже не маю вільного часу, мені це приємно, адже не лише для себе живу, а роблю щось корисне для людей. Власним прикладом хочу показати, що нам усім пора почати жити по-новому.