КОЛО МУЗИКИ, ВОГНЮ Й КУПАЙЛА
Теплий вогонь ватри, море музичного драйву і міцна українсько-білоруська дружба цими вихідними зустрічали гостей «Купальського кола». На Руській брамі свої намети і каремати вони мостили ще з п’ятниці. А вже у вихідні, забувши не лише про них, але й про все на світі, ні на крок не відходили від масштабної фестивальної сцени. 28-29 червня вона по всіх швах тріщала від важких децибелів музикантів і хиталася від запалу їхніх фанатів.
Теплий вогонь ватри, море музичного драйву і міцна українсько-білоруська дружба цими вихідними зустрічали гостей «Купальського кола». На Руській брамі свої намети і каремати вони мостили ще з п’ятниці. А вже у вихідні, забувши не лише про них, але й про все на світі, ні на крок не відходили від масштабної фестивальної сцени. 28-29 червня вона по всіх швах тріщала від важких децибелів музикантів і хиталася від запалу їхніх фанатів.
У повний «відрив» вони йшли вже ввечері. А поки припікало сонце – роздивлялися крам фестивального ярмарку, плели купальські вінки, готували нічне вогнище й безтурботно ніжились у затінку дерев і наметів із питвом та наїдками. Добряче захмелівши, діставалися й сцени. Адже впродовж двох днів запалювали на ній справжні титани фолк-металу.
В суботу найбільше тут було чути український важкий фольклор «Natural Spirit» і білоруських хед-лайнерів вечора «Percival Schuttenbach». 
У неділю ж на високі підмостки «Купальського кола» сябрів із Білорусі висадився цілий десант – «Litvintroll», «Znich» і предтеча язичницького руху в країнах СНД фольк-дум-метал-гурт «Gods Tower».
Утім найпопулярнішою серед гостей фестивалю, зрештою, була тільки одна-єдина «українська народна» пісня «Путін, хело!». По декілька разів на день її можна було почути повсюди: і на високих мурах поблизу Руської брами, і біля сцени фестивалю, і навіть біля обрядового купальського вогнища. У ніч із суботи на неділю під відомий усім приспів «Ла-ла-ла» через нього перестрибнуло чимало людей у вишиванках.
Загалом, фестиваль в організаторів вийшов специфічний. Такими ж були і програма фесту, і контингент його глядачів. Хоч і не масово, але до Кам’янця вони прибули з найрізноманітніших куточків України, Білорусі, Польщі й залишились задоволеними не лише самим фестивалем, але й його неймовірною атмосферою патріотизму і тотального єднання.