ПЕРШІ НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ
Побачив світ уже шостий випуск збірника наукових повідомлень за підсумками роботи Кам’янець-Подільського міського наукового товариства Малої академії наук, який має традиційний заголовок: «Наукові студії учнів-старшокласників». Традиційними є і його видавці: національний університет імені Івана Огієнка та його історичний факультет, міська організація Національної спілки краєзнавців України та управління освіти та науки Кам’янець-Подільської міської ради.
Співголовами редакційної колегії збірника є кандидат історичних наук, проректор університету Володимир Дубінський та начальник управління освіти і науки міської ради Світлана Старченко, а відповідальним редактором – доктор історичних наук, голова міської організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Комарніцький. Видання здійснено за підтримки депутата міської ради Василя Гаврилюка.
Відкриває 68-сторінкову книжечку стаття методиста науково-методичного центру управління освіти і науки міської ради Наталії Ніколайчук «Мала академії наук – скарбниця наукового потенціалу», а далі йдуть одинадцять робіт юних учених: семи дівчат та чотирьох хлопців.
Учениця десятого класу навчально-виховного комплексу №14 Анастасія Білякова обрала темою своєї статті десакралізацію образу царської влади у свідомості населення Подільської губернії в епоху імператора Миколи II (науковий керівник – доктор історичних наук Олександр Федьков). Юна дослідниця пише, що події суспільно-політичного життя диктували свої правила: «Від трагедії на Ходинському полі, з якого почалось воцаріння Миколи II, до ганебної для Росії війни з Японією, в суспільній думці починає закріплюватись ідея про слабкість та некомпетентність монархії. Знову все більше загострюються дискусії про створення станово-представницьких органів в уряді, а також назріває революційна ситуація. Останньою краплею став розстріл мирної ходи 9 січня 1905 року в Петербурзі. Ця подія, а також вищезгадані, послужили каталізатором для початку Першої російської революції, а також закріпили за царем Миколою образ Кровавого, тим самим повністю десакралізувавши владу».
Анастасія Білякова робить висновок, що складна суспільно-політична ситуація відбилась і на селянстві Подільської губернії: «За матеріалами Хмельницького державного архіву можна простежити чітке порушення патріархальних підвалин у трактуванні образу царя. Міф про доброго царя-батька, який знає, що потрібно його підданим, було назавжди зруйновано».