Неділя, 31 Травня 2020 р.
14 Лютого 2020

НАУКОВІ ПРАЦІ МУЗЕЮ

Нещодавно побачив світ третій том «Наукових праць Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника». До збірника увійшли матеріали проведеної 19 квітня 2019 року третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Поділля в 1793-1917 роках», тобто під час володіння нашим краєм Російською імперією, та двох круглих столів: «Феномен аристократії в українській науковій і суспільно-політичній думці: проблеми та перспективи» й «Кам’янець-Подільський – тимчасова столиця Української Народної Республіки», які відповідно відбулися 11 квітня та 5 червня 2019 року. Головою редакційної колегії тому, як і двох попередніх, став директор музею-заповідника Олександр Заремба. Видання вийшло під егідою музею та міської організації Національної спілки краєзнавців України.

До тому ввійшло 39 праць: 23 з конференції, 6 та 10 з круглих столів. У трьох заходах узяли участь доктори та кандидати історичних наук, краєзнавці, студенти. Так, Євгеній Левінзон, який навчається на історичному факультеті національного університету імені Івана Огієнка, зробив доповідь про іудейський некрополь на Підзамчі другої половини XVIII – XIX століть. У статті йдеться про старий єврейський цвинтар, розташований у мікрорайоні Підзамче. Вперше подається переклад епітафій надмогильних каменів, дається характеристика типам мацев та їх декору. Описуються нововиявлені могили трьох рабинів. Розглядаються проблеми і перспективи збереження некрополя, його подальшого дослідження.
Левінзон пише, що на зеленому високому пагорбі неподалік від Старого замку стоїть пусткою німа пам’ятка історії єврейської громади Кам’янця. Уламки надмогильних плит, покриті товстим килимом трави, залишилися самотніми свідками бурхливого життя колись чисельного губернського центру. Це кладовище є найдавнішим серед збережених у місті. Тут останній спочинок знайшли декілька поколінь євреїв, які проживали не лише в Кам’янці, а й, найімовірніше, і в його передмістях: Карвасарах, Підзамчі, Татарисках та інших.
Особливе значення має виявлення автором могил рабинів: цадіка Йосефа-Айзіка бен Якова, Гітмана бен Єгошіа Га-Когена та Мордехая бен Цві (попередні дослідники не вдавались до перекладу епітафій цих мацев). Подальший пошук документальних джерел дав би нам неоціненний обсяг інформації про цих осіб, їх значення в іудейському світі Кам’янця та його околиць тощо. Висловлено сподівання, що іудейський некрополь на Підзамчі не залишиться поза увагою держави та подальших дослідників, посяде чільне місце серед об’єктів культурної спадщини України.