КРИК ДУШІ, ЩО «ПІДІРВАВ» ІНТЕРНЕТ
Никогда мы не будем братьями
ни по родине, ни по матери.
Духа нет у вас быть свободными –
нам не стать с вами даже сводными.
Вы себя окрестили «старшими» –
нам бы младшими, да не вашими.
Вас так много, а, жаль, безликие,
Вы огромные, мы – великие.
Вам шлют новые указания –
а у нас тут огни восстания.
У вас Царь, у нас – Демократия,
Никогда мы не будем братьями.
Шалено резонансний вірш, адресований росіянам, «Никогда мы не будем братьями» кам’янчани почули у живому виконанні його авторки. 17 травня киянка Анастасія Дмитрук приїхала до Кам’янця, де виступила в «Арт-сховищі».
Літературний вечір відкривали кам’янецькі поети: Олександр Войнарський, Марина Біржак і Максим Лісовський. А згодом приїхала і винуватиця дійства Анастасія Дмитрук, яку до нашого міста запросив організатор фестивалю «Respublica» Андрій Зоін. Творець полум’яного вірша, ровесниця Незалежності України, виявилася сором’язливою дівчиною, яка розпочала свій виступ із ліричної поезії, а завершила соціальною. Зійшовши зі сцени, вона ще довго спілкувалася із глядачами.
– Вірш «Никогда мы не будем братьями» було написано наприкінці лютого, – розповідає Анастасія. – Я не очікувала на таку реакцію і не для резонансу виклала його в Інтернет. Це просто крик душі.
– Росіяни тепер кинулися писати вам вірші у відповідь, переглядаєте їх?
– Я їх усіх не відстежую, бо вони плодяться з великою швидкістю. Мене це усміхає. Однодумці мені пишуть: якби цей твір був неправдою, то його просто б проігнорували.
До речі, для Насті поетичний вечір у Кам’янці був першим таким виступом у житті, але далі їх буде безліч, можна не сумніватися!