«VIVIENNE MORT»: СВІТЛІ МЕЛОДІЇ В ТЕМРЯВІ «ГОТИКИ»

У містичній атмосфері східних пахощів на вщент заповненій димом сцені, стоячи босоніж на своєму червоному килимку, кам’янчан до мурашок на шкірі доводила «Vivienne Mort». У рамках масштабного туру Україною популярний український інді-рок-гурт привіз до нас свій зовсім свіжий третій за рахунком альбом «Готика». 18 жовтня його пісні зібрали майже повний зал РЦНКМ «Розмай», що в унісон із публікою, здається, і собі затягував ніжні, чуттєві та емоційні пісні Даніели Заюшкіної. Віддячивши слухачеві обіймами, автографами і теплим спілкуванням на холодній підлозі, про свій новий альбом автор пісень і вокалістка «Vivienne Mort» розповіла й «ПОДОЛЯНИНУ».

– Даніело, про що написана «Готика», і чому саме таку назву Ви обрали для нової платівки?

– Основна ідея альбому – повна свобода від чужих планів на твій рахунок. Ти народився, в двері стукають: «Добрий день, я – Соціум, у нас для вас є сценарій, ОТАК тобі буде краще!». Маленькі новенькі люди – дуже ніжні, вони не знають, що самі є колодязем мудрості. Не всі, але вони дозволяють себе ліпити і втрачають себе. Через це так багато нещасних людей. Нам усім потрібно знову себе знайти, а для цього краще все робити самому, починаючи з цього моменту.

«Готика» – це страшне. Почитайте про цю епоху. Ми поринаємо в ті самі жахи, коли проводимо життя без відчуття свого центру та свого справжнього «я».

– Ваша пісня «300 років без війни» сьогодні актуальна, як ніколи. Чи не виникало сумнівів щодо доцільності туру з огляду на події в Україні?

– Доцільно робити те, що відчуваєш. Коли ми співаємо під час війни, я не відчуваю внутрішнього дисонансу. Війна виносить мені мозок, і я хочу бачити людей. Сидіти вдома і писати в Інтернеті не буду, бо нічого не тямлю в політиці. Єдине, чого ми хочемо, – щоб усі відстали від усіх. Я не їм на похоронах. Я займаюся музикою.

– А яку публіку найбільше любите?

– Найбільше щастя – виступати для живих людей, де б вони не сиділи. З концертного досвіду можу сказати, що часом у нас музика не витримує конкуренції, коли поряд є бар і кухня, тому не варто проводити концерт у закладах харчування. Не всі люди знають, що музикою наїдаєшся надовше. Але якщо тих самих людей привести в ліс на фестиваль, вони слухають. Мені дуже цікаво дивитися на наших людей. Я їх по-чесному люблю.

– Чи маєте власний рецепт «самоналаштування» перед виступом?

– Я щодня займаюся йогою. Це мене добре налаштовує. Дуже важливо перед концертом згадати, що люди в залі – мої друзі, мої гості. Хтось прийде розважатися, але більшість – це ті, хто мене розуміє, підтримує в мені життя. За це я їм вдячна.

– Вас може щось вивести з рівноваги під час концерту?

– Нещодавно мене мікрофон бив струмом. Не те, щоб мене це вивело з рівноваги, але спантеличило. Дуже дивуюся, коли дивляться концерт через планшети. Шкода моменту. Бо хочеться бути всім разом тут і зараз.  

– Чи правда, що більшість учасників гурту – вегетаріанці? На Вашу музику ця позиція якось впливає?

– Ну так, троє, етичні. Особисто мені приносить набагато більше задоволення, коли тваринка бігає. Думаю, як і будь-яка позиція, все це відображається на музиці, але з перехідного віку я намагаюся не нав’язувати свого вибору іншим.

– Яку із власних пісень найбільше любите виконувати на концертах?

– Люблю виконувати нові пісні. Тоді аж серце збільшується всередині, і повітря в залі стає якесь наелектризоване.

– У Кам’янці Ви – частий гість. Яке враження склалося про наше місто? Чи багато вже тут є знайомих?

– Хороше місто. У вас усе гаразд. Нових будинків не зводять, не псують ансамблю – красавчики. Не дуже багато людей знаю, але на концерті відчуваю позитивну енергетику. Тут люди хочуть жити. Це чудово на нас впливає, тому все повертаємося і повертаємося.