Субота, 08 Серпня 2020 р.
8 Березня 2018

DJ MO ПРО МОЛОДІЖНЕ, МОДНЕ, МО…

9 березня – особлива подія в календарі любителів електронної музики, адже цього дня відзначається Все­світній день ді-джея. Взагалі свято має швидше неофіційний характер і в більшості випадків відбувається як благодійна акція. Адже щороку ді-джеї проводять низку благодійних концертів, збираючи кошти на допомогу дитячим організаціям.

Тонкощами ді-джеїнгу, електронної музики та написання треків вирішив поділитися кам’янчанин «DJ Mo», а в простонародді – Вадим Мозолюк. Він – ді-джей, який бездоганно відчуває

аудиторію, вміє добре міксувати треки (пісні), а також грати на ударних, клавішних і гітарі. Професіонал, який зможе визначити будь-які вподобання слухачів одним лише поглядом на танцпол.

Вадим Мозолюк– Вадиме, як ти зацікавився такою музикою?

– Взагалі музикою я захоплююсь із дитинства: вмію грати на гітарі, клавішних, ударних. А саме електронною музикою – років 7-8 то­му. Власне до ді-джейства прийшов через ка­раоке-клуб. Вони шукали ді-джея, і друг їм порадив мене як людину, котра розуміється на апаратурі. Ось там і навчився зводити треки. Хоч не свої, а зазвичай попсові, але це дало гарний старт. І вже за декілька місяців у мене почали з’являтися замовлення саме як в івент-ді-джея, тобто на корпоративи, весілля. У цій сфері працюю близько 5 років.

– Скільки часу потрібно, аби написати якісний трек?

– Музика приходить сама. Іноді над одним треком доводиться сидіти тижнями, розмірковувати, повертатися до нього через деякий час. Інколи хороший трек можна зробити за півдня. Буває, пишеться класний шматочок секунд на 15, і все… Просто тупик, і не знаєш, як його розвинути. Такі семпли (частина або відрізок пісні) йдуть в архів. І потім, через рік-два, прослуховуєш та розумієш, що вони дивним чином лягають у трек.

– На сьогодні клубна культура має розвиток?

– Звичайно, хоча, як для України, хотілося би більшого, просто наших хороших ді-джеїв переважно знають у клубних тусовках, андеграунді. А от у Європі та Штатах ді-джею легше пробитися в широкі маси. Ну, саме як автор – David Guettа. Поважаю його за те, що він протягом багатьох років не втрачає позицій у чартах і регулярно пише нові якісні треки, ремікси, на відміну від багатьох «одноденних» музикантів, хоч і вважається для багатьох «попсовим» ді-джеєм.

– Трапляються моменти, коли міксуєш треки під аудиторію, яка перебуває на танцполі?

– Так буває в 99% випадків. Хороший ді-джей тим і хороший, що завжди тонко відчуває настрої людей і так зводить треки, аби людина на танцполі навіть не думала відпочити чи вийти. Коли смаки різняться – ді-джей так підбирає наступний трек, щоб він «зайшов» усім.

– Вадиме, є версія, що багато ді-джеїв мріють відкрити власний клуб. У тебе не було таких намірів?

– Саме я не мрію, бо не уявляю себе в бізнесі. Як творчій людині, мені подобається займатися музикою, створювати людям свято. А от клуб як бізнес не дуже цікавить.

– На сьогодні ді-джейство – це прибуткова справа?

– Ну, як сказати… Оскільки працюю івент-ді-джеєм, то це, звичайно, приносить прибуток, хоч і не основний. Але знаю талановитих людей, які займаються ді-джеїнгом просто на ентузіазмі, для себе.

– Відносиш себе до любителів чи професіоналів?

– Звичайно, до професіоналів, бо якби в собі сумнівався, то не брався б, наприклад, за весілля, дні народження. Непрофесійна людина могла б зіпсувати людям таке важ­ливе свято. До всього потрібно ставитися професійно. І якщо ти працюєш, створюючи атмосферу свята, в тебе немає права робити це халатно.

Антон МІСЯЦЬ.