RESPUBLICA – БЕЗ КОРДОНІВ, БЕЗ КОМПЛЕКСІВ, АЛЕ НЕ БЕЗ МОРАЛІ
КАРТИНКИ «РЕСПУБЛІКИ»
«ЖКГ міста освідчилось у коханні фестивалю «Республіка» ще торік, коли організатори фестивалю запропонували нам надати їм фасади будинків для художнього розпису. Нам не шкода. Ми відразу підписали угоду про співробітництво», – читаємо на сторінці Фейсбук заступника міського голови з комунальних питань Сергія Бабія, котрий резюмує: «В нашому місті залишилось ще 648 будинків, яких не торкалась рука художника».
Цього року 30 художників-«республіканців» з України, Росії, Білорусі, Іспанії та Польщі всього за два тижні покрили малюнками 2000 кв.м стін. На створення однієї картини пішло понад 60 л акрилової фарби та 100-200 балончиків спрею. Місто пішло назустріч сучасному вуличному мистецтву, на 50% знизивши вартість орендованої техніки для художників.
На арт-об’єкти перетворилися 5 фасадів будинків у різних районах міста, та ще з десяток менших малюнків тішать око на сірих і непривабливих досі стінах.
Портрет хороброго подолянина, легендарного героя оборони Севастополя матроса Петра Кошки увічнив на фасаді будинку на Пановецькій севастопольський райтер Олексій Кислов. Іспанці залишили на згадку про себе абстракцію під назвою «Крізь галактику до зірок». Малюнок польських райтерів – сюрреалістична композиція на тему крісла і машини – викликав неоднозначну реакцію. Комусь робота здалась моторошною, навіюючи думку про аварію, а от один із мешканців будинку, навпаки, втішився: «Та це ж малюнок про мене – саме так я в 90-ті роки возив на капоті свого «Жигуля» крісла з Польщі».
Символічна робота білоруських райтерів прикрасила фасад одного з корпусів «Гала-готелю»: дівчина-берегиня в стилі аніме, що намагається захистити місто від сірості та екологічних катаклізмів. А стіна художньої школи поринула в небо на різнокольорових повітряних кулях. Малюнок створила збірна команда 
райтерів на чолі з тим-таки Кисловим (меценатом цього шедевру став депутат облради Володимир Мельниченко). До речі, один із засновників Кам’янець-Подільського центру повітроплавання Ігор Лобашов, біля офісу котрого знаходиться ця стіна, настільки втішився малюнку, що на знак вдячності влаштував художникам незабутній вранішній політ на кулі над нашим містом.
Звісно, під час створення шедеврів не обійшлося без певних проблем, зокрема, значно затрималась доставка замовленої фарби (остання партія надійшла аж через два дні після завершення фестивалю), і організаторам довелося спішно купувати її на місці за власні кошти. Зате тепер уже готовий запас фарби на наступний рік!
«НЕ БЫЦЬ СКОТАМ!»
Поза всяким сумнівом, тим «магнітом», що притягнув на фестиваль «Республіка-2012» тисячі молодих і не дуже молодих людей, став білоруський гурт «Ляпіс Трубецкой». Під час його виступу в суботу ввечері на території фортеці просто яблуку не було де впасти. Той, хто пам’ятає «ляпісів» ще як таких собі кумедних білоруських хлопців, цього разу побачили кардинально інший гурт: його музика стала значно «важчою», та головне – це тексти, вони тепер стали дуже гострими, патріотичними і антитоталітарними, через що гурт є забороненим у Білорусі.
Та і в Україні (зважаючи на останні негативні тенденції) пісні «Ляпіса» звучать надзвичайно актуально – недарма на «Республіці» їх від початку до кінця підхоплював тисячний натовп. А пісня на вірші білоруського поета Янки Купали «Не быць скотам» («Не бути бидлом») стала фактично маніфестом кожного учасника фестивалю – незалежно від міста чи країни, звідки той приїхав.
Втім не лише «Ляпіс Трубецкой» став окрасою фестивалю – впродовж трьох днів на сцені «Республіки» виступили близько 50 гуртів, і щовечора небо Кам’янця осявали яскраві «зірки». У перший вечір, незважаючи на раптове похолодання, дали жару «Фіолет», «Viviennemort», «We Are», «Безодня», «Табула Раса», «Kozak System» (колишні «Гайдамаки») та «АННА». Наступного дня, крім згаданих уже «Ляпісів», публіку підривали білоруси «Адісс Абеба», колишній «ВеВешник» Піпа (гурт «@-Трактор»), улюбленці молоді «Кожаный олень» і турецький гурт «Deli Gomlegi» з екзотичними східними інтерпретаціями року. Третій вечір теж не став «доїданням після бенкету» – фестиваль закривали невгамовний «Лос Колорадос», психоделічний «Pur:Pur», креативний «Оркестр Че», ветеран фестивального руху «The Вйо». Цвяхом програми стали, безумовно, рокабільні коломийки від «От Vinta», а фінальний виступ білоруських шалених барабанщиків «Drum Ecsasy», як то кажуть, просто «порвав» публіку і поставив яскраву крапку в «Республіці-2012».
Не диво, що така насичена програма привабила багатьох людей. Однак, як зізнається директор фестивалю Андрій ЗОЇН, настільки великої кількості не очікував ніхто. На «Республіці» була представлена вся мапа України (24 області та Крим), були гості з Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Чехії, Бельгії та навіть із США – американець, що саме подорожує автостопом Україною, заїхав «на вогник» і до Кам’янця.
Нині соціальні мережі вже почали запруднювати сотні відгуків і фотографій з «Республіки» із Кам’янцем у головній ролі, з яких стає зрозуміло, що такі фестивалі здатні об’єднувати різні регіони України значно ефективніше за найкращих політиків.
ЛОЖКА ДЬОГТЮ ДО НАШОГО МЕДУ
Скажемо прямо, далеко не в усіх кам’янчан фестиваль «Республіка» викликав захват. Когось усі ці молоді люди, прикрашені пірсингами й татуюваннями, з різнокольоровим волоссям і незвичним одягом, відверто лякали.
– Особисто мені було страшно, хотілось чимдуж тікати додому, поки ціла, – ділиться враженнями моя молода колега. – Майже всі були чи то п’яні, чи то накурені, але очі в них дивні. Якщо від тебе не тхне перегаром, ти впевнено стоїш на обох ногах і не ревеш на всю горлянку, наслідуючи вокалістів зі сцени, то ти суттєво відрізняєшся від загалу. Потрібно скакати, мотиляти з останніх сил головою, а ще кидатись одне на одного, намагаючись збити з ніг. Мені це видалось якоюсь дикою масовою бійкою. Можливо, такі розваги комусь і до вподоби, але мені було трохи лячнувато.
Пересічні кам’янчани також мають неоднозначні відгуки. Наприклад, одна знайома поскаржилась на те, що на капот її машини раптово «приземлився» один з учасників фестивалю. Причому штани він повважав зайвим атрибутом. Як не дивно, але, обговорюючи цей інцидент, багато хто дійшов висновку, що потрібно було повністю перекрити рух Старим містом. Ось так – хтось навіть у солідному віці дуже гарно сприйняв фестиваль, пригадавши власну рокерську юність, а на когось сам лише вигляд фестерів наводив жах.
Втім, можливо, нам із нашими провінційними звичаями справді просто важко сприйняти інакшість, здатність людей бути собою, вільно виражати свої емоції та віддаватися музиці по повній. Бо коли краще придивилися до молодих людей, які запруднили фортецю, то стало видно, що це нормальні люди зі світлими очима, зовсім не агресивні, які вміють радіти життю.
Доказом цього є вже те, що хоча протягом трьох днів у місті перебувало кілька тисяч молодих людей, фестиваль пройшов цілком мирно. На охорону громадського порядку в Старому місті протягом трьох днів було задіяно два екіпажі ДАІ, 16 працівників міліції по периметру заходів і два наряди патрулювали вулиці Старого міста. Як повідомляє заступник начальника міськвідділу міліції Микола Куриленко, жодного факту грубого порушення громадського порядку не було, мали місце лише декілька фактів крадіжок особистих речей і два випадки падіння зі скелі (про один з них – див. на стор.2).
Звісно, як і на будь-якому фестивалі, на «Республіці» не обійшлося без малих і великих «проколів». Приміром, з різних причин цілком «провалилися» зелена, нічна та літературна сцени, а також нічні покази авторського кіно. Натомість денна сцена біля Ратуші виявилась досить популярною, тож там відбулися виступи більшого числа гутрів, ніж планувалося.
Заявлені дрібні акції на зразок «фотосушки» чи буккросингу теж не вдалося реалізувати, натомість акція «Поміняй телевізор на квиток» мала відгук – на сцені біля Ратуші було зібрано близько трьох десятків телевізорів (звісно, старих), які вирушили на звалище.
Екоакція з прибирання каньйону, як і варто було чекати, не викликала великого ентузіазму, однак до нечисленних добровольців приєдналися діти з ГО «Юний миротворець», і вдалося очистити від скляного і пластикового сміття три з п’яти запланованих ділянок каньйону. Крім того, лідер гурту «Пропала грамота» Павло Нечитайло зі своїми друзями прибрали сходи, що ведуть на Польські фільварки.
– Я дійшов висновку, що, крім просування сучасного мистецтва та пробудження екологічної свідомості, «Республіка» має взяти на себе ще одну місію – виховання молоді, – зазначає Андрій Зоїн. – Мені не спадало на думку, що дорослій людині потрібно пояснювати – сміття слід кидати не під ноги, а до контейнерів для сміття, але прибирання фортеці та території наметового містечка після фестивалю показало, що ми повинні звертати увагу молоді і на це також.