Неділя, 31 Травня 2020 р.
10 Квітня 2020

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ПАНТЕОН НАЦІОНАЛЬНОГО ДУХУ

Саме так освітяни називають 100-річний Кам’янець-Подільсь­­-кий національний університет імені Івана Огієнка. Адже його історія нараховує не одну тисячу визначних подій, пам’ятає чимало визначних постатей…

Усі найважливіші та найцікавіші моменти вишу знайшли своє втілення на сторінках серії книг із циклу щорічних лекцій пам’яті Івана Огієнка, прочитаних у К-ПНУ.
Зліва направо: Ігор Набитович, Олег Рарицький, Надія Баштова, Елеонора Соловей, Галина ТарасюкІдея видавати лекції вчених і відомих людей, запрошених в університет, знайшла підтримку кафедри історії української літератури та компаративістики, керівництва ви­шу. Проєкт успішно діє вже п’ять років. Його мета – популяризувати багатогранну діяльність закладу, його небуденну історію, пропагувати державо- і націєтворчі ідеї земляків, які були людьми героїчного чину. Лекторами є відомі в Україні та за її межами провідні фахівці в галузі літератури й культури. Видається кожна лекція як науково-популярне видання, що виходить під загальною редакцією ректора університету, професора Сергія Копилова. Рецензентом видання незмінно виступає професор кафедри Галина Насмінчук й авторитетні вчені в галузі літератури в Україні та за кордоном.
27 лютого цього року в Інституті літератури ім.Тараса Шевченка НАНУ відбулася презентація серії книжок, яка готувалася впродовж року.
П’ятирічний ювілей проєкту дав змогу зібрати авторитетних лекторів, ревних прихильників титанічної постаті Івана Огієнка, дослідників його різногранної та потужної спадщини.
Модераторові презентації, старшому науковому співробітнику відділу історії української літератури Геннадію Нозі вдалося створити атмосферу невимушеної дискусії, цікавого творчого спілкування. В обговоренні видань і самої ініціативи, яка вже послужила зародженню тісних наукових зв’язків із різними вишами та науковими інституціями України і світу, взяли участь академік, заступник директора Інституту літератури ім.Тараса Шевченка Микола Сулима, науковці цієї високої академічної установи: Сергій Гальченко, Лукаш Скупейко, Юрій Пелешенко, Світлана Лущій, Олесь Федорук, Надія Бойко, Алла Диба; професор національного університету ім.Тараса Шевченка Ніна Бернадська, професори національного університету біоресурсів та природокористування Марія Личук і Тетяна Семашко, викладачі та студенти київських вишів.
Про зародження і розвиток ідеї «Подолянину» розповів її ініціатор – доктор філологічних наук, доцент, завкафедри історії української літератури та компаративістики К-ПНУ імені Івана Огієнка Олег РАРИЦЬКИЙ.
– Олеже Анатолійовичу, розкажіть детальніше, що це за цикл і у чому його цінність?
– Ідея відкритих лекцій в Огієнковому університеті з’явилася спонтанно і виношувалася впродовж декількох років. Підказкою стала публічна лекція Ми­хайлини Коцюбинської, видана ок­ремою книгою під назвою «Історія, ор­кест­рована на людські голоси. Екзистенційне значення художньої доку­менталістики для сучасної українсь­кої літератури». Вона була виголошена перед студентською аудиторією Києво-­Могилянської академії на початку 2008 навчального року. Такий досвід Могилянка практикувала вже не один рік, запрошуючи до урочистої промови провідних діячів у галузі літератури, чиї здобутки стали непересічним надбанням вітчизняної культури. Їхні лектори – це моральні авторитети нації: Ліна Костенко, Любомир Гузар, Іван Дзюба, Юрій Шевельов, Дмитро Павличко, Валерій Шевчук, Дмитро Наливайко, Сер­гій Білокінь.
Кам’янець-Подільський університет, заснований Іваном Огієнком у буремні роки УНР, спроможний конкурувати із провідними вітчизняними вишами і творити власний пантеон національного духу. Серед його випуск­ників і викладачів майстри слова загальнонаціонального масштабу Воло­димир Свідзінський, Михайло Драй-Хмара, Валер’ян Поліщук, Леонід Білецький, Микита Годованець, Григорій Костюк, Юрій Липа – і цей перелік далебі не повний.
– Як втілювали задум у життя?
– Перші лекції давалися непросто, бракувало досвіду в редакторській і видавничій справах. Спочатку видавали їх одразу після прочитання, проте слухач потребував книжки на момент виголошення промови. Сьогодні дотримуємося жорсткого принципу: лекція виходить друком напередодні дедлайну, презентується в день виголошення і стає доступною широкій аудиторії. Докладаємо максимум зусиль, щоб цей продукт був гідною візитівкою нашого університету. Особлива подяка за допомогу у втіленні цієї ідеї палкому пошановувачу наших досліджень та ідей, першому проректорові Володимиру Дубінському.
– Чиї праці ввійшли до циклу?
– Лекції присвячуються пам’яті Івана Огієнка і традиційно читаються до ювілейних дат визначних діячів із його кола. Серед лекторів – авторитетні, широко знані письменники й літературознавці, відомі вчені-історики. Першою удостоїлася честі виголосити промову щира приятелька нашого університету, доктор філології, найавторитетніший дослідник творчості Володимира Свідзінського, лауреат премії ім.Василя Стуса, професорка Елеонора Соловей. Естафету від неї перейняла відома сучасна письменниця Галина Тарасюк і присвятила її пам’яті свого вчителя, знаного подільського байкаря Микити Годованця. Третю лекцію «Літературний портрет Григорія Костюка в контексті епохи» до 115-річного ювілею літературознавця, уродженця с.Бо­ришківці виголосили два промовці. Спеціально із США до цієї події прибув син Костюка – Теодор, відомий американський астрофізик-ядерник, який поділився неоціненними свідченнями про свого батька. Разом із ним лекцію читала Надія Баштова, дослідниця творчості Григорія Костюка, випускниця Огієнкового вишу, нині старший науковий співробітник Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка. Четверта лекція «Першопроходець: Іван Огієнко – освітянин, будівничий, ректор Кам’я­нець-Подільського Державного Україн­ського Університету» приурочена до 100-річчя з дати заснування Першого Українського Університету в Кам’янці-По­дільському 22 жовтня 1918 р. Прочи­тали лекцію відомі вчені-історики – нинішній ректор Сергій Копилов та його попередник – лауреат Огієн­ківської премії, професор Олександр Завальнюк. А п’яту торішню лекцію пам’яті Івана Огієнка виголосив український і польський літературознавець, перекладач, доктор філології, професор Університету ім.Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща) Ігор Набитович. Свою лекцію «Поезія Михайла Драй-Хмари: Weltschmerz буття» він присвятив одному з «грона п’ятірного», чільному репрезентантові епохи Розстріляного відродження, поетові-неокласику, який закладав у Кам’янець-Подільському університеті основи по­рівняльних студій української словесності в широкому слов’янському та світовому контекстах.
– Які плани на майбутнє?
– Підготовка наступних проєктів. Цьогоріч естафету пошанування пам’я­ті великого Українця, пасіонарія нашого народу Івана Огієнка від Університету ім.Марії Кюрі-Склодовської в особі професора Ігоря Набитовича перей­має Ізмаїльський державний гуманітарний університет. І це невипадково. Наступну публічну лекцію буде присвячено 120-річчю від дня народження Юрія Липи, значна частина життя якого пов’язана як з Одесою, так і з Ка­м’ян­цем-Подільським, зокрема і з Огієнковим університетом.
Наш проєкт відкритий для втілення найрізноманітніших наукових ідей у різних галузях гуманітаристики. І тут маємо свої результати і напрацювання. Так, з ініціативи кафедри української мови вже прочитана лекція, яку виголосила Валентина Маслова, професорка Вітебського університету імені Петра Машерова. Сьогодні із завідувачкою кафедри української мови, професоркою Людмилою Марчук обговорюємо питання читання лекцій лінгвістичного спрямування, які б розвивали і цей надзвичайно важливий напрямок філологічної галузі. Проте наш проєкт не залишається лише у вузьких рамках Кам’янець-Подільсь­кого національного університету імені Івана Огієнка. Ми презентуємо наші ідеї в провідних наукових установах, вищих освітніх закладах, закликаючи в такий спосіб до співпраці вчених та освітян України.

Ольга БАНАХ.