НА КОГО ВАРТО ВЧИТИСЯ?

До списку найбільш перспективних спеціальностей потрапили айтішники, маркетологи та інженери-технологи.

Вступна кампанія в Україні у cамому розпалі. Яку професію варто здобути, аби через п’ять років не опинитися за кар’єрним бортом? Експерти кажуть, що ринок, звичайно, готовий прийняти будь-яких фахівців, але спеціальності, популярні в минулі два десятиліття, потихеньку стають безперспективними.

ХТО РИНКУ НЕ ПОТРІБЕН?

У першу чергу така «правда життя» стосується економістів і юристів. Ринок ними буквально переситився.

– Професіонали в цій справі, звичайно ж, цінуються, але їх дуже багато на ринку праці,  – пояснює Сергій ДОВГИЧ, PR-менеджер сайту JOB.ukr.net. – За нашою статистикою, на 3 вакансії юриста нині припадають 10 пропозицій. В економістів трохи краще, але загалом така ж ситуація: на 5 вакансій – 10 пропозицій.

Щось схоже відбувається і в дизайнерській сфері – перш за все, це стосується дизайнерів інтер’єрів. Галузь активно розвивалася до 2008 року, коли середній і VIP-клас споживачів готові були користуватися такими послугами.

Неоднозначно складається ситуація в банківському секторі. З одного боку, під час кризи він «відірвав» чималу кількість співробітників, які тепер дружно шукають роботу. З іншого, як зазначає керівник рекрутингової компанії Олена Грищук, він знову демонструє зростання: потреба в кадрах у них вельми велика, причому саме в рядових.

А директор західного регіонального спрямування рекрутингового агентства «Допомога Україні» Оксана Лазаренко зазначає, що серед економічних спеціальностей зберігається попит на бухгалтерів, які потрібні при будь-якому фінансовому стані підприємства. Втім розраховувати на пропозицію про роботу можуть лише фахівці з кваліфікацією, вищою від середньої.

Цікава ситуація і в медицині. За даними ресурсу JOB.ukr.net, на лікарів спостерігається стабільно високий попит: зазвичай на 10 пропозицій відкрито не менше як 20 вакансій, а середня зарплата становить близько 5 000 гривень – це в приватних клініках. Але інші експерти вказують на те, що стоматологів, косметологів та інших «модних» фахівців стає занадто багато, тому хороші місця отримають ті, хто зможе заробити професійну репутацію і обзавестися своєю клієнтурою. Тому середньостатистичним новачкам конкурувати в цій сфері буде важко.

Сумнівні перспективи зберігаються в ріелторів і менеджерів. Якщо, звичайно, це не менеджери «точкової» дії: з продажу, по роботі з клієнтами. Тобто люди, які безпосередньо приносять прибуток компанії. Такі спеціалісти потрібні скрізь і завжди.

НАЙПЕРСПЕКТИВНІШІ

Що ж стосується професій з безхмарним майбутнім, то до трійки найперспективніших можна сміливо віднести айтішників, маркетологів та інженерів-технологів. З першими все зрозуміло: сфера комп’ютерних та інтернет-технологій уже не перший рік крокує вперед семимильними кроками.

– Якщо ти потрапив на факультет інформаційних технологій – за майбутнє можеш не турбуватися, – впевнена Оксана Лазаренко з РА «Допомога Україні». – Питання лише в розмірі зарплати, яка вже й так на сьогодні значно перевищує десять тисяч гривень у місяць.

Ситуація в IT навряд чи погіршиться в найближчі 10-15 років, але і в ній є зміни. Якщо раніше галузь вимагала розробників продукту – програмістів, тестерів, аналітиків, то тепер усе актуальнішим стає питання про підтримку та супровід готового продукту і всіляких компаній. 

Маркетологи – ще одна дуже перспективна сьогодні професія. З одного боку, з настанням кризи в Україні вони першими потрапили під скорочення, оскільки не приносили підприємствам прямого прибутку. З іншого, українська економіка потихеньку вибирається із ями, і фірми починають повертати людей, які займаються координуванням різних заходів щодо просування товару.

– Коли в країні відбуваються чергові президентські чи парламентські вибори, то маркетологів і піарників починають набирати дуже активно, – пояснює Сергій Довгич. – Але й сьогодні попит на них досить стабільний: на одну вакансію – одна пропозиція. В принципі, спеціальність перспективна. Якщо український ринок буде розвиватися, то маркетологи без роботи не залишаться.

І, нарешті, про інженерів і технологів.

– На сьогодні ринок переживає дуже помітний дефіцит кваліфікованих фахівців у харчових технологіях. Покоління технологів радянських часів іде, а нової зміни немає: останнім часом не так багато людей пішли навчатися на спеціаліста в цьому секторі. А якщо і здобули базову освіту, то пішли працювати не за фахом, а просто туди, де були вакансії, – так описала Олена Грищук ситуацію, яка складається сьогодні в українському харчопромі. І, варто зазначити, не тільки в ньому: власні виробництва в Україні поки несміливо, але все-таки з’являються. Тільки обслуговувати їх по суті нікому – ні в громадському харчуванні, ні у швейній, ні в інших галузях. Тому в найближчі декілька років фахівці-технологи будуть нарозхват – нехай і в кількостях, не порівнянних з IT-сферою.

Крім того, як зазначили в РА «Допомога Україні», такий брак кадрів спостерігається і серед логістів, страховиків і аграріїв.

В агентстві відзначили, що в Україні починає відроджуватися сільське господарство. Тепер найбільш затребуваними стали висококваліфіковані фахівці в цій галузі: технологи, інженери, агрономи. Крім того, не менший попит на працівників сфери обслуговування (адміністраторів, хостес, офіціантів). Спеціальність, звичайно, не найпрестижніша, але на ринку праці ці фахівці і тепер, і раніше були постійно затребуваними.

Що особливо порадувало – це те, що Україні знову потрібні вчені. Пов’язано це з поступовим підйомом у сфері наукових досліджень, високих і нанотехнологій. Безліч міжнародних компаній, що працюють в Україні, підтримують цей напрям і мають певні дослідницькі структури, тому хіміки та фізики знову знайдуть шанс отримати перспективну роботу.

Український бізнес (а він все-таки ще молодий і недосвідчений) після кризи став обережнішим і далекогляднішим. Він більше не орієнтується на «корочку» з модною спеціальністю, а вимагає виконання цілком конкретних завдань. Отож, про навчання «для галочки» нинішнім і майбутнім студентам бажано забути ще до надходження: гризти граніт науки потрібно із завзяттям, інакше шансів отримати хорошу роботу просто не буде.

Олена КОВАЛЬ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».