Середа, 18 Травня 2022 р.
3 Грудня 2010

ВЕТО, ЯКЕ ПЕРЕМОГОЮ НАРЕКЛИ

Вето, накладене цього тижня Президентом на новий Податковий кодекс, можна й справді вважати перемогою малого та середнього бізнесу. Саме цей прошарок підприємництва став двигуном загальнодержавних і місцевих страйків на знак протесту проти ухвалення відповідного закону. Попри значний супротив їм усе ж таки вдалося донести свою позицію. Що буде далі? Тут варто поставити три крапки… Сьогодні є підстави зупинитися та пере-осмислити, а, головне, подивитися, що було до цього.

З одного боку, малий і середній бізнес прагнули показати як ворогів пенсіонерів і бюджетників. Людей, які не хочуть і не бажають сплачувати податків, корупціонерів, махінаторів, нечесних на руку гендлярів. Але була й інша позиція: бідні підприємці (хоча і роз’їжджають на дорогих іномарках) – ангели у питанні сплати податків, ведення обліку товарів, найманої праці та легально виплаченої заробітної плати. А правда, як і завжди, – десь посередині. 

Підприємців (наших людей, громадян цієї держави, не прибульців) можна зрозуміти. Чому вони повинні платити більше, коли затягують пояси не всі? Чому Податкова має право майже на все, а вони – безправні? Чому немає 

обіцяних канікул? Але так само можна запитати підприємців, особливо тих, які торгують на нашому ринку, чому ціни на один і той же товар у нас вдвічі вищі, ніж в обласному центрі? Чому зарплата у найманих працівників ледь перевалює за мінімальну? Чому боятися касових апаратів, коли працівники на парковках працюють з ними і в спеку, і в холод? 

Претензій у підприємців до влади безліч. Як і у влади є свої аргументовані та залізобетонні принципи. Але…

За деякими оцінками, вступ у дію нового Податкового кодексу міг значно підкосити малий і середній бізнес. Деякі посадовці (не для преси), коментуючи його, зазначали, що після вступу закону в дію нам варто очікувати значного зростання безробіття. Навіть називали цифри – від 60 до 80%. 

Знову ж виникають запитання. Куди мала піти ця армія безробітних? Невже це би принесло користь, коли замість робочого місця ми б отримали безробітного? За таких обставин підприємець не лише б нічого не платив – йому би довелося виплачувати допомогу. 

Взагалі, що сьогодні представляє собою малий і середній бізнес міста і району? 

Хочеться пригадати, як міська влада вітала у вересні цього року підприємців із професійним святом – Днем підприємця. І досі на офіційному сайті міськради разом з вітаннями наведено довідку:

«Сьогодні підприємництво нашого міста має свої особливості та традиції, а головне – значні досягнення та є найвагомішим фактором со-ціально-економічного розвитку міста. Продукція багатьох  виробників міста славиться не лише в Україні, а й далеко за її межами.

У місті зареєстровано 1803 юридичні особи та 8206 фізичних осіб – підприємців. У великому та малому бізнесі нашого міста зайнято 24363 особи.

За підсумком семи місяців, частка підприємництва у формуванні власних надходжень до загального фонду міського бюджету становить 46,2%, або ж 20,75 млн.грн. (податок з доходів фізичних осіб – 10,8 млн.грн., земельний податок та орендна плата за землю – 6,7 млн.грн., плата за патент – 0,32 млн.грн., єдиний податок – 

2,93 млн.грн.)».

За даними К-ПОДПІ, за станом на 1 листопада, в місті нараховується тих, що сплачують податки: фізичних осіб – підприємців – 5426, юридичних осіб – 1015. 

Схожа до міста і ситуація з малим і середнім бізнесом у районі. За даними управління економіки РДА, на 1 листопада в районі налічується 5189 зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності, з них 1057 юридичних осіб і 4132 фізичні особи – підприємці. Тобто, якщо лише останній взяти за основу як малий бізнес, то виходить, що понад чотири тисячі населення району задіяні саме у цій сфері. Якщо врахувати, що в сільському господарстві (яке вважається базовим для району) працює в чотири рази менше, то виходить, що малий бізнес усе ж таки чогось та й вартує. 

Правда, дехто говорить, що його вартість, порівняно з іншими розмірами підприємницької діяльності, не така вже й масштабна. Як доказ, наводиться цифра, що надходження від суб’єктів малого підприємництва району минулого року становилаи 5,8 млн.грн. Якщо порівнювати з усіма платниками, то кошти  малого бізнесу, які надійшли до загального гаманця, складають лише 4%. Так, це, звичайно, мало. Але чи більше буде, коли цих людей «зашугаємо» перевірками або ж підвищимо податок?! Запитання риторичне. Як риторичним залишається і те, чи тільки наповнювальну функцію повинен виконувати малий бізнес? Хіба ж тут не помітно соціальної складової? 

Сьогодні малий і середній бізнес займає до 10% у загальних обсягах реалізації по району. У владі визнають, що цей показник невимірно малий, якщо його порівняти з аналогічним показником у європейських країнах чи США. 

Та, незважаючи на це, суб’єкти малого та середнього бізнесу займають у районі провідне місце в організації торговельного обслуговування, перевезенні пасажирів, забезпеченні нафтопродуктами, розвитку громадського харчування. Поступово зростає їх роль у насиченні ринку хлібобулочними, ковбасними, макаронними виробами, безалкогольними напоями.

Зрештою, те, що в малому бізнесі не все гаразд, окрім, власне, нового Податкового кодексу, говорять і інші цифри: минулого року із загальної кількості малих підприємств – 74 підприємства (31,8%) спрацювали збитково. Їх сума збитків збільшилася, порівнюючи з 2008 р., на 2 млн. 98 тис.грн. і становить 7 млн. 

970 тис.грн. Натомість 159 підприємств (або 68,2% від загальної кількості) спрацювали прибутково, із сумою прибутку 8 млн. 693 тис.грн. Правда, порівняно з попереднім роком сума прибутку зменшилася на 5 млн. 445 тис.грн. 

В управлінні економіки РДА очікують, що цьогорічні показники будуть більш позитивними, зважаючи на те, що саме на 2009 р. припав основний тягар економічної кризи.