КАМ’ЯНЕЦЬ. ГУРТОМ І ВРОЗДРІБ

В останню неділю липня в нашій державі заведено святкувати День працівників торгівлі. Часи так званої перебудови, період буремних 90-х і не такі вже солодкі роки третього тисячоліття змусили чи не усіх нас побувати у ролі торговців. Хтось, скуштувавши цього хліба, не захотів їсти його далі, а багато кам’янчан так з ним і залишилися. Для тисяч наших земляків торгівля стала рятівним колом, основним видом діяльності та головним наповнювачем сімейного бюджету. 

МІСТО ТА РАЙОН: ДВІ РІЗНІ ТОРГІВЛІ

Цифри, які ми наведемо нижче, вражають своєю масштабністю. Жодна інша галузь промисловості, сільського господарства нині навіть приблизно не може зрівнятися за кількістю працюючих із тими, котрі задіяні в торговельній галузі району та міста загалом.

На сьогодні районна торгова мережа нараховує 87 магазинів юридичних осіб і 299 торговельних закладів фізичних осіб підприємців. Тобто ці цифри свідчать, що в районі у сфері торгівлі задіяно щонайменше понад півтисячі людей. Більше, ніж тут, працює хіба що в сільському господарстві та в галузі освіти. Найбільше представники торгівлі полюбили великі населені пункти і приміські села. І це цілком зрозуміло.

Якщо в районі торговельна мережа за кількістю працюючих має не настільки масштабний вигляд, то в місті цифри  просто шокують. Тут, на жаль, немає такого підприємства чи галузі, яка би могла хоч приблизно «володіти» такою кількістю працюючих.

На початок липня загальна кількість магазинів, складів, павільйонів та інших об’єктів торгівлі міста нараховує 630 одиниць. Із них 235 магазинів займаються реалізацією непродовольчих матеріалів. Та це лише магазини. Чого лише варті ринки, які працюють на території міста: КВЗП «Кам’янець-Подільський», ТОВ «Династія», ТОВ «Джерело 1 ЛТД», «Автозапчастини» КП «Стадіон ім.Тонкочеєва», «Квітковий» і «Черемушки» КП «Побуткомбудсервіс», авторинок, «Сувенірне містечко» в Старому місті тощо. Сподіваємося, що скоро все ж таки буде введено в дію ринок «Вікторія», що у мікрорайоні Жовтневому. Загалом кількість торгових місць на ринках нині складає понад 3 тисячі.

Взагалі-то дуже складно підрахувати, скільки всього людей працює в торгівлі, адже це не тільки люди за прилавками. Можемо однозначно сказати, що ця цифра значно перевищує 5 тисяч чоловік.

Зрештою, відмінність між містом і районом полягає не лише в тому, що торгівля в Кам’янці-Подільському – галузь номер один, а в районі вона посідає третє місце. Різнить їх ще багато чого. До прикладу, в місті переважають торговельні об’єкти, які займаються продажем непродовольчої групи товарів, натомість у районі ця цифра не що інше, як фантастика. Тут магазини займаються переважно реалізацією продовольчої групи товарів, багато з них здійснюють змішану торгівлю. І лише поодинокі наважилися на відкриття підприємств, де торгівля відбувається виключно непродуктовими товарами.

Інша відмінність між торговельними галузями міста і району полягає в купівельній спроможності. Чого би там не говорили, а, на жаль, доводиться констатувати, що населення району поки що бідніше за своїх сусідів із міста. Принаймні про це свідчать статистичні дані, згідно з якими товарообіг на одного жителя району за І квартал цього року склав 269,1 грн. тоді, коли цей показник у місті більший у 4 рази і становить 1392 грн. Щоправда, такий величезний розрив можна пояснити не лише різницею в купівельній спроможності жителів району

та міста, а тим, що основні торговельні

об’єкти зосереджені саме в місті. Особливо це стосується магазинів, які займаються продажем побутової техніки, будівельних матеріалів тощо.

ЧИ ПЕРЕМОЖУТЬ СУПЕРМАРКЕТИ ДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИКІВ?

Літній період – зовсім не час для аналізу роботи торговельної сфери міста і району. Попри це відзначимо, що багато хто із представників приватних підприємців-торговців скаржиться, що справи в них сьогодні не дуже втішні. Крім сезону відпусток, вони називають ще декілька причин. Насамперед, за їхніми словами, ще й досі даються взнаки економічні негаразди, які пережили ми у 2008-2009 рр., тому люди нині не поспішають розлучатися зі своїми грошима, якщо, звичайно, вони у них є. Значно економлять. Також проблем у роботі торговців додав нещодавно прийнятий скандально відомий Податковий кодекс. Позначається на роботі дрібних торговельних об’єктів і щоразу зростаюча мережа великих торговельних маркетів. Уже сьогодні в нашому місті представлено такі мережі супермаркетів, як «Фуршет», «Сільпо», «Вопак», «Барвінок», «Мрія», «Фокстрот», «Домотехніка», «Арс». Вчора відбулося відкриття «Технополіса», а незабаром запрацює

«Епіцентр».

Що сусідство супермаркетів і малих магазинів говорить не на користь останніх, видно неозброєним оком. Маленьким магазинам нині важко конкурувати з відомими мережами супермаркетів не лише в плані асортименту, а й у ціні. А вартість продукту – це чи не основний чинник, який спонукає голосувати чеком за той чи інший торговельний заклад.

Зрештою, ми чомусь не говоримо й про інше. У нас почала змінюватися культура торгівлі та купівлі. Супермаркети та великі магазини залишають нас, так би мовити, сам на сам із товаром (при необхідності ми можемо звернутися до консультанта), а от у маленьких магазинчиках нас розділяє прилавок і продавець.

Інша зміна стосується продовольчих закупівель. Усе частіше кам’янецькі родини роблять покупки на тиждень, тобто раз на сім днів багато хто відвідує супермаркет і купує продукти на цілий тиждень, тому потреба у невеликих магазинах під боком автоматично відпадає. І якщо добробут буде зростати, то ця традиція лише утверджуватиметься.

Та чи варто в такому разі говорити про загальний занепад мережі маленьких торговельних об’єктів. І так, і ні. Попри те, що незабаром свято працівників торгівлі, нині необхідно сказати, що рано чи пізно мережа торговельних об’єктів, особливо тих, що в місті, зазнає значних змін. Цьому сприятимуть декілька важливих факторів. Не секрет, що відкриття того чи іншого магазину проходило без попереднього вивчення ситуації. Рідко хто ставив перед собою запитання: «А хто буде покупцем мого магазину?». Місто нині зіткнулося зі своєрідною проблемою перенасиченості такими закладами. Тут

утворилася така собі мильна бульбашка, яка згодом може сильно та боляче вибухнути. Проблема у перенасиченості торговельними об’єктами, які нині ледь виживають, це не лише проблема людей, котрі вирішили таким чином себе працевлаштувати і створити для себе і для когось робочі місця. Нині це все більше проблема відсутності контролю, допомоги з боку влади у питанні менеджерських і бізнес-послуг, відсутності розробки своєрідного бізнес-плану, генерального плану розвитку міста, села тощо. Все частіше доводиться говорити, що на торгівлю вже впливатиме, не стільки кількість об’єктів, як запекла конкуренція. Хочеться вірити, що від результату цієї боротьби виграють усі: і покупці, і продавці.