2012 РІК – КІНЕЦЬ МИТАРСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ?

Рік тому ми побачили «податковий майдан». Тоді до людей, які вийшли висловити незадоволення новим фіскальним законодавством, було двояке ставлення. Багато хто їх морально підтримував. Були й такі, хто кидав на їхню адресу круте слівце на зразок «зажерлися».

Але, як показав цей рік, сьогодні важко зрозуміти, хто програв із введенням нового Податкового кодексу: підприємці, влада чи всі ми.

Хто би там і як не намагався замалювати всю цю історію цікавими та гарними словами, але новий Податковий кодекс значно вдарив по малому та середньому бізнесу. Як наслідок, лише в нашому місті за останній рік десятки підприємців не забажали далі вести свій бізнес. Тому не потрібно дивуватися зниженню купівельної спроможності, надходжень до бюджету, зменшенню соціальних виплат тощо.

Торговців на ринках хотіли озброїти касовими апаратами, планували отримувати від них звіти не тільки про доходи, але й про видатки. За задумом, від цього державна скарбниця мала б отримати більше грошей. От тільки, як з’ясувалося, ми отримали більше проблем.

Чому ж саме малому та середньому бізнесу ми повинні приділяти стільки уваги, плекати, а не катувати? Є досвід країн Заходу. А він показує, що фундаментом економіки цих держав є саме малий бізнес: він швидше пристосовується до різних змін, у тому числі й до кризи. Дрібні підприємці не чекають від держави робочих місць і соціальних виплат, а дбають про себе самі. Чого вартує лишень той факт, що у США саме малий бізнес дає близько 70% усього ВВП. Аналогічна ситуація і в країнах Європейського Союзу. У нас цей показник у рази менший.

Хоч якось врятувати ситуацію з малим і середнім бізнесом і покликані зміни в законодавстві. 18 листопада цього року Президент підписав відповідний Закон України №4014-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Він вступає в дію з 1 січня наступного року.

Ми звернулися до голови комісії з проведення реорганізації Кам’янець-Подільської ОДПІ Людмили ВЕРЖБИЦЬКОЇ, аби вона розповіла, які саме зміни чекають на «спрощенців», або ж на малий бізнес.

За словами Людмили Анатоліївни, в першу чергу, змінився сам підхід до визначення переліку суб’єктів господарювання, які мають право працювати за спрощеною системою оподаткування. Їх було поділено на чотири категорії.

Отже, з січня наступного року до першої категорії будуть віднесені фізичні особи – підприємці, які торгують на ринках або надають побутові послуги населенню, не мають найманих працівників та обсяг доходу яких не перевищує

150 тис.грн. на рік. Для цих підприємців встановлюється ставка податку місцевими радами в межах від 1 до 10% мінімальної зарплати на місяць.

До другої категорії віднесені фізичні особи – підприємці, котрі працюють у ресторанному бізнесі або надають побутові послуги населенню; або платники єдиного податку, які мають не більше 10 найманих працівників і обсяг доходу яких не перевищує 1 млн.грн. на рік. При цьому до другої категорії не потрапляють підприємці, котрі займаються посередницькими послугами з продажу, оренди чи оцінки нерухомості (вони належать до третьої категорії). Для другої категорії місцевими радами встановлюється ставка податку в межах від 2 до 20% мінімальної зарплати на місяць.

До третьої категорії зараховано фізичних осіб – підприємців, які мають не більше 20 найманих працівників і обсяг доходів не перевищує 3 млн.грн. на рік.

До четвертої категорії належать юридичні особи будь-якої організаційної форми, які мають не більше 50 найманих працівників (не враховуються наймані пра­­ців­ники, котрі перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною) з обсягом доходу не більше 5 млн.грн. на рік. Для підприємців третьої та четвертої категорій встановлюється ставка податку в розмірі 3% від отриманої виручки за умови сплати ПДВ або 5% від отриманої виручки без сплати ПДВ.

Закінчення.

Початок на стор.1

Якщо платник єдиного податку отримає дохід, який перевищує встановлений ліміт, дохід від діяльності, не зазначеної у сві­доцтві або яка не дає права використовувати єдиний податок, або дохід, отриманий при використанні невстановленого способу розрахунків, то цей дохід буде обкладатися податком за ставкою 15% (для першої, другої та третьої категорій під­приємців) і за подвійною ставкою – для четвертої категорії.

Є низка обмежень щодо того, хто може бути «спрощенцем», а

хто – ні. Так, не можуть бути плат­никами єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор; обмін іноземної валюти; видобуток, реалі­зацію, виробництво дорогоцінних металів і каміння; видобуток і реалізацію корисних копалин; діяльність з

управління підприєм­ствами; діяль­ність з надання послуг пошти та зв’язку; діяль­ність у сфері аудиту; надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 кв.м, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв.м. Також не можуть бути платниками єдиного податку стра­хові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії тощо.

Щодо періоду податкової звіт­ності, то для першої категорії «спрощенців» він становить календарний рік, а от для решти трьох категорій – календарний квартал.

Ці зміни для «спрощенців» ввели такі поняття, як лікарняний і відпустка. Зокрема, в законі за­значається, що платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують праці найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом календарного місяця на рік на час відпустки, а також на період хвороби, підтвердженої копією листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Змін зазнала процедура ведення обліку. Так, «спрощенці» першої та другої категорій, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відо­браження отриманих доходів. А підприємці з третьої категорії, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за формою та в порядку, що встановлені Мініс­терством фінансів.

Сплата єдиного податку для першої та другої категорій проводиться шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Інші дві категорії сплачують  його протягом десяти календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Скасовано заборону відносити юридичним особам до валових ви­трат: витрати на продукцію, товари, послуги, вироблені підпри­єм­цями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Отож, змін багато. Та чи є ці зміни позитивними для самих підприємців? Чи не запізнилися вони? На всі ці та інші запитання, знову ж таки, дасть відповідь рік наступний.