ВІЙНА ЗА ПРАВО ДИХАТИ
Схід жителів с.Оленівка (відбувся 9 грудня) ледь не закінчився захопленням виробничих приміщень цегельного заводу ТОВ «Керамік», яке розміщене неподалік від населеного пункту.
Ситуація будь-якої миті могла вийти з-під контролю як влади, так і правоохоронців. Останніх було близько десятка. До таких заходів громаду спонукало шкідливе виробництво, яке без жодного дозволу запрацювало на території цегельного заводу. За словами мешканців села, на кону стоїть найдорожче – їхнє право на безпечне життя.
Що ж так налякало громаду с.Оленівка?
У розмові з нами Слобідсько-Кульчієвецький сільський голова Руслан НЕСТЕРОВ відзначив, що мешканці села мають усі причини, аби непокоїтися за своє здоров’я та здоров’я дітей. Адже без жодного погодження, крім договору оренди з ТОВ «Керамік», підприємець із Дунаївців розгорнув повномасштабне виробництво з переробки відходів від виготовлення піностирольних виробів.
– Близько двох тижнів тому, – розповідає Руслан НЕСТЕРОВ, – до мене звернувся підприємець, який сказав, що хоче запустити таке виробництво на цегельному заводі. Жодних документів, які би дозволяли займатися згаданою підприємницькою діяльністю, так і не показав. Лише договір оренди. Від мене одразу прозвучало категоричне «ні». Я сказав, що без дозволів усіх контролюючих інстанцій такого виробництва на території сільської ради не буде.
Згодом, за словами сільського голови, підприємець звернувся до нього вдруге – 5 грудня. Руслана Олеговича було поставлено перед фактом, що наступного дня, тобто 6 грудня, підприємство запрацює.
– Я знову повторив категоричне «ні», оскільки жодних дозволів і погоджень він так і не представив, – зазначає сільський голова. – А дізнавшись, що це за виробництво і наскільки воно шкідливе, я звернувся до підприємця, аби той перед процедурою погоджень усієї документації спочатку поспілкувався з громадою села і провів громадські слухання. Він погодився. Узгодили і дату зборів – п’ятниця, 9 грудня.
Далі ситуація почала нагадувати справжній детектив. 6 грудня, приблизно о 22.00, сільському голові телефонують жителі села і повідомляють, що виробництво запрацювало. В середу громада села за підтримки сільської влади написала звернення до райдержадміністрації. Під цим документом підписи поставили понад 150 жителів села.
– А вже в четвер ми разом з начальником управління ЖКГ та архітектури РДА Борисом БЕЦОМ, представником райсанепідемстанції приїхали на цегельний завод та побачили, що виробництво і справді працює. Зателефонували в управління МНС, склали акт. Подальшу діяльність було заборонено.
Проте, за свідченнями мешканців, навіть після цього підприємство все ж таки насмілилося на продовження виробництва.
– В п’ятницю зранку мені знову зателефонували та повідомили, що підприємство працювало приблизно з 23.00 до 5.00. Згодом представник підприємця сказав: «Забороняйте чи не забороняйте, зателефонують з Києва – і все одно ми будемо працювати».
Як розповіли нам жителі та представники влади, на підприємстві здійснювалася переробка відходів від виробництва плит полістиролу. Ці відходи завозили в Оленівку з Дунаївців, де саме здійснюється виробництво плит з полістиролу. Після «плавлення» відходи перетворювалися на сировину для подальшого виробництва (своєрідні гранули). Саме виробництво плити не є шкідливим, а от переробка відходів…
За словами Слобідсько-Кульчієвецького сільського голови, під час переробки і нагрівання виділяються сірка та ртутна група випарів.
– Це дуже шкідливе виробництво. Від такого в першу чергу вражається нервова система. Відзначу, що дві працівниці, які пропрацювали на підприємстві лише день, одразу відчули наслідки. Одна звернулася до лікаря із поганим самопочуттям: головний біль, високий тиск та біль у серці. А друга отримала отруєння: мала блювоту та головний біль, – додав Руслан Олегович.
І справді, чи це самонавіювання, чи шкідливість виробництва, але під час сходу села, яке відбувалося неподалік від виробництва, дерло в горлі та відчувалася сухість.
Присутній на сходах жителів Оленівки головний лікар райсанепідемстанції Олег КЕРНИЧНИЙ зазначив, що для такого виробництва необхідна промислово-санітарна зона не менше 300 метрів до найближчого житлового будинку. Натомість відстань від місця виробництва до найближчої хати складає 186 метрів.
– Тому це виробництво вже не може існувати лише за таким показником, – відзначив Олег Володимирович.
Сільський голова, представники районної влади запевнили людей, що вони в жодному разі не допустять, аби виробництво тут і надалі залишалося.
Зрештою на вчора, на момент підпису газети до друку, обіцянки представника підприємця, що обладнання буде вивезено, не втілилися в реальність. Щоправда, в них ще залишився термін – до сьогодні, до 14.30. Саме в цей час заплановано провести другий схід села, і тоді ситуацію важко буде спрогнозувати.