ЗРОСТАЄ ПОПИТ – РОСТУТЬ ЖИТЛОВІ МАСИВИ
Кажуть, якщо в місті будується житло, значить місто живе. Кам’янець-Подільський не відстає у цьому плані – чи не в кожному мікрорайоні сьогодні виростають багатоповерхівки, які динамічно заселяють мешканці. Зведенням новобудов у місті займається й ТОВ «Дан-сервіс», власником якого є Валерій СЛОБОДЯН. Напередодні професійного свята з ним спілкувалися про будівельні норми, цінову політику й попит на нове житло, а також про забудови в Старому місті, за що власне взявся Валерій Анатолійович.
«У БУДИНКАХ, ЯКІ МИ ЗВОДИМО, ПРАКТИЧНО ВСІ КВАРТИРИ ВЖЕ ПРОДАНО»
– Займатися будівництвом я почав у 80-90-х роках, коли працював головним інженером Кам’янець-Подільського підприємства «Райсільгосптехніка» та згодом директором ДП «Агропромтехніка». Вже під моїм керівництвом тоді звели великий житловий будинок на вулиці Князів Коріатовичів, згодом – ще два будинки в селищі Жовтневому. А перший дім, збудований моєю приватною фірмою «Дан-сервіс», – це багатоповерхівка на вулиці Привокзальній, 22. Ми забудували цей квартал, і сьогодні там є три дев’ятиповерхівки, спорткомплекс «Еллада», дитячі майданчики та вже зробили озеленення.
– Валерію Анатолійовичу, наскільки сьогодні змінилися вимоги до будівництва, яких мусять дотримуватися забудовники при зведенні житлових будинків?
– Сучасні державні будівельні норми вимагають, аби всі будинки зводилися утепленими, енергоефективними. Якщо проект цього не передбачає, то не пройде експертизи. І це, на мою думку, правильно. Стіни завширш-ки 510 міліметрів утеплюються 10-міліметровим шаром пінопласту чи мінвати та штукатуряться. Також ми утеплюємо горища. У таких будинках менше споживається газу для опалення, взимку тепліше, а влітку прохолодніше. Крім того, передбачені будинкові лічильники тепла, індивідуальне опалення.
Ще одна зміна – обов’язковий ліфт у п’ятиповерхівках, чого не було раніше.
– Які будинки та в яких мікрорайонах міста зводить фірма «Дан-сервіс»?
– Уже 15 років ми співпрацюємо із проектантом «Проект Менас», директор якого – Віталій МІДЗЯНОВСЬКИЙ. Фірма розробила для нас проект дев’ятиповерхівки, яка має великі світлі сходинкові майданчики, на кожному з яких по п’ять квартир. Площа однокімнатних – у середньому 40 квадратних метрів, двокімнатних – 60, трикімнатні мають 80 квадратів. Декілька будинків такого типу звели на Привокзальній, два завершуємо біля «Сільпо» на Нігинському шосе, у проекті також цілий житловий квартал із 9-ти дев’ятиповерхівок на Фабріціуса, де маємо земельну ділянку площею 3 гектари.
– Що скажете з приводу цінової політики на квартири?
– Вартість житла, яке ми будуємо, така ж, як і середня по місту – в межах 7500-7600 гривень за квадратний метр. Ідемо на ризик і встановлюємо сталу ціну в національній валюті, а не пишемо, що вона динамічна і в процесі будівництва може збільшитися, в залежності від інфляції, долара тощо.
– Сьогодні ситуація в країні не зовсім втішна. Чи торкнулася вона попиту кам’янчан на нові помешкання?
– Не знаю, яка ситуація в інших забудовників, але в новобудовах, які наразі зводить «Дан-сервіс», практично всі квартири вже продані. Це добре і для самих мешканців. Бо якщо в 45-квартирному будинку 10-15 помешкань залишилися непроданими, то потім це затягується на роки, і люди змушені слухати перфоратори нових сусідів, які взялися за ремонт. Загалом же будинок зводимо в середньому 2 роки.
«Я УСВІДОМЛЮЮ, ЩО В СТАРОМУ МІСТІ БУДУВАТИ ТРЕБА НІЖНО»
– Ви взялися й за досить делікатну справу – зведення житлових будинків в історичній частині Кам’янця-Подільського. Чи вимагає будівництво на території Старого міста окремих документів і дозволів?
– Я виграв конкурс на відбудову фундаментів на вулицях Зарванській і Довгій. Звичайно, у спальних районах міста з будівництвом простіше: зробив проект, отримав декларацію на початок робіт – і вперед будувати. На території заповідника по-іншому. Я усвідомлюю, що будівництво в Старому місті повинно проводитися, так би мовити, «ніжно». Тому на місці цих фундаментів спеціалісти з Тернополя півроку проводили археологічні розкопки. З’ясувалося, що там були будинки, зруйновані 50-200 років тому. Зрозуміло, що на їхньому місці не може бути ав-тостоянки чи чогось іншого. Я не будую там індивідуального до-му чи готелю, а відбудовую 12- й 14-квартирні житлові будинки із комфортними, утепленими помешканнями, але з фасадом, який відповідає історичній частині міста. Один будинок зводимо на Зарванській і два – на Довгій. Для цього є висновок історичної комісії, фахівці показали, які там були фасади, скільки поверхів, вказали обмеження у висоті, розповіли, якими мають бути вікна, балкони, архітектура. На підста-ві всіх цих висновків проектна організація виготовила проект. Незабаром ці вулиці заселяться, як і колись.
– Знаємо, що заселити Ви плануєте і старий райунівермаг «Смотрич», що при в’їзді до Старого міста. Як вдалося домовитися з фірмою-власником, яка за роки бездіяльності занехаяла будівлю?
– Коли ми почали будівництво на Зарванській, люди запитували про благоустрій вулиці та долю розвалюхи, розташованої поруч. У міськраді було створено комісію, яка обстежила будівлю і визнала її руїною. Вже 15 років столична фірма-власник не проводить реконструкції приміщення і не планує цього робити. Та й навряд чи знайдуться охочі його відкупити.
Мені вдалося провести перемовини із власниками будинку. Кажу: «Хлопці, ви вже 15 років тут нічого не робите, через вас у центрі Старого міста стоїть «громадський туалет»! На яких умовах будемо співпрацювати?». Вони погодилися на певних умовах у рахунок житлової площі. В результаті ми уклали договір про спільну діяльність, за яким усі права передаються забудовнику «Дан-сервіс», у тому числі ми будемо видавати свідоцтва на право власності на квартиру. Наразі розробляємо проект, робимо дозвільні документи, узгоджуємо з усіма відповідними структурами, НІАЗом. У приміщенні колишнього райунівермагу запланували зробити триповерховий будинок із мансардою, кованими балконами, схожими на такі, які роблять у Львові, Празі, французьких містечках. У будівлі буде близько 30 квартир, а також приміщення під магазини та кафе. Заберуться нарешті кіоски з пивом і шаурмою, що розташувалися перед універмагом.
– Чи є вже охочі придбати квартиру в цьому будинку?
– Так, охочих багато. Вже навіть укладають із нами договори.
– Є, мабуть, і ті, хто не задоволений будівництвом на території заповідника?
– Без цього не буває. Тільки починаєш щось робити – стикаєшся з бурею звинувачень від окремих активістів. Але я запевняю, що до будівництва ми підходимо виважено, без жодної самодіяльності, будуємо те, що дозволено й буде доречним для відбудови Старого міста. Співпрацюємо з міською владою, радимося зі спеціалістами, проектантами, будівельниками.
«МІСТО НЕ МОЖЕ БУТИ ВЕЛИКИМ СЕЛОМ»
– Оскільки Ви очолюєте депутатську комісію з питань землекористування, архітектури та будівництва, то неодноразово чуєте про конфлікти, котрі останнім часом виникають між окремими забудовниками та кам’янчанами, які виступають проти будівництва, вирізання дерев тощо. Підтримуєте мешканців чи солідарні з колегами?
– Будівництво – це справді незручності для жителів. Де б не починалися будівельні роботи, мешканці сусідніх будинків проти. Але місто має розвиватися і будуватися, воно не може бути великим селом. Більше того, в Україні ще цілком прийнятні норми для благоустрою. В Берліні, скажімо, міста забудовуються взагалі дуже тісненько. Там немає великих дворів із лавочками, немає гірок, пісочниць. Люди відпочивають у парках.
Звичайно, будівництво, де є порушення, треба забороняти. Забудовник повинен виконати всі норми закону, містобудівні умови й обмеження, отримати декларацію на початок робіт, а його проект повинен пройти експертизу. До речі, якщо сьогодні починаєш будівництво без декларації – отримуєш 120 тисяч гривень штрафу і припис припинити роботи.
– Із Вашої ініціативи депутати міськради писали звернення до Президента й Кабміну з приводу передання органам місцевого самоврядування повноважень щодо здійснення держархібудконтролю, що передбачено законодавством. Ці звернення ігнорувалися. Чи змінилася ситуація?
– Так, ми нарешті домоглися передання функцій держархібудконтролю на місцевий рівень. Незабаром почне працювати наше комунальне підприємство «Держбудконтроль» на чолі з Олександром СВИРИДОЮ.
– Втім будівельною сферою Ви не обмежуєтеся – захоплюєтеся музикою, підтримуєте місцевий спорт, берете участь у різних міських проектах.
– Так, важливе місце в моєму житті займає спорт. Я як президент міської Федерації боксу та кікбоксингу «Ринг» бачу, що держава на розвиток спорту нічого не дає. Звичайно, легше було б усе закинути, бо немає грошей на турніри. Але ж спорт багато значить для наших дітей. Тому все-таки тягнемо його на своїх плечах. Для поїздок наших юних спортсменів на змагання кошти виділяють місцеві меценати, представники влади. За це їм велика подяка, бо маленькі спортсмени дуже щасливі. Гарною для міста новиною стало перенесення ДЮСШ №2 у недобудований спортивний комплекс харчового коледжу. Допомагати в цьому взялися народний депутат Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО та міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ. Думаю, через два роки у нас буде хороший спорткомплекс.
А щодо музики, то наразі наш гурт «Музичний стандарт» посилено готується до виступу в рамках рок-фестивалю «Республіка». 2 вересня ми виступатимемо на майдані Польський ринок.