Середа, 25 Травня 2022 р.
25 Червня 2010

ЯКБИ Ж ТО ТІЛЬКИ ЗАПАХ…

70 небайдужих мешканців міста і навколишніх сіл прийшли під стіни РДАВипадковість це чи закономірність, але перед початком виборів (планується, що вибори до місцевих рад пройдуть 31 жовтня) відбувається черговий сплеск активності щодо боротьби зі смородом із бардових полів ДП «Довжоцький спиртозавод». От і проведений мітинг у понеділок, 21 червня, біля стін райдержадміністрації спонукає до думки, що цей захід – не лише громадська ініціатива, а й початок політичної боротьби. I тут би варто розділити запах і політиків. Як кажуть, мухи – окремо, котлети – окремо. Саме з боку роз’єднання цих речей потрібно дивитися на чергове порушення теми смороду спиртозаводу.

70 небайдужих мешканців міста і навколишніх сіл прийшли під стіни РДА, аби сказати своє «фе» на «фе», яке йде зі спиртозаводу. I тут жодної політики. Людям набридло жити в постійному смороді, виправдовуватися перед гостями за неприємний запах у місті, не мати можливості нормально гуляти з дітьми, при цьому час від часу затуляючи ніс. Організатором мітингу став уже давній борець зі спиртозаводом – голова незалежної профспілки ДП «Довжоцький спиртовий завод» Анатолій ЯСНИЛО.

Вимоги, які громада пред’явила до влади, були більш ніж радикальними. У першу чергу, закрити відстійники барди. Далі – перевести спиртозавод на виробництво спирту за хлібною схемою (сьогодні він працює на мелясі). Третє – відшкодувати громадянам збитки, завдані внаслідок забруднення довкілля виробництвом підприємства. I останнє – провести міськрайонний референдум щодо закриття відстійників ДП «Довжоцький спиртозавод».

Радикальність цих вимог у тому, що внаслідок їх виконання спиртозавод перестане існувати як суб’єкт підприємницької діяльності. Це вигідно жителям міста і навколишніх сіл. Вони нарешті позбудуться смороду. З іншого боку, це не вигідно, насамперед, людям, які працюють на заводі (близько 200 чоловік), бюджету, як сільському, районному, так і Державному. А отже, не вигідно цілій державі. I ось тут починається політика. До речі, вона теж буває і з запахом, і з відвертим «душком».

По суті, цей мітинг став не лише першим виявом громадської активності цього року, а й першим серйозним випробуванням для нового голови РДА Михайла ЖЕЛIЗНИКА. Як і температура на вулиці, так і температура спілкування влади з громадою була дуже високою. Останню не задовольняло те, що влада розкидається цифрами на кшталт того, скільки сплачено до бюджету заводом, яка середня зарплата тощо. Громаду цікавила відповідь на єдине конкретне запитання: «Коли перестане смердіти?».

Владу ж не задовольняло інше: їй не давали говорити та весь час перебивали. Щиро кажучи, владу можна було пожаліти, зокрема, голову РДА. Йому як нікому у вирішенні цього питання довелося розриватися між громадою та посадою. Як житель с.Довжок, Михайло ЖЕЛIЗНИК був цілковито на боці незадоволених «ароматами» людей, та як керівник – категорично проти закриття заводу. Він стверджував, що запах можна утилізувати, не вдаючись до таких радикальних кроків, як закриття бардових полів, адже був період, коли впродовж року-півтора смороду не було чути. А отже, були механізми приборкання неприємного запаху. На думку Михайла Дмитровича, тільки дотримання всіх технологічних норм стосовно утримання бардових полів дасть якщо не 100%, то значний результат у напрямку зникнення смороду.

Михайло ЖЕЛIЗНИК, Володимиру МИХАЙЛОВВласне, щодо переведення спиртозаводу на інший вид виробництва спирту, то, на думку керівника району, нині це виглядає малоймовірним і вкрай неперспективним, адже спирт, який сьогодні випускається, є технічним. А спирт, виготовлений за хлібною технологією, – продовольчий, ринок якого вже давно поділений.

Стосовно запропонованого референдуму, то очільник не проти такого кроку. З цього приводу він висловив лише одну пересторогу: процедура має відбуватися в законодавчих межах. Також голова РДА додав, що на сьогодні існує інше проблемне питання – питна вода для жителів с.Довжок, особливо тих, хто живе неподалік бардових полів. На його переконання, це питання теж потребує нагального вирішення.

Як доказ того, що Михайло ЖЕЛIЗНИК – людина небайдужа до Довжка та проблеми спиртозаводу, він навів факт про кіптяву із заводської труби підприємства, від якої йому вдалося позбутися. Зрештою, людей такі досягнення не цікавили. Їх хвилювало єдине – конкретна дата, коли перестане смердіти. Голові РДА нічого не залишалося, як зателефонувати директору ДП «Довжоцький спиртозавод» Володимиру МИХАЙЛОВУ та запросити його на мітинг.

Володимир Iванович перед людьми з’явився та пообіцяв, що до кінця серпня запах зі спиртозаводу зникне. Проте для людей, які цікавляться цією проблемою, такі запевнення були дещо смішними, враховуючи історію запахів барди, початок яких припадає на весну та закінчується якраз наприкінці серпня. Також люди не повірили запевненням Володимира МИХАЙЛОВА стосовно можливості побудови установки з виробництва біогазу впродовж наступних чотирьох років, адже подібні заяви з уст директора заводу звучать уже не один рік. Та й сам голова РДА говорить, що реалізувати цей проект дуже складно.

…Щодо суто самої політики, то як керівництво району, так і журналісти помітили присутність на мітингу колишнього керівника міського осередку Партії регіонів Василя КОВАЛЬЧУКА. Під час прес-конференції голова РДА зазначив, що така поява може бути обумовлена причетністю цієї людини до організації мітингу. Якщо й далі йти за цим сценарієм, то пік наступних мітингів і запаху барди можна очікувати у вересні-жовтні (вибори до місцевих рад), 2012 р. (вибори до Верховної Ради) та 2015 р. (вибори Президента).

Шкода лише, що люди, яким не байдужа доля та імідж міста, залишаються заручниками політичної циклічності та різних маніпуляцій. Змінити ситуацію може лише постійне порушення проблеми запаху зі спиртозаводу та, зрештою, відхід від традиційно українського, хоч і перефразованого «Моя хата скраю – бардових полів не знаю».

Фото