НАУКОВЦІ ТЕЖ МАЮТЬ ЗАПИТАННЯ ДО БУДІВНИЦТВА У КАНЬЙОНІ

Скандал, який розгорівся навколо так званого будівництва у Смотрицькому каньйоні МГО «Наша спадщина», добряче розворушив кам’янчан. Останні показали не тільки свою небайдужість, а й справжню громадську позицію. І якщо раніше запитань було більше, ніж відповідей на них, то тепер картина поступово починає вимальовуватися, хоч і не без темних плям на загальному фоні. Ні, кількість запитань і пропозицій до МГО «Наша спадщина» не зменшилася, а навпаки, через «розмитість» і, можливо, невипадкове приховування відповідей, їх додалося. Наприклад, від науковців і природолюбів, які підготували відкритий лист-звернення.

«Шановні представники влади та громади м.Кам’янець-Подільський і району!

Звернутися до Вас нас змусили події довкола використання Смотрицького каньйону МГО «Наша спадщина».

Повідомляємо всіх, що 2006 р. була розроблена Програма створення інноваційної моделі та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону м.Кам’янець-Подільський (далі – Програма), в яку включено розділ «Розробка зонування Смотрицького каньйону в межах Старого міста за результатами екологічного моніторингу». В ньому наводиться аналіз природних цінностей каньйону: геологічних, біологічних, ландшафтних. Описуються рідкісні види флори і фауни, місця розташування

та видовий склад палеонтологічних відбитків давніх організмів. Надані результати хімічного, біологічного, радіологічного, географічного аналізу сучасного стану Смотрицького каньйону. Вказані основні види трансформації природного об’єкта під впливом діяльності людини та природних явищ (ерозійні процеси, випалювання, викошування, розорювання, засмічення, витоптування, скидання стоків, складування небезпечних та інертних речовин тощо). Також розроблено зонування Смотрицького каньйону, що передбачає обмеження чи, навпаки, дозвіл на використання природних ресурсів території. Надано роз’яснення щодо того, які закони регулюють ресурсокористування. Виготовлено картосхему (паперову та електронну) із зазначенням відповідних зон.

У Програмі виділено 4 зони: господарську, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, заповідну. Господарська зона включає садиби населення та підприємства, установи, організації тощо, необхідні для обслуговування споруди. Зона регу-льованої рекреації – території тимчасового відпочинку на природних і природно-антропогенних, антропогенних ділянках із дотриманням визначених законодавством і рішеннями міської ради видів рекреації, прибережна водна смуга. Ця зона частково накладається на прибережну захисну смугу та водоохоронну зону, а також на зону затоплення, які регулюються Водним кодексом України. Зона стаціонарної рекреації включає території та об’єкти готелів, мотелів, кемпінгів. У межах Смотрицького каньйону такі об’єкти знаходяться в історичних чи відтворених забудовах. Заповідна зона – ділянки, які заборонені для відвідування, окрім ведення наукових досліджень (втручання для регулювання можливе лише за погодженням науковців). Це територія загальнодержавної геологічної пам’ятки природи «Смотрицький каньйон», використання якої регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (далі – Закон «Про ПЗФУ»).

Висновки, які наведені науковцями у Програмі, такі:

1. Смотрицький каньйон – природна територія, основними цінностями якої є геологічні утворення силурійських відкладів, різноманіття флори та фауни. Враховуючи, що силурійський розріз Поділля визнаний усіма спеціалістами, як один із ключових розрізів світового значення, він повинен стати полігоном для міжнародного співробітництва і потребує надання йому охоронного статусу світового значення. Ми вважаємо за доцільне визнання Смотрицького каньйону палеонтологічною пам’яткою, яка представляє частину опорного розрізу силуру, багату на залишки викопних організмів.

2. Територія Смотрицького

каньйону перебуває у стані динамічної трансформації, що викликана природною геологічною ерозією та антропогенним впливом на компоненти живої та неживої природи.

3. Спостерігається руйнування вапнякових схилів, зміна видового складу рослин і тварин.

4. Вода у р.Смотрич забруднена і має відхилення від санітарно-гігієнічних норм за окремими інгредієнтами, що зумовлено неструктурованою системою відведення зливових і каналізаційних стоків.

5. Значна частина каньйону засмічується побутовим і будівельним сміттям, що призводить до зміни чи руйнування екотопів та до їх неестетичного вигляду.

6. Стихійний туризм спричиняє значні збитки природному середовищу, що проявляється у випалюванні, засміченні, забур’яненні Смотрицького каньйону.

7. Жителями Смотрицького

каньйону порушуються нормативи Земельного та Водного кодексів України, зокрема відбувається розорювання, розкопування і засмічення водозахисної зони та прибережної смуги, формування численних стежок і доріг.

8. На території Смотрицького каньйону знаходяться залишки цінних історико-архітектурних споруд, що потребують реконструкції, а в даний час знаходяться у зруйнованому стані. Також є залишки знесених при переселенні будівель, які необхідно знищити, а територію впорядкувати.

9. Територія Смотрицького

каньйону потребує розробки конкретного проекту реконструкції, який передбачав би формування рекреаційної зони, збереження і невиснажуюче ресурсокористування та охорону заповідних об’єктів.

10. У межах Смотрицького

каньйону необхідно виділити в натурі рекомендовані зони для регулювання користування даним об’єктом.

Саме у зоні регульованої рекреації розташований табір МГО «Наша спадщина», поряд із заповідною зоною. Під час обстеження території табору 30 липня нами було виявлено низку порушень. Зокрема, відсутній проект формування рекреаційної зони (проект відведення земельної ділянки не узгоджено з науковцями – розробниками Програми). На виступі скелі розміщено водонагрівний пристрій. Стоки із душових кабін і сміття скидаються у печерку в скелі, яка є геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення (Закон «Про ПЗФУ», ст.28 «Основні вимоги щодо режиму пам’яток природи»: «На території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження»). При монтуванні гойдалок та інших пристроїв у живі дерева закручують болти. Прибережна смуга розрихлена. Туалети не обладнані відповідно до санітарно-гігієнічних норм.

Вважаємо, що ситуація, яка склалася на сьогодні, виникла через відсутність оприлюднення пропозицій, слухань та обговорення, екологічної експертизи, належного рівня знань природоохоронного законодавства всіма сторонами (дозвільними структурами та новими користувачами) і контролю за ресурсокористуванням.

На наше переконання, для того, аби була введена в дію вищевказана Програма, необхідно:

1. Оприлюднити основні матеріали Програми і проекти використання Смотрицького каньйону, провести їх наукову, екологічну, державну та громадську експертизи (Закон «Про ПЗФУ», ст.6 «Державні цільові та інші екологічні програми»: «Центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування під час розробки екологічних програм залучають громадськість до їх підготовки шляхом оприлюднення проектів екологічних програм для їх вивчення громадянами, підготовки громадськістю зауважень і пропозицій щодо запропонованих проектів, проведення публічних слухань стосовно екологічних програм»).

2. Ввести в дію пункти 9 і 10 вищезазначених висновків.

3. Створити муніципальну екологічну лабораторію та експертну групу за участю науковців, правників та інших фахівців.

4. Усім дозвільним структурам і користувачам дотримуватися природоохоронних законів України.

5. Організувати курси з покращення знань з екології та екологічного права, згідно із Законом «Про ПЗФУ», ст.7 «Освіта і виховання в галузі охорони навколишнього природного середовища»: «Екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів і призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища».

Микола МАТВЄЄВ, кандидат біологічних наук, декан природничого факультету К-ПНУ ім.Огієнка, голова Кам’янець-Подільського відділення НУО «Українське товариство охорони птахів»;

Микола РЯБИЙ, молодший науковий співробітник НПП «Подільські Товтри»;

Наприкінці минулого тижня з міської ради надійшла відповідь на відкритий лист-звернення до міського голови Анатолія НЕСТЕРУКА, під яким поставили свої підписи 120 кам’янчан і який ми опублікували у «ПОДОЛЯНИНІ» (№28 від 9 липня ц.р.). Як і прогнозувалося, всієї інформації, яку просила оприлюднити громада, не виявилося. Вислали, як кажуть, усе, що мали і могли. І до того пакета документів на 28 аркушах не менше запитань. Найперше – чому? Чому немає всіх відповідей на запитання, які звучали у відкритому листі? І як на разі розцінювати той пакет документів із міської ради: як байдужість влади щодо вияснення істини чи як занадто вимогливу громадську позицію кам’янчан? Є над чим подумати і що аналізувати.

Про відповідь на лист-звернення щодо будівництва на території пам’ятки природи загальнодержавного значення «Смотрицький каньйон» читайте у наступному числі газети.