СПОЧАТКУ ГРОМАДА ЗАЦІКАВИЛАСЯ. ТЕПЕР – ПРОКУРАТУРА
Це літо виявилося спекотним не лише щодо погоди. Ніхто навіть не сподівався, що бурхливі роботи, які розпочалися у Смотрицькому каньйоні, розпалять і без того розпечену сонцем кам’янецьку громаду. Більше того, ніхто і не думав, що громада виявиться настільки активною, розпочне збирання підписів проти цього будівництва та ще й оприлюднить через пресу відкритий «Лист-звернення щодо будівництва на території пам’ятки природи загальнодержавного значення «Смотрицький каньйон».
Громада вже отримала відповідь на лист-звернення. Та чи залишилася вона задоволеною? Чи зникли всі «чому»?.. Спробуємо розібратися без усякого «псевдооб’єктивізму», закиди щодо якого на власну адресу ми вже неодноразово чули. Офіційні документи, факти і ще раз факти, які, знаємо, річ уперта.
ТУРИСТИЧНОМУ КАМ’ЯНЦЮ БУТИ
Саме так свого часу вирішила кам’янецька влада, коли віч-на-віч зіткнулася з питанням: «А як далі жити місту?». І добре, що вирішила. Сьогодні ми маємо більш-менш розвинуту туристичну інфраструктуру і, відповідно, надходження до бюджету.
8 лютого 2007 р. рішенням XІІІ сесії міськради V скликання було затверджено Перспективну програму збереження та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону в межах міста Кам’янця-Подільського на 2007-2015 роки (далі – Програма). Хто ж знав, що благі наміри через три роки перетворяться на грандіозний скандал?
У Програмі було гарно розписано, що «…На теренах міста Кам’янця-Подільського вдало поєднані та гармонійно підсилюють і доповнюють один одного його природні та історико-культурні цінності. Композиційним центром ландшафту є омегоподібна петля геологічної пам’ятки природи «Смотрицький каньйон» загальнодержавного значення, згідно з постановою Ради Міністрів УРСР №139 від 21.03.1984 р. Загальна площа пам’ятки – 80 га, у т.ч. 49 га знаходяться на території міста. На всій протяжності річки подібного геологічного витвору немає. Саме в межах Кам’янця-Подільського його формування є найбільш чітко вираженим, саме тут найяскравіше представлені кам’яні пласти історії регіону – розріз верхньо-силурійських відкладів, збережена багата та специфічна флора і
фауна…».
Тож цілком логічно, що до збереження та популяризації цієї краси потрібно було докласти максимум зусиль. Серед основних напрямків виконання Програми значилося проведення експертизи стану геологічної пам’ятки природи «Смотрицький каньйон», водних ресурсів р.Смотрич, берегів і прибережної території, об’єктів, пам’яток архітектури, інших будівель і споруд на предмет регенерації культурного ландшафту каньйону. До речі, без висновків Державної екологічної експертизи неможлива реалізація будь-яких проектів і програм.
Знову ж таки, відповідно до Програми, встановлювалися межі рекреаційних зон, дві з яких були з обмеженим використанням природних ресурсів, дві – з активним відпочинком, також передбачалася зона відтворення садів Яна де ВІТТЕ і створення містечка народних промислів. Одну із зон, а саме рекреаційну зону з активним відпочинком №2, відповідно до рішення виконкому від 23 квітня 2009 р., було передано для використання об’єднанню підліткових клубів за місцем проживання.
ЧИЯ ЗОНА?
Лише місяць рекреаційну зону №2, а саме територію лівого берега р.Смотрич від Новопланівського мосту до шлюзів через річку в східній частині каньйону (площею біля 0,5 га), могли використовувати об’єднання підліткових клубів за місцем проживання. Чому місяць? Ось тут – перше запитання, яке поки що залишається без відповіді. Таких запитань було і буде чимало…
22 травня 2009 р. виконком міськради приймає нове рішення, відповідно до якого, право взяти участь у реалізації Програми надається об’єднанню підліткових клубів спільно з МГО «Наша спадщина». Тим же рішенням передбачено, що управління містобудування та архітектури розробить архітектурне обгрунтування на розміщення тимчасових споруд у рекреаційній зоні. Контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника міського голови Олега ДЕМЧУКА.
Приблизно через рік під Новопланівським мостом з’являється МГО «Наша спадщина» з будівництвом, парканом і «благими» намірами… Цю появу заступник міського голови Олег ДЕМЧУК на прес-конференції, присвяченій питанню будівництва у Смотрицькому каньйоні, пояснив нічим іншим, як появою того самого інвестора, якого так довго шукали. Відповідно до Програми, орієнтовна вартість робіт з облаштування рекреаційної зони №2 становить близько 10 млн.грн. Зрозуміло, що ні міський бюджет, ні тим паче об’єднання підліткових клубів за місцем проживання таких грошей не мають. Тож вищезазначене «рішення про зміну рішення» таким аргументом, як відсутність коштів, цілком можна пояснити…
Але незрозумілим залишається факт непричетності того ж об’єднання підліткових клубів до, так би мовити, початкового будівництва у каньйоні, а саме до прибирання території від сміття та її благоустрою.
Як повідомила нам у розмові директор об’єднання підліткових клубів Катерина БЛАЖКО, цього року жодних спільних робіт із МГО «Наша спадщина» не було проведено.
– По-перше, ми не маємо права на користування земельною ділянкою в каньйо-ні, – наголосила Катерина Іванівна, – тим паче, що це землі природно-заповідного фонду. По-друге, жодного договору про співпрацю з «Нашою спадщиною» ми не укладали. Ні прибиранням, ні благоустроєм території каньйону не займалися. А тепер виходить, що з нас ще й можуть зробити крайніх?
Тож поки об’єднання підліткових клубів ні сном ні духом не знає, чим їм доручила займатися міська вдала, МГО «Наша спадщина» активно і практично на голому ентузіазмі розчищає каньйон від сміття і чагарників. А щоб ніхто не заважав робити добру справу, встановлює паркан, появу якого мотивує прекрасним лозунгом: «Це зроблено для того, щоб унеможливити подальше забруднення території тими, хто відпочиває «культурно». Ще один аргумент на власну користь і користь паркану – це декілька вантажних автомобілів зі сміттям, зібраним під час прибирання у каньйоні. Кількість сміття не може не викликати подив і запитання «Куди дивилася влада, чому допустила таку захаращеність пам’ятки природи загальнодержавного значення?». Хоча природоохоронне зобов’язання на цей об’єкт, яке на початку скандалу навколо будівництва ніхто не міг знайти, виявилося у міській раді, точніше, у комунальному підприємстві «Кам’янецький парк», і датоване воно 25-м травня 2005 р.
Та й кількість дерев, кущів, чагарників і самосівів (327 штук), які актом №73 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, і рішенням виконкому від 24 вересня 2009 р. дозволили вибірково видалити громадській організації «Наша спадщина», також викликає здивування і додає запитань. Якщо вже дозвіл на санітарне розчищення каньйону видали, із кількістю зелених наса-джень визначилися, то чи були вони (дерева, кущі тощо), відповідно до правил утримання зелених насаджень, зняті з обліку балансоутримувача? І де тоді перелікова відомість, в якій вказується, котрі саме зелені насадження мають бути вирубані? Чи зрізали що хотіли і що заважало?..
Що ж, сьогодні МГО «Наша спадщина» можна лише подякувати за прибирання у каньйоні. Молодці, добру справу зробили! Але чому ж ніхто сьогодні не говорить і про інші громадські організації, зокрема про ГО «Фундація розвитку демократії» та «Фундація регіональних ініціатив», які теж свого часу очищали каньйон від сміття, чому ніхто не співає од студентам природничого факультету К-ПНУ, які щороку разом із працівниками КП «Кам’янецький парк» прибирають у каньйоні? Чому їм, героям невидимого фронту, не дати право взяти участь у реалізації Програми? Можливо, тому, що не мають стільки грошей і хорошого інвестора, який і досі не хоче себе афішувати? Знову запитання…
ЗАКОН – НЕ ДИШЛО?..
Запитання щоразу виникають не лише у журналістів, громадських активістів, науковців, а й у… прокуратури міста. Прокуратурою м.Кам’янець-Подільський проведено перевірку з питань дотримання вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про відходи», Земельного та Водного кодексів України на території міської ради.
– Проведеною перевіркою із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області встановлено, що міжнародна громадська організація «Наша спадщина» у рамках реалізації Перспективної програми збереження та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону в межах міста Кам’янця-Подільського на 2007-2015 роки, затвердженої рішенням сесії міської ради №22 від 8.02.2007 р., у частині облаштування рекреаційної зони з активним відпочинком №2, не дотримується вимог природоохоронного законодавства, – повідомив помічник прокурора міста Володимир ГОТРА. – Зокрема, службові особи МГО «Наша спадщина» без отримання документа, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, без визначення і встановлення в натурі меж земельної ділянки на території геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Смотрицький каньйон» у межах водоохоронної та прибережно-захисної смуги річки Смотрич, без наявності позитивного висновку Державної екологічної
експертизи щодо оцінки впливу даної діяльності на вказаний природний комплекс, без розробки проекту та отримання до-зволу на зняття і перенесення грунтового покриву, без отримання до-зволу на утворення та розміщення відходів, проводять роботи з розчищення кам’яних схилів каньйону від побутового сміття і землі,
а також із встановлення тимчасових дерев’яних навісів і лавочок без відповідного архітектурного обгрунтування.
Разом з тим у прибережній захисній смузі р.Смотрич, на її лівому березі, безпосередньо біля врізу води, проведено зняття грунтового покриву без спеціального дозволу. Крім того, рішення виконавчого комітету міськради від 22 травня 2009 року прийнято із грубим порушенням вимог законодавства.
29 червня прокуратурою міста було внесено подання до міської ради, в якому вимагалося вжити невідкладні дієві заходи щодо усунення порушень вимог чинного природоохоронного законодавства, провести Державну екологічну експертизу і погодити її з обласним управлінням водного господарства у Хмельницькій області. До видачі позитивного висновку Державної екологічної експертизи в межах своєї компетенції вирішити питання щодо тимчасового призупинення дії Перспективної програми збереження та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону в межах міста Кам’янця-Подільського на 2007-2015 рр. у частині облаштування рекреаційної зони з активним відпочинком №2. А також вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у допущенні вищевказаних порушень.
Але у задоволенні протесту прокурора, відповідно до рішення виконкому міськради від 15 липня ц.р., було відмовлено. Нині прокуратура подала адміністративний позов до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду на виконавчий комітет міської ради щодо визнання незаконним і скасування рішення виконкому міськради від 22 травня 2009 р.
– До адміністративної відповідальності було притягнуто заступника президента МГО «Наша спадщина» Олександра КАСПРОВА, – додає Володимир Володимирович. – Зокрема, за порушення ст.59 (Порушення правил охорони водних ресурсів), ст.79-1 (Недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд), ст.82 (Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, обробки, утилізації, знешко-дження, видалення або захоронення) та ст.91 (Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду) КУпАП. За визначений законодавством термін ця особа має сплатити штрафи.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Чи можна нинішнє будівництво, чи точніше благоустрій території Смотрицького каньйону, МГО «Наша спадщина» розцінювати, як самозахоплення землі, – занадто сміливе припущення. Але відсутність переліку необхідних документів і порушення багатьох статей Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст.1, 3, 26, 28, 51), «Про природно-заповідний фонд України» (ст.7, 8, 27, 28), «Про відходи» (ст.17, 32, 33), Земельного (ст.58, 60, 61, 125) та Водного (ст.87, 88, 89) кодексів України чомусь саме до такої думки підштовхують…
Один мій добрий знайомий з Луганщини, почувши історію про будівництво у Смотрицькому каньйоні, розповів цікаву історію про те, як біля його будинку 7 років тому один чоловік «захопив» собі частину посадки під приводом захисту території від несанкціонованого сміттєзвалища. Обгородив землю парканом, потім збільшив територію. Ще через деякий час зробив паркан вищим, а на вході поставив КПП і хрест, мовляв, ця земля священна… І живе тепер тихо-мирно, приспівуючи. Нічого не нагадує?
Але наразі відкинемо всі припущення та історії в бік, вони – як метафори: хоч і влучні, але суті не змінюють. Куди краще – факти і документи, порушення і ще раз порушення та діяльність, правомірність чи неправомірність якої, сподіваємося, буде вирішена у судовому порядку.