Неділя, 22 Травня 2022 р.
5 Лютого 2010

«КАЗНИТЬ НЕЛЬЗЯ ПОМИЛОВАТЬ»

30 січня відбулося офіційне закриття сезону полювання. 2009 рік для мисливців району виявився досить напруженим і неоднозначним. У першу чергу, не вони, а їх поставили під пильний приціл як влада, так і громадськість району. I постріли виявилися, як-то кажуть, не в молоко, а в яблучко. Розворушивши тепле та затишне кубельце, яке сплели собі деякі любителі полювання, влада ткнула носом новоспечених опонентів, як мале цуценя, у недоліки їхньої роботи. А їх, як з’ясувалося, виявилося більш ніж достатньо.

ДЕ ПОРЯДОК, ТАМ I ТОЛК

Справедливе твердження, яке би підійшло і до мисливців нашого району, та виявилося не зовсім ідеальним. Так буває, коли зі старих штанів уже виріс, а нових ще не придбав. Як стало відомо, жоден з користувачів мисливських угідь, а саме Кам’янець-Подільська районна організація УТМР та Орининське товариство мисливців і рибалок «Подільський мисливець», нових договорів на користування мисливськими угіддями не уклали ще з 1997 р. Невже дотримуватися букви Закону потрібно лише з-під палки, а поки ніхто не змусив, то можна й зволікати? На відсутність нових договорів мисливці відмовчуються чи, навпаки, переводять розмову в інше русло, мовляв, «нам ніхто не допомагає, практично на ентузіазмі підгодовуємо взимку тварин». Та це, вибачте, така ж балачка, якби господар говорив, що на ентузіазмі відгодовує свиню, щоб потім зарізати та з’їсти шмат м’яса. Тоді навіщо існують членські внески, плата за ліцензії на відстріл певних тварин тощо? Правильно, немає порядку – немає толку.

– Проблема полювання досить складна. Вона порушується на рівні країни, – зазначає декан природничого факультету К-ПНУ Микола МАТВЄЄВ. – Треба до неї підходити не стільки з точки зору «заборонити – не заборонити», скільки враховувати, яка кількість тварин у нашому лісі.

Сьогодні на замовлення районної державної адміністрації ми займаємося обліком тварин у регіоні. Так, за час наших рейдів ми бачили сліди козулі, кабана, зайця, лиса, білки та вовка. Iснує спеціальна методика, яка дозволяє визначити кількість тварин у певному квадраті.

Давно відомо, що мисливське господарство – одна з найприбутковіших сфер державного бізнесу європейських країн. Перед єгерями, які працюють у таких господарствах у Європі, стоїть завдання ефективно збалансувати приріст тварин і ведення бізнесу. Тож процвітання мисливства цілком залежить від двох основних складових: видач ліцензій на відстріл тварин та їхнє чітке лімітування. Це пояснює й той факт, що браконьєрство в цих країнах вважається серйозним злочином. У нас же незаконний відстріл диких тварин прирівнюється, швидше, до дрібних пустощів. Спіймав за руку – значить, браконьєр, а ні – то справу можна й закрити. Минулого року такий випадок стався у с.Гораївка. На адресу голови РДА Ростислава ЯРЕМИ, до речі, єдиного керівника за останні роки, який взявся навести лад у мисливському господарстві району, надійшов лист від місцевого жителя Степана ЛОЗИ.

«Заява – біль у душі!

Прочитав статтю в газеті «ПОДОЛЯНИН» від 27.11.2009 року «Під прицілом – люди зі зброєю», а ще отримав із Кам’янець-Подільського райвідділу міліції відповідь за підписом начальника – полковника міліції Валерія ШЕВЧУКА, і мене як громадянина все це дуже обурило. Я вирішив звернутися до Вас, щоб Ви дали правову оцінку діям, що відбулися 14 листопада 2009 р., близько 16.00, на території НПП «Подільські Товтри».

На терасах сосен пас я свою худобу. Протягом літа бачив пару диких кіз, потім з’явилося ще двоє. Вони дуже мені сподобались. Я їх став привчати, кликати, голубити, щоб вони не боялися людей. Вони звикли до мене і паслися разом з моєю худобою. Я заготував їм сіна на зиму, роз-клав по соснах, радів і тішився, що я їх привчив до людини і вони мені довіряють.

А далі було 14 листопада. Я побачив групу озброєних людей, якщо їх можна назвати людьми. То йшли звірі. Вони розташувалися так, щоб не змогла ні одна коза втекти. А ще безліч собак. Вони добре знали, що разом з моєю худобою пасуться дикі кози. Попереду по верхній стежці йшов М.С.УРСУЛЯК, він підійшов до сина привітатись і сказав: «Тут є чотири кози, ми враз їх приговоримо». Я почув це і запитав, хто ще пішов униз. Він відповів, що пішли В.Н.ВАРВАРУК, Н.Р.ВАСИЛИШИН, а вище першою терасою йшов В.П.ЛЕВЧЕНКО. Всі вони тримали рушниці напоготові. Я зрозумів, що козам кінець. Став кричати, що чули люди аж у селі: «Не стріляйте, там моя худоба!» Але браконьєри не зупинились. Я почув постріли. Двох кіз переслідували собаки. Я став бігти вниз, схопив великий камінь із ціллю влупити хоч одного бандюгу, кричав, лаявся, але їх нічого не зупинило. На моїх очах одна поранена кізка качалася вниз до річки, друга лежала мертва. Я був приголомшений. Від пострілів моя худоба стала тікати, а бик Кузя почав дуже ревіти. Він буянів. 1200-кілограмова туша кинулась на мене. Я ледве його заспокоїв. У цей момент син і невістка почули, як УРСУЛЯК дав команду по телефону: «Кінчайте стрілянину, бо тут люди і худоба».

Я звернувся у міліцію. Правда, прибули. Я їм показав місце злочину, де ділилися здобиччю. Лейтенант зібрав кісточки, шерсть, сфотографував те місце, де було багато крові. До вечора вони за-брали у бандитів зброю і сказали, що злочинці будуть покарані. Але через 12 днів вони повернули бандитам зброю і благословили: «Побили козів, йдіть і побийте Лозів».

Селом пішов поголос, що мають убити мого бика Кузю, а потім і мене. Перше «китайське попередження» вже зробили. На моїй землі, яка розташована за 6 км від села, стоїть автолавка та буда, то вони розстріляли буду, відбили замок і нашкодили – стріляли впритул. Чітко видно великі дірки, розриви та уламки. А полковник В.Н.ШЕВЧУК пише, що не вбачає злочину. Він не вбачає злочину і в убивстві лебедів, мабуть, у нього «зелена катаракта». То я вирішив звернутися до міністра ЛУЦЕНКА. Може, він вилікує полковника.

Виникає запитання: а що робити мені? Озброюватись і оборонятись? Дайте відповідь.

З повагою до Вас,

фермер ЛОЗА С.I.

До своєї скарги додаю копію відповіді із горе-міліції.

«Шановний Степане Iвановичу!

Повідомляємо, що Ваша заява за фактом незаконного полювання Кам’янець-Подільським РВ УМВСУ в Хмельницькій області розглянута.

За даним фактом проведено перевірку та прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях гр.ВАРВАРУКА В.М., ВАСИЛИШИНА М.Р., ЛЕВЧЕНКА М.Г. та УРСУЛЯКА М.С. складу злочину, передбаченого ст.248 ККУ (незаконне полювання) на підставі п.2 ст.6 КПКУ».

ЩО ПОПОВI МОЖНА, ТЕ ДЯКОВI ЗАСЬ

Те, що деякі мисливці трохи загралися, видно неозброєним оком. А чому би й ні? Знову ж таки, коли нема порядку, можна робити все, що завгодно, покриваючи і прикриваючи один одного. Ще один інцидент під час мисливського сезону стався в с.Колибаївка, про що відповідну заяву написав підприємець Леонтій ГАСЮК:

«13 грудня 2009 року, о 09.00, я почув гавкіт мисливських псів неподалік від житлових будинків №№ 28, 30, 32 на вул.Ватутіна (с.Колибаївка, район лісництва).

Коли вийшов у розсадник, то побачив п’ятьох мисливців, які полювали за 50 метрів від житлових будинків, а фактично в межах с.Колибаївка. Через 10 хвилин я запросив представника Кам’янець-Подільського лісового господарства Валерія МАТ-

ВIЙЧИКА для перевірки документів і складання протоколів. Він склав чотири протоколи, при цьому АРХИПОВ О.Л. (бригадир мисливців с.Довжок) погрожу-вав мені знищенням особистого майна».

У райвідділі Леонтію Семеновичу сказали, що протоколи на порушників уже один раз склали, а більше нічого зробити неможливо. От і виходить, що закон у нас є, а чітких механізмів його регулювання немає.

– Я сам мисливець зі стажем, – каже Леонтій Семенович, – та вже 5 років не ходжу на полювання. Звірів і так мало залишилося. Як є тих пару зайців, то хай уже живуть. Хоч і шкоду вони деколи роблять, але ж жити також хочуть.

Безумовно, такі пацифістські погляди не кожному прийдуться до душі, бо хочеться і свіжини до святкового столу, і зайву енергію десь подіти та адреналін отримати. Але не потрібно забувати, що грань між владою і беззаконням дуже хитка. I якщо мисливець принциповий, то він залишиться мисливцем і ніколи не переступить тієї грані, за якою починається браконьєрство. I точно знатиме, де в реченні «Казнить нельзя помиловать» поставити кому.