П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
17 Грудня 2010

ДУБИ ТЕЖ ПЛАЧУТЬ

Сучасне місто. Обтяжений транспортом, пилом, шумом людський гамірливий мурашник, зайнятий добуванням хліба насущного. І все це – невдало змінена форма природи – вічної та могутньої… Лише природа здатна захистити людину від її необдуманих кроків, які чомусь часто називають прогресивними. Тому людина ховається в затінок дерев, тягнеться до чистого повітря, до холодних джерел, до тварин – незрадливих братів наших менших. Дерева в місті – вічна тема, така ж, як проблема взаємин між людиною та природою.

У 90-ті  роки догляд  за деревами практично припинився, лісорозсадник було віддано під дачні ділянки, а міське «Зелене господарство» – у приватні руки, як непотрібне для міста. Згодом, коли було створено комунальне господарство «Подільський парк», ситуація змінилася з точністю до навпаки. Запущені крони  дерев активно «підрізувались» і частина з них після цього гинула.

Особливо активно зрізали цінні дерева. Наприклад, причиною знищення віковічного дуба, посадженого ще в дореволюційні часи на вул.Гагаріна, стали забаганки господарів кафе «Шанс», яким дерево заважало облаштувати стоянку для автівок. Можливо, одержали моральне задоволення і власники кафе, і ті, хто давав дозвіл на цю процедуру, та кому ще корисне таке ганебне ставлення до природи та історії?! Дерева – історичні свідки та мірило моральності чиновників.

 Стан із озелененням змінився на краще після того, як місце директора «Кам’янецького парку» зайняла Людмила ДЮЖЕВА. З того часу обрізування дерев почало здійснюватися за всіма правилами, і нині їх крони після цієї процедури мають пристойний вигляд. Значно зменшилася кількість дерев, що гинуть після обрізування, покращився вигляд квітників і газонів. У парку Танкістів було підсаджено нові дерева, у сквері Васильєва стали регулярно проводити очищення від чагарників  і сміття, дуже змінився після впорядкування вигляд майдану Відродження тощо.

Ми живемо в час, коли життя дерева, яке очищує повітря, приносить прохолоду чи, навпаки, захищає від холоду, часто-густо залежить від вмісту гаманця, а не від духовних принципів людини. Так, нещодавно комісія у складі 10 чоловік від компетентних організацій (!) одноголосно відмовилася підписати дозвіл на зрізування красеня-дуба, що зростає в зеленій зоні біля кафе «Струмок» на вул.Данила Галицького. Сподіваємось на розуміння власниці кафе та хотілося б, аби історія з дубом біля кафе «Шанс» не повторилася.

А тепер трохи інформації про це величне дерево. Не всі знають, що у багатьох народів існував культ дуба, який вважався священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може з’явитися перед людьми. Як і всі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, яка з’єднує верхній і нижній світи, живих і померлих, знаменуючи центр Всесвіту. Тобто дерево вважалось і вважається  священним і лікувальним.

То яка ж причина знищення цих могутніх велетнів? Це відмінна деревина та забаганки новітніх скоробагатьків. Проте основна причина – низька екологічна культура та мораль громадян. Тому за сім’єю та школою залишається чимало роботи.

Найкращий спосіб врятувати раритетні дуби – надати їм статус природних пам’яток. У Польщі таке звання присвоєно 55 тисячам дерев, у Великій Британії та Італії – 22 тисячам. У нас ця цифра значно менша – тільки 2600, при тому, що площа України набагато більша за території цих держав. А ще в Європі давно практикують видання книг про вікові дерева, внесення їх до Державного реєстру та комп’ютерних баз даних.

Звичайно, одними дубами озеленення не обмежується. Щоб праця була вдалою, необхідні спільні зусилля робітників комунального господарства, влади та громади. Необхідне співробітництво з фахівцями держліспгоспу, НПП «Подільські

Товтри», К-ПНУ ім.Огієнка, ПДАТУ, ботанічного саду. І така взаємодія відбувається. Наприклад, уже другий рік студенти національного університету проводять практику в межах міста, займаючись  інвентаризацією кам’янецьких дерев. Не менш важливим є план озеленення Ка-м’янця-Подільського. Зараз він на стадії завершення та потребує доробки та обговорення.

Дуже хочеться жити в місті, яке було б водночас садом, як у МАЯКОВСЬКОГО. А для цього багато і не потрібно – лише бути чесним перед собою і людьми. Давайте об’єднаємося заради гарної мети, відкинемо всі чвари та подвійну мораль на цьому шляху.

Микола РЯБИЙ, член НГО «Товариство Подільських природодослідників і природолюбів».