Неділя, 22 Травня 2022 р.
4 Березня 2011

БЕЗДОМНІ ТВАРИНИ. ТЕСТ НА ЛЮДЯНІСТЬ

«Прийде час, коли людина буде дивитися на вбивство тварини так, як зараз дивиться на вбивство людини».

Леонардо да Вінчі

На шпальтах нашої газети ми неодноразово торкалися теми бродячих тварин, адже цілком зрозуміло, що методи, за допомогою яких у нас здійснюється контроль за їхньою чисельнісню, далекі від цивілізованих і гуманних, та й не приносять очікуваного результату. Турбує проблема бездомних тварин і кам’янчан, про що свідчать листи наших читачів.

ПРОБАЧТЕ, ТУЗИКИ, ЗА НАШУ БЕЗДУШНІСТЬ!

ТЕСТ НА ЛЮДЯНІСТЬ«Так сталося, що в нашому великому дворі з’явилося трійко цуценят, матір яких убили. Співчутливі люди підгодовували їх. Особливо піклувався про них наш сусід – пенсіонер Михайло Тихонович. На свою пенсію ця людина постійно годувала і тих цуценят, і ще двох своїх собак. Та одного ранку мешканці двору будинків на розі вулиць Гагаріна та Данила Галицького знайшли цуценят убитими.

Нормальній людині боляче на це дивитися. Нас із дитинства батьки та вчителі вчили людяності, милосердю. Але, напевно, не всіх. Чому ми, дорослі, подаємо іноді такі погані приклади? Невже хочемо, щоб зло породжувало зло? Коли проходиш повз безпритульних собак, почуваєшся винним перед ними: ми несемо відповідальність за тих, кого приручили.

У наш двір часто підкидають у мішках цуценят, кошенят. Дітки допомагають дорослим годувати їх, відносять на ринок, щоб знайти для них господарів. Але цього разу не встигли допомогти…

Безпритульні тварини заважають багатьом, інколи не дають заснути. Але навіщо вбивати? Тварини, які не мають господарів, живуть без ласки, частенько ночують на снігу. Наше завдан-ня – вирішити проблему гуманним способом і допомогти собаці чи коту знайти господаря. Тварина, як і людина, хоче жити, тому цю проблему треба вирішувати. Варто обладнати притулок. Знайдуться люди, які з притулку будуть забирати тварин, дадуть за них гроші. Треба тільки всією громадою за це взятися.

Якщо сьогодні будемо вбивати собак, котів, то хто наступний завтра? Нехай ці Тузики та Мурки будуть останніми жертвами людської бездушності, жорстокості в нашому місті.

В.МИХАЛЬСЬКА, А.ХАПЕРМАН, Л.ШЛАПАЙ, Г.ТИМОШЕНКОВА, З.ЗАБЕГАЛЮК, В.СОЛОДКОВСЬКА, ШКРУМ, ТОРЯН, мешканці будинку №43 на вул.Гагаріна; М.ЗАХАРЕНКО, Л.РУДЕНКО, М.ФІЛЮК, мешканці будинку №13 на вул.Данила Галицького та ін.»

СОБАКА БУВАЄ КУСАЧОЮ

ТЕСТ НА ЛЮДЯНІСТЬВтім до нас надходять листи й іншого змісту, в яких наші читачі висловлюють занепокоєння з приводу зростання кількості собачих зграй у місті. Особливо непокояться батьки малих дітей. Ще свіжий у пам’яті жахливий випадок, який декілька років тому стався у мікрорайоні Жовтневому: зграя бродячих собак напала на дитину і завдала їй серйозних травм. Після тривалого лікування рани загоїлися, але психологічна травма залишиться на все життя.

Невтішними є й статистичні дані, надані нам міською поліклінікою, які свідчить, що число людей, які звернулися по антирабічну допомогу після укусів тварин, минулого року значно зросло, хоча до того були тенденції до його зменшення: 2006 р. – 116 звернень (10 чоловік отримали антирабічне лікування (тобто лікування від сказу), 2007 р. – 114 звернень (7 отримали лікування), 2008 р. – 86 (17), 2009 р. – 99 (10), 2010 р. – 149 (17).

ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА

За словами фахівців, без втручання людини з п’яти новонароджених щенят виживає лише одне. Хтось гине, когось душать пси-«чистильники», тобто тварини самі регулюють свою народжуваність. Ведмежу послугу роблять бродячим тваринам ті жалісливі люди, котрі підгодовують їх біля своїх під’їздів. По-перше, такі дії лише подовжують поневіряння тварини, яка все одно в якийсь момент стане жертвою гицелів, а до того буде мокнути під дощем і мерзнути в мороз, терпіти побої бездушних людей. Якщо вже є в серці потреба піклуватися про тваринку, краще забрати її додому. Це буде справді милосердний вчинок.

А по-друге, якщо людина підгодовує щеня чи кошеня або бере його з вулиці, годує, а потім, коли підросте, знову виганяє, така тварина вже не загине і також буде приносити потомство, поповнюючи ряди диких собачих зграй. Така ж ситуація з тваринами, котрі живуть на підприємствах (бази, склади тощо). Частину їхнього потомства працівники розбирають по домівках, решту відносять у сусідні двори. Поповнюють зграї бездомних і домашні тварини, яких господарі з якихось причин викидають на вулицю.

СОБАЧА РОБОТА

ТЕСТ НА ЛЮДЯНІСТЬВідповідальність за контроль над чисельністю бродячих тварин у містах покладено на комунальні служби. Відверто кажучи, це дуже невдячна робота. Крім того, що комунальників, які займаються відловлюванням собак, називають зневажливим словом «гицелі», на їх адресу постійно лунають звинувачення у жорстокості. І хоча гицелями працюють переважно цілком нормальні, адекватні люди, підстави для звинувачень таки є.

Наприклад, минулого року чимале обурення серед кам’янчан викликало безжальне знищення у місті чотирилапих безхатьків напередодні святкування Дня Перемоги. Собак відстрілювали серед білого дня на очах у жінок, дітей… Підстрелені тварини помирали у страшних муках. До того подібні «зачистки» території теж час від часу мали місце. Чиновники, певно, не знали, що їхні дії суперечать чинному законодавству та передбачають адміністративну та кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст.24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», виловлювання собак, котів та інших домашніх тварин має здійснюватися за відсутності сторонніх осіб з 5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку – після 22-ї години). А за жорстоке поводження з тваринами або їх катування передбачено накладення штрафу в розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.89 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»).

Ті самі дії, вчинені особою, до якої протягом року вже було застосовано адміністративне стягнення, караються виправними роботами на строк до шести місяців або штрафом у розмірі до 50 неоподатковуваних дохідних мінімумів (ст. 207.1 Кримінального кодексу України).

За что...А тепер увага! Під дію наведених вище статей потрапляють усі комунальні служби, які займаються відловом бродячих тварин, тому що порушують чинне законодавство ледве не на кожному кроці. По-перше, присипляння тварин, яке має здійснюватися після 7-5-денного карантину на спеціальному майданчику (за цей час власники, чиї домашні тварини загубилися чи втекли, мають змогу прийти і забрати свого домашнього улюбленця), насправді відбувається безпосередньо на місці вилову. По-друге, виявляється, сьогодні в Україні немає жодного препарату для евтаназії тварин, ліцензованого у ветеринарній медицині.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», під час умертвіння тварин забороняється використовувати негуманні методи, що викликають смерть від задухи, електричного струму, отруєння, курареподібних препаратів та інших болючих методів. А найпопулярніший у вітчизняних гицелів препарат для евтаназії – дитилін – належить саме до курареподібних. І хоча збоку здається, що він лише легко присипляє тварину, насправді дитилін викликає у неї болісну смерть від задухи протягом 15-20 хвилин, у той час коли звір перебуває при свідомості. В більшості цивілізованих країн (якою і нам хотілося б не лише вважатися) дитилін взагалі заборонений.

Так, 2006 р. в Севастополі за фактом використання місцевим комунальним підприємством дитиліну правоохоронці порушили кримінальну справу. 2008 р. за це ж постраждало Житомирське КАТП, влітку 2009-го – Сумське КП «Сумикомунсантранс».

СЕС Б’Є ТРИВОГУ

ТЕСТ НА ЛЮДЯНІСТЬЗа словами директора Кам’янець-Подільського комунального підприємства «Спецкомунтранс», на яке покладено «почесну» місію контролю за чисельністю бродячих тварин у нашому місті, Сергія ГЖЕБОВСЬКОГО, на вулицях Кам’янця сьогодні мешкає понад 3 тисячі бездомних собак.

– Вже майже місяць планового відлову тварин підприємство не проводить через відсутність препарату для їх присипляння. Обмежена кількість препарату є лише для випадків, коли нам телефонують мешканці та скаржаться на агресивну тварину, чи коли тварина когось покусає, – зазначає Сергій Миколайович.

Собак усього місяць не відловлюють, а міська санепідемстанція вже б’є тривогу. До «Спецкомунтрансу» надійшов лист за підписом головного державного санітарного лікаря міста Бориса ШЕВЧУКА, в якому міськСЕС просить у комунального підприємства сприяння у боротьбі із загрозою інфекційних захворювань, особливо сказу. СЕС вказує, що 2010 р. і в січні 2011 р. в нашій області спостерігається неблагополучна ситуація, за якої минулого року зареєстровано 113 вогнищ сказу, в тому числі і в районах, які оточують територію нашого міста. Це створює небезпеку епідускладнень.

Роботу міських комунальних служб з відлову бездомних тварин СЕС називає недостатньою. «В місті останнім часом  накопичилася велика кількість бездомних собак і котів. З цього приводу в санепідстанцію постійно надходять скарги від мешканців міста», – зазначено в листі.

ВІДСТРІЛ ЧИ СТЕРИЛІЗАЦІЯ?

ТЕСТ НА ЛЮДЯНІСТЬТо який же вихід з даної ситуації? Ми бачимо, що відлов і відстріл бродячих тварин проблеми не вирішує.  Еволюціоністи стверджують, що природа не терпить стороннього втручання. Бездомні тварини займають свою біологічну нішу, і якщо їх починають масово знищувати, то ті, що залишилися живими, розмножуються в декілька разів швидше, а ще на звільнену територію мігрує 10-15 чужих собах, більш диких та агресивних. Практика відстрілів, які проводяться у нас ще з радянських часів безперервно, себе не виправдовує – собак менше ніколи не ставало, не стає і не ставатиме.

У цивілізованих країнах давно відмовилися від відлову та присипляння собак як дорогого та малоефективного методу. А в нас держава щороку витрачає на контроль за чисельністю безпритульних тварин мільйони гривень. Скидається на те, що така ситуація на руку чиновникам, адже чим більші зграї вештаються вулицями, тим більше асигнувань на боротьбу з ними можна «освоїти». Так вважає і президент Міжнародної громадської організації захисту тварин «SOS» Тамара ТАРНАВСЬКА: «Чому впродовж дев’ятнадцяти років незалежності Україна не спромоглася вирішити цю проблему гуманним шляхом і забути про неї?.. Влада зацікавлена в тому, щоб ця проблема існувала якнайдовше…»

У Європі проблема з бродячими тваринами давно вирішена завдяки стерилізації. Як показує досвід західних держав, це є найдієвіший (і при цьому гуманний) метод зменшення кількості безпритульних тварин у містах. Програма стерилізації розрахована в середньому на 5 років.

Є позитивний досвід із цього питання і в Україні, зокрема Львові та Одесі. Наприклад, в Одесі за підтримки німецького міста-побратима запроваджено мораторій на вбивство тварин і збудовано клініку для біостерилізації. Упродовж 3-х років, що діє програма в Одесі, кількість бродячих тварин зменшилася вдвічі. Львів підтримки закордонних партнерів не має, але програма успішно реалізується безпосередньо мерією.

Чим корисна стерилізація? Вона не лише вирішує проблему зростання кількості бродячих тварин, але й призводить до гормональних змін в організмі прооперованих тварин, внаслідок чого вони стають спокійними та неагресивними, адже агресія з боку безпритульних собак, як правило, пов’язана з періодом розмноження та статевими гормонами.

ЧИ БУДЕ У КАМ’ЯНЦІ ПРИТУЛОК ДЛЯ ТВАРИН?

Чи є перспективи для впровадження методу стерилізації в нашому місті? З цим запитанням ми звернулися до заступника міського голови з комунальних питань Сергія БАБІЯ.

– Маю, насамперед, пояснити слова директора «Спецкомунтрансу» про те, що у місті цілий місяць не проводився відлов собак. Насправді у січні була невелика затримка з виділенням грошей на відлов бродячих тварин, пов’язана з прийняттям бюджету, але загалом щомісяця на це витрачається 6 тисяч гривень, – розповідає Сергій Віталійович.

За два місяці цього року ми відловили 280 собак, минулого року – майже 1,5 тисячі. Уявіть собі, що сьогодні на вулицях міста до тих, що є, приєдналися б ще ці відловлені тварини, а ще вони принесли б потомство…  Ми не можемо допустити, щоб Кам’янець перетворився на місто бродячих собак.

Особисто я дуже люблю тварин, у мене вдома є два собаки, але одночасно я розумію, що, якщо перестати відловлювати вуличних тварин, у місті стане небезпечно жити. Тепер перед нами стоїть завдання встановити, чи є найефективнішим той метод контролю за кількістю бездомних тварин, який ми використовуємо. Світ поки що нічого кращого за притулки для тварин і стерилізацію не вигадав. Минулого року такий притулок було створено і в Хмельницькому. За рік на нього витрачено 250 тисяч гривень, а стерилізовано 330 собак. Стерилізація та реабілітаційний період однієї тварини обходиться у понад 500 гривень. Потім собаці знаходять господаря або повертають її на те місце, де її було виловлено.

Досі в місті ще жодного разу ніхто не брався хоча б за розгляд ідеї створення притулку для собак. Я обіцяю, що після сьогоднішньої нашої розмови обов’язково дам доручення нашому Департаменту житлової політики, доріг та інфраструктури зробити розрахунок такого проекту, тоді вирішуватимемо, чи зможемо його реалізувати. Гадаю, за два тижні ми вже матимемо якість результати.

ГУМАННІСТЬ – ОЗНАКА ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Багато фахівців вважають, що сама лише стерилізація безпритульних тварин проблеми не вирішить. Ряди стерилізованих чотириногих безхатьків постійно поповнюватимуться викинутими на вулицю домашніми тваринами. Тому ефективним метод стерилізації буде лише у випадку ухвалення та дотримання правил утримання домашніх улюбленців. Усіх їх обов’язково потрібно реєструвати. Варто запровадити заборону на розмноження тварин, які не становлять племінної цінності, а також на вигулювання собак без догляду господаря (адже, за статистикою, найчастіше кусають людей не безпородні двірняги, а саме домашні невиховані собаки).

У Великобританії взагалі жодна фізична особа не може купити нестерилізованої тварини. А у Швейцарії потенційний власник тварини має бути не молодшим 20 років, несудимим, зобов’язаний мати сертифікат про кінологічну підготовку та укласти особливий акт страхування відповідальності.

Ми теж зможемо стати хоча б на крок ближчими до європейців, якщо не будемо долати проблем шляхом простого знищення їх причин. Інакше дійдемо незабаром до рівня  російського чиновника – мера Чити Анатолія МИХАЛЕВА, який нещодавно «прославився» своїм баченням проблеми з людьми без постійного місця проживання. «На жаль, ми не маємо ліцензії на відстріл бомжів», – невдало пожартував мер, чим дуже насторожив громадськість.

Сподіватимемося, що наша міська влада дотримає слова і розгляне можливість створення у Кам’янці притулку для бездомних тварин. І тоді ми з гордістю зможемо сказати, що стали цивілізованішими та людянішими.

…Не так давно в Україні ввели мораторій на смертну кару для людей. Мабуть, наступним кроком має стати заборона вбивства бездомних тварин. Колись Махатма ГАНДІ сказав: «Про велич країни та її моральний стан можна судити з того, як у ній ставляться до тварин».