Середа, 18 Травня 2022 р.
9 Грудня 2011

ЯК ПОЗБУТИСЯ «НАРОДНОГО БЛАГА» – ЗАПАХУ БАРДИ? АКТ ТРЕТІЙ

Якщо хтось сьогодні й жалкує за весною та літом, то це точно не ті, кому вкрай набридли традиційні для цього періоду року запахи відходів (барди) ДП «Довжоцький спиртозавод». 

2 грудня відбулося третє засідання спільної міськрайонної комісії, на якій розглядається ситуація навколо нашого спиртозаводу, його вплив на екологію регіону. Окрім депутатів міської та районної рад, до складу цієї комісії увійшли екологи, під­приємці та всі ті, кому не байдужа ця проблема.

І хоч це вже третє засідання, присутні зі сумом і гіркотою констатували, що їхнє обговорення цієї проблеми нині виглядає не інакше, як переливання з пустого в порожнє. І в першу чергу відбувається це через неконструктивну позицію «спиртовиків». Зокрема, депутат міськради Дмитро ВАСИЛЬЯНОВ зауважив, що, вкотре поговоривши про проблему спиртозаводу, ми так і не зрушили з місця.

– Нам нічого не залишається, окрім того, як звернутися до Прем’єр-мініст­ра України, аби він втрутився в цю ситуацію, адже якщо ми і надалі будемо зволікати з конкретними та реальними кроками, то знову слухатимемо розповіді про користь запаху барди, нібито це підвищує народжуваність тощо, – додав Дмитро Сергійович.

Було констатовано, що під час минулого засідання представники ДП «Укрспирт» обіцяли надати копію листування між ними та Мініс­терством аграрної політики щодо встановлення на Довжоцькому спиртозаводі обладнання з виробництва біогазу, однак цього так і не було зроблено. Додало дров у полум’я, чи, швидше, навіть показало, що з учасниками комісії просто не рахуються, й інше повідомлення директора Довжоцького спиртозаводу Володимира МИХАЙЛОВА. Він зазначив, що існує відповідна програма, розроблена Міністерством на 2007-2011 рр., в якій окремим рядком зазначено про будівництво установки з виробництва біогазу на спиртозаводі. Ба, навіть більше, Володимир Іванович зізнався, що одного року гроші на цей проект були таки виділені, от тільки «Укр­спирт» вирішив, що освоїти їх у грудні немає жодної можливості.

На все це секретар міської ради Василь СЕНЮК зазначив:

– Складається враження, що нас і справді водять за ніс. У мене немає жодного відчуття, що у вирішенні проблеми запаху барди, її утилізації зацікавлені обидві сторони. Громада та влада виступає з пропозиціями, з бажанням усунути проблему, чого не скажеш про іншу сторону, іншу позицію.

Значної невизначеності в роботу комісії додало ще одне неординарне повідомлення. Так, згідно з рішенням Кабміну від минулого року, нині спиртова галузь перебуває на стадії реорганізації. Тобто це означає, що після проведених змін ніхто не дає гарантії, що ДП «Довжоцький спирто­завод» і надалі залишиться окремим підприємством, а не чиєюсь філією, відокремленим підрозділом.

– Якщо відбудеться ліквідація підприємства, то всі шанси позбутися екопроблеми дорівнюватимуть майже нулю, – констатувала перший заступник голови РДА Ніна ФАБІЯНСЬКА. – І от тоді, ми й справді залишимося сам на сам із цим «народним благом».

Тому учасники комісії були одностайними, аби у зверненні до Прем’єра обов’язково записати вимогу: зберегти ДП «Довжоцький спирто­завод» як окрему юридичну особу.

Зрештою, під час дискусії, багато хто з депутатів висловив здивування, чому установки з біогазу досі не було зведено. Згідно з даними Довжоцького спиртозаводу, орієнтовна вартість такого устаткування коштує близько 6 млн.грн. Хоча в ході дискусії називалася і цифра у вісім разів більша. Зрештою, якщо б це устаткування запрацювало, то змогло би окупити себе максимум за 1,5 року. Цей показник усі присутні сприйняли як суперприбутковий бізнес-проект. Слід відзначити, що введення в експлуатацію біогазової установки з переробки барди змогло забезпечити газом не лише саме підприємство, а дало можливість продавати паливо й іншим. Так, лише за минулий місяць спиртозавод сплатив за спожитий природний газ понад 2 млн.грн.

Директор підприємства Володимир МИХАЙЛОВ зазначив, що він добре розуміє та усвідомлює весь економічний ефект від введення в дію біогазової установки.

– Але самостійно, без державної підтримки чи залучення інвестиції, збудувати біогазову установку ми не в силі, – відзначив Володимир Іванович.

У ході обговорення в залі прозвучала й радикальна думка: наполягати на закритті виробництва. От тільки на питання про те, як бути з бардовими полями (а це 34 га), де за всі ці роки накопичилися десятки тисяч тонн нечистот, відповіді немає.

Депутат міської ради Володимир ЮР’ЄВ назвав ситуацію навколо встановлення біогазової установки спланованою безгосподарністю.

– Щоб мати такий економічно та екологічно доцільний проект і ним не скористатися!: Інших слів у мене немає, – додав Володимир Васильович.

Приватний підприємець Леонтій ГАСЮК, який декілька років цікавиться проблемою утилізації післяспиртової барди, зазначив, що за цей час навів десятки контактів, які можуть дати ефективний результат у вирішенні проблеми утилізації барди. От тільки чому це не дуже цікаво керівництву спиртозаводу, він не розуміє.

Зрештою, було вирішено запросити на наступне засідання спільної міськрайонної комісії представників ДП «Укрспирт», Міністерства аграрної політики та керівників міста й району, а також остаточно узгодити спільний текст звернення від міської та районної рад до Прем’єр-міністра України Миколи АЗАРОВА.