НЕ ТАК СТРАШНИЙ ПЕС, ЯК ЙОГО СКАЗ

Шокуючий випадок стався 24 січня якраз на межі мікрорайону Підзамче та с.Довжок: поблизу ЗОШ №11 та ДНЗ №1 було виявлено насмерть загризену тварину, дуже схожу на лисицю – у неї продовгувата морда, довгий хвіст та рудий колір шерсті. Допускаючи ймовірність сказу, працівники районної ветеринарної служби продезінфікували хлорованим вапном закривавлену територію, а працівники санітарно-епідеміологічної станції опитали дітей та мешканців ближніх вулиць про можливість контакту з собаками, які бродять неподалік. «Дай, Боже, щоб сказ не підтвердився, бо це дуже велика небезпека!» – повторювали і мисливці, і представники ветслужби. 

Бродячі та хазяйські собаки, які брали участь у гризні, можуть становити велику загрозу для місцевих мешканців, у тому числі й дітей, тому було прийнято рішення провести їх повторну вакцинацію. 

– Минулого року ми робили щеплення собакам на цій дільниці, – розповідає завідуючий Слобідсько-Рихтівської дільничої лікарні ве­теринарної медицини Володимир САВІ­ЦЬКИЙ, – але тепер, у випадку наявної небезпеки, будемо проводити ревакцинацію препаратом «Рабістар». Вакцини та шприців маємо достатньо.   

– Найбільше, звичайно, хвилюємося за дітей, – коментує завідувач відділу Ка­м’я­нець-Подільської міської санітарно-епідеміологічної станції Алла ГРИЦАЙ. – Але, опитавши школярів усіх класів, з’ясували, що ніхто з дітей сніг до рук не брав і з тваринами не контактував.

Після попереднього огляду загиблої тварини державний інспектор ветеринарної медицини в Кам’янець-Подільському районі Василь ПАВЛЮКОВСЬКИЙ повідомив, що це все-таки собака.

– Однак ситуація залишається загрозливою, – зазначає Василь Анатолійович. – У районі існує проблема  безпритульних собак та збільшення популяції лисиць – основних розповсюджувачів цієї хвороби. Тому вірогідність зараження сказом дуже висока. Поки що ми чекатимемо результатів експертизи із Хмельницької регіональної лабораторії ветеринарної медицини, сподіваючись, що тварина не була заражена.

Тим часом місцеві мешканці хвилюються й водночас обурюються, адже по вулиці собаки ходять цілими зграями, і серед них – не тільки безпритульні, але й хазяйські пси, спущені з прив’язі. Люди просять місцеву владу вжити з цього приводу якихось заходів, адже собаки, які

вештаються вулицями й смітниками, можуть контактувати з дикими тваринами і переносити небезпечні хвороби.

ЦІ СОБАКИ ДРУЗЯМИ НЕ СТАНУТЬ

Ще одна специфічна проблема із бродячими тваринами в районі – це здичавілі собаки, які відійшли від людей і живуть зграями. Нещодавно мисливці були просто шоковані своєю знахідкою. Коли випав перший сніг, голова первинного мисливського колективу смт Стара Ушиця Валерій КОМАРНІЦЬКИЙ разом з мисливцями проводили обхід території. В урочищі Каштанівський яр, недалеко від сіл Крушанівка та Грушка, було виявлено лігво зграї диких собак. А неподалік – рештки двох розірваних диких кабанів.

– У нас є припущення, що це собачо-вовчий гібрид, – коментує єгер Кам’янець-По­діль­ської райради УТМР Олександр ЮЗЮК. – Всі собаки, а їх близько 14, великі та однотипні. Мисливці виявили ще й виводок із 5 цуценят. А приблизно за 30 метрів від лігва знайшли двох пошматованих кабанів – залишки одного і більше половини туші іншого. Обстежили шкіри цих тварин – жодних ознак пострілу не виявили. Тобто кабанів просто за­гризли. А ходи цих собак свідчать про те, що вони організо­вані й дикі. Але відстріляти їх ми не маємо права у зв’язку із забороною полювання на заповідних територіях.

Мисливці розповідають, що по трасі Кам’янець-Подільський – Стара Ушиця, у районі ставів, впродовж літа й до середини осені спостерігалася зграя собак. Швидше за все, це й були ті тварини, яких потім виявили в Каштанівському яру. Вони ві­дійшли від села і жили в тернях та заростях. Та з жовтня собаки мігрували в яр і там господарювали.

– Для зграї з 14 здичавілих собак зловити копитного звіра – не проблема, – каже Олександр Петрович. – Це, так би мовити, органі­зована структура, де чітко розподілені функції: одні сидять у засідці, інші женуть тварину. А в Каштанів­ському яру спостерігається велика кількість диких косуль, кабанів, зайців, тому там є чим поживитися. Собаки не тільки роблять збитки для мисливців, але й становлять загрозу для місцевих жителів, які часто скорочують шлях від Колодіївки до Каштанівки і йдуть попри яр. А в літньо-осінній пе­ріод там пасуть худобу…

ЛЮДСЬКИЙ НЕДОГЛЯД – СОБАЧИЙ БЕЗЛАД

Бродячі собаки – це також одна з болючих проблем міста. Неодноразово до редакції зверталися люди з проханням бити на сполох щодо цієї проблеми. Жителька селища Першотравневого Ірина скаржиться на бездомних собак:

– Вони гуртуються біля під’їзду, лякаючи малих дітей. Були випадки, коли собака кусав дитину. До того ж, це антисанітарія, тварини брудні, мають лишаї і блохи. Але ж проблема в тому, що деякі мешканці будинку приручають цих собак, виносячи їм їжу.

Кам’янчанин Анатолій ЧАЛОВ також нарікає, що в селищі Смирнова розвелася велика кількість бездоглядних собак, від нападів яких потерпали люди:

– Нещодавно, 12 січня, собака напав на молодого чоловіка, порвавши йому ногу. Ходять без повідків та намордників і собаки агресивних порід, що також становить загрозу для людей.

І справді, кількість бродячих тварин збільшують бездоглядні собаки – тобто ті, господарі яких відпускають їх на вулицю без нагляду. Особливо часто таке трапляється у примістях і в селах. Це не лише безвідповідально, але, крім того, є порушенням ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил тримання собак і котів», яка передбачає штраф у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян з кон­фіскацією тварини (для посадових осіб – від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів) за ви­гулювання собак без повідків і намордників або в невідведених для цього місцях. Та, схоже, біль­шість власників тварин на­віть не здогадуються про те, що повинні нести відповідаль­ність за свого собаку.

Інша категорія бродячих тварин – умовно бездоглядні, тобто ті, які не мають свого господаря, але мешкають у дворах багатоквартирних будинків чи на територіях підприємств. Коли в черговий раз порушується питання про зменшення чисельності бродячих тварин у місті, захисники тварин саме за них кидаються грудьми на амбразуру та закликають до гуманного і цивілізованого регулювання їхньої чисельності. Що ж може бути простішим? Приручили собаку – будьте добрі, несіть за неї відповідальність: зводіть до ветеринара на щеплення (щеплення від сказу є безкоштовним!), зробіть їй стерилізацію та очищення від гельмінтів.

Однак сьогодні ми щодня до­кладаємося до збільшення чисельності собак на вулицях міста. Їх популяція поповнюється за рахунок викинутих на вулицю колишніх домашніх улюбленців та безконтрольного розмноження хазяйських і умовно бездоглядних собак.

СТРАТИТИ НЕ МОЖНА СТЕРИЛІЗУВАТИ

Міська влада вбачає гуманне вирішення проблеми безпритульних собак у масовій стери­лізації та створенні для них спе­ціального притулку. Під нього сесією міськради вже навіть було виділено землю – поруч із територією учгоспу аграрного університету, однак коштів на це поки що немає. Натомість уже запрацювала програма, спрямована на гуманне регулювання чисельності бродячих собак. Про це повідомили журналістам 24 січня на комунальному брифінгу.

– У нас складна ситуація з бездомними собаками, як і в бага­тьох інших містах України, – зазначає директор департаменту житлової політики, доріг та інфра­структури міста Сергій СЕРЕДЮК. – Громадяни неодноразово зверталися до нас зі скаргами. Але є приємна новина: цього року були укладені угоди з приватною ветеринарною клінікою Анатолія БОДНАРЯ про стерилізацію собак та ветеринарним факультетом ПДАТУ – про післяопераційний догляд. З міського бю­джету на 2012 рік на це виділено 25 тисяч гривень. Мова йтиме про саму операцію та десятиденне утримання собак. Скептики скажуть, що цих коштів  недостатньо, проте не робити нічого – набагато гірше. Цього року ми побачимо, яким буде ефект, і тоді відповідно будемо пропонувати на наступний бюджет більш радикальні витрати.

– Завдяки стерилізації буде розірвано ланцюг розмноження тварин, – наголошує начальник управління доріг та інфраструктури департаменту ЖПДІ Валентин СВІДЕРСЬКИЙ. – Ми діємо відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», тобто собака залишається живою.

25 січня ветеринарний лікар Анатолій БОДНАР провів у своїй клініці  (Хмельницьке шосе, 12) першу операцію зі стерилізації безпритульній собаці. На сьогодні ним прооперовано уже трьох кудлатих пацієнтів, точніше пацієнток. Згідно з програмою, собакам також роблять щеплення від сказу, дегельмінтизацію та лікування наявних ран. Прооперовану собаку позначають жовтим чіпом на вусі із зазначенням її порядкового номера, а її дані вносять у спе­ціальний журнал.

Після стерилізації тварин доставляють на ферму факультету ветеринарної медицини ПДАТУ для реабілітації, де для них виділене тепле приміщення у телятнику. Після того їх відпустять туди, де й упіймали.

Повний комплекс терапії самця обходиться міському бюджету в 118 грн., самки – 208 грн. разом з десятиденним харчуванням. Планується стерилізувати близько 10-15 собак на місяць. Наскільки ефективним буде проект зі стерилізації тварин, можна буде побачити приблизно через рік.

Програма зі стерилізації розпочалася дуже вчасно: саме тепер розпочинається період «собачих весіль», тому дуже важливо відловити і «обеззброїти» самок, не допустивши нового приплоду. Відловом собак на вулицях займається комунальне під­приємство «Спецкомунтранс» за допомогою шприцеметів, заряджених шприцами зі снодійним препаратом.

– Я сам підготовлюю препарат для присипляння тваринки на вулиці, – розповідає ветлікар Анатолій БОДНАР. – Поки що використовую для цього кетамін. Коли собака вже потрапляє в клініку, їй додатково робиться наркоз і місцево знеболюється зона розрізу. Після стерилізації тварина проходить реабілітацію у спеці­аль­но відведеному приміщенні на ветфакультеті ПДАТУ. Самок будемо витримувати 10 днів до зняття швів, самців – 5-7 днів. Для собак закуплено сухий корм, а ще, крім того, їх підгодовують недоїдками з їдальні ветфакультету.

За словами Анатолія Олександровича, надалі до операцій зі стерилізації будуть допускатися студенти факультету ветеринарної медицини ПДАТУ, котрі заодним отримають необхідну їм практику.

До слова, така стерилізована й пролікована собака стане добрим другом або ж сторожем на подвір’ї, тому ветеринари будуть раді передати тварину в добрі руки (звертайтесь за номером 096 941 65 16).

Що ж, ми начебто наблизились на крок до цивілізованої Європи, але 10-15 операцій на місяць (при тому, що приблизну кількість бродячих тварин по місту називають понад 3 тисячі) – це крапля в морі. У Європі регулювання чисельності тварин все ж таки має системний характер: стерилізації в обов’язковому порядку підлягають не лише випадково впіймані бродячі, але й усі хазяйські собаки (виняток робиться лише тоді, коли господарі за­ймаються розведенням породи). І головне – існує повна від­по­відальність господаря за свою тварину.

Кам’янчани можуть і повинні приєднатися до цієї програми, привівши на стерилізацію і щеплення від сказу тих собак, які проживають у їхніх дворах і на територіях підприємств, лише тоді можемо сподіватися, що невдовзі перестанемо жахатися собачих зграй на вулицях міста.

Тетяна ДИКА, «ПОДОЛЯНИН».

P.S. Вже коли газета готувалась до друку, стали відомі результати експертизи Хмельницької регіональної лабораторії ветеринарної медицини: роздерта собака на Довжку виявилась здоровою. Можна зітхнути з полегшенням? У цьому випадку – так, однак, зважаючи на існування в Ка­м’янець-Подільському районі великої кількості лисиць (до­зволу на відстріл яких Мініс­терство екології поки що не дало) та наявність у місті і ра­йоні бродячих собак (відстріл яких заборонено), ми продовжуємо жити на пороховій боч­ці, сподіваючись, що якось воно «пронесе»…

ВБЕРЕЖІМО СЕБЕ І СВОЇХ ТВАРИН!