Неділя, 22 Травня 2022 р.
1 Лютого 2013

ДЕ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЗЕМЛЯ З ВОДОЮ

 Якби Іван Сусанін жив на Кам’янеччині, боюсь, він би не знайшов такого болота, щоб потопити у ньому ворогів. Утім наші водно-болотні угіддя менш цінними від того не стали, займаючи особливе місце у системі матінки-природи. Після епохи меліоративних осушень людство знову задумалося про важливість первозданності.

Пониззя річки СмотричЩе 1971 р. в іранському місті Рамсар була підписана конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів. Вона стала першим міжнародним договором про охорону та раціональне використання природних ресурсів. На сьогодні до Рамсарської конвенції входять 1883 угіддя, з них 33 – українських. А завдяки декану природничого факультету К-ПНУ ім.І.Огієнка Миколі Матвєєву і професору кафедри біології та методики її викладання Людмилі Любінській, з 2004 р. до цього списку додалися й кам’янецькі угіддя: «Бакотська затока» і «Пониззя річки Смотрич».

– Водно-болотні угіддя включають у себе водне плесо, прибережну територію, а також частину навколишніх цінних рослин і тварин, – пояснює Людмила Любінська. – Також сюди увійшли землі населених пунктів і дач, які безпосередньо розташовані на берегах. 2013 р. оголошений Президентом Роком екологічної культури. Це актуально на фоні безвідповідального ставлення до природних цінностей краю: скидання сміття у воду і на береги, розорювання прибережної смуги, незаконне виловлювання риби, забудова берегів та надмірне регулювання рівня води.

– Людмило Григорівно, прийняття наших угідь до Рамсарської конвенції щось для них змінило?

– Це забезпечило вищий рівень контролю за ними, який здійснюють працівники відділу охорони НПП «Подільські Товтри». Також наші науковці вже ретельніше вивчають ці площі, навіть видали монографічну працю «Управління водно-болотними угіддями Кам’янецького Придністров’я», яка розрахована на тих, хто використовує їхні природні ресурси.

Чому до водно-болотних угідь така підвищена увага? Варто розуміти, що саме в них зберігається значнаБакотська затока частина прісної води, якою ми користуємося. Водно-болотні угіддя регулюють рівень грунтових вод, визначаючи цим продуктивність сільськогосподарських земель. А ще вони є одним з найсприятливіших природних середовищ для розвитку живих організмів, заодно формуючи сировинну базу для багатьох галузей промисловості. Тож нині перед нами стоїть завдання зберегти хоча б те, що маємо.

ДЛЯ ДОВІДКИ

Бакотська затока

Угіддя розміщене біля сіл Гораївка та Колодіївка, за 50 км на південний схід від Кам’янця-Подільського. Площа: 1590 га. Затока виникла після затоплення низинної ділянки р.Дністер. Відіграє важливу роль у збереженні хижих птахів (яструби великий і малий, канюк звичайний, змієїд, боривітер звичайний). Забезпечує тривале перебування під час весняних і осінніх міграцій птахів водно-болотного комплексу (крижень, лебідь-шипун, чепури велика і мала, коловодник болотяний, чайка та ін.). Відіграє важливу роль у нересті риб. 

Збереження природних цінностей угіддя забезпечується завдяки його входженню до складу НПП «Подільські Товтри»

Пониззя р.Смотрич

Угіддя розташовується в районі впадання Смотрича у Дністер, між селами Цибулівка та Устя, за 15 км на південь від Кам’янця-Подільського. Площа: 1480 га. За фізико-географічними параметрами, складом водної та коловодної флори і фауни, це типове угіддя для невеликих річок Подільської височини. Скельні береги каньйону створюють гарні умови для відтворення рідкісних видів хижих птахів (кібчик, боривітер звичайний), а заплавна ділянка – птахів водно-болотного комплексу (лелека білий, деркач, рибалочка) та риб (вирезуб, підуст, гірчак, сом європейський, бичок-бабка). Також важливим є перебування тут навесні та восени мігруючих видів птахів (гагара чорношия, крижень, зимняк, журавель сірий та ін.).

Угіддя є однією з найбільш збережених в екологічному плані ділянок НПП «Подільські Товтри».