П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
20 Вересня 2013

ЯК МИ СХИЛИ В СМІТТІ ВТОПИЛИ

Багато разів обговорювана, засмальцьована, завжди актуальна і через нас самих невирішувана проблема не перестає соромити мешканців і шокувати гостей Кам’янця-Подільського. З року в рік ми безсоромно па­скудимо те, що приваблює туристів і робить наше місто особливим, – каньйон над Смотричем.

ЧУДО І ЧУДОВИСЬКА

ЯК МИ СХИЛИ В СМІТТІ ВТОПИЛИП’ять років тому кам’янчани назвали цю оригінальну пам’ятку природи одним із Семи чудес свого міста, однак поводитися з геологічним чудом як справжні чудовиська, на жаль, не перестали. Вибачте, але по-іншому назвати людей із наступних епізодів ми не можемо.

Епізод №1. На вул.Руська жінка років 50-ти везе тачку, переповнену усіляким непотребом. А вже за 5 хвилин, ніби навипередки, каньйонівськими схилами котяться старі пірвані калоші й поламані шматки фанери, безнадійно залишаючи позаду розбиту банку з квашеними огірками. Ще довго ці «марафонівці» псуватимуть вигляд каньйону, плямуючи його репутацію як пам’ятки, котру варто побачити.

Епізод №2. З одного із будинків на вул.Кіргізова виходить господар, тримаючи в руках відра із гнилими яблуками. Точно не про удобрення схилів думав цей чолов’яга, а про те, як би позбутися зайвого зі свого подвір’я. Цікаво, про що думали туристи, котрі з фортеці спостерігали цю картину, як на долоні? (на фото).

Епізод №3. Компанія веселих студентів з важкими супермаркетівськими пакетами спускається східцями до річки. А вже під вечір, захмелілі та втомлені, вони повертаються додому з… порожніми руками. Бо пляшки, недоїдені харчі, пластиковий посуд і півсотні недопалків залишилися в каньйоні, затаврувавши на березі Смотрича ще один «лишай» від відпочивальників.

По декілька подібних «короткометражок» про свинське поводження з каньйоном можна фільмувати щодня. А після прогулянки схилами констатуємо: заповідна зона – у смітті по саму горлянку!

НЕ МАЄШ СОВІСТІ – ПЛАТИ ШТРАФ

Вочевидь, впантрувати Смотрицькі схили від нахаб-відпочивальників непросто, як і прищепити совість людям, котрі тут живуть. Зробити це намагається інспектор з КП «Інспекція з контролю за благоустроєм та санітарним станом у місті» Валерій ПРЕДЕТКЕВИЧ, в території обслуговування якого, крім Старого міста, ще Довжок і центр.

– Щоб «нагородити» порушника штрафом за викинуте сміття, спочатку його треба «зловити за ру­ку», – каже Валерій Предеткевич, демонструючи свіжовикинуте сміття на схилі на вул.Кіргізова, де тільки недавно працівники інспекції та департаменту ЖПДІ засипали сміттєзвалище завезеним грунтом. – Якось люди навіть старий холодильник скинули на схили, а колись ми натрапили на туалет, виведений прямо над скалою в зеленій зоні. Одного разу порушення виявили за дитячим закладом, що на вул.Нагірна. Його працівники вирішили непотрібний шифер викинути в каньйон, але отримали протокол і виправилися.

Та, як запевняють інспектори, вслідкувати за усім неможливо, тому просять мешканців повідомляти про такі порушення за телефонами: 067-384-14-52 або 510-19.

– Найбільше «огріхів» у мешканців будинків на вулицях Руська, Річна, Білановецька набережна, Смотрицька, Карвасари, Горького, Кіргізова, – каже директор інспекції Петро СОЛЯРИК. – Замість того, щоб складувати сміття в поліетиленові мішки й вивозити, люди часто скидають його в річку чи на схили. А за це передбачаються немалі штрафи: від 340 до 1360 гривень – для громадян та від 850 до 1700 – для суб’єктів підприємницької діяльності.

Складені на порушників протоколи відправляються в адмінкомісію, де вирішується, скільки людина заплатить за своє свинство. Пантрувальники благоуст­рою кажуть, що протоколи таки стримують мешканців будинків, що в каньйоні, від бажання легко позбутися сміття. Але недобросовісних таки вистачає. Люди викидають непотріб уночі, а потім божаться, що то не їхніх рук справа. То, можливо, варто зробити відповідальними за сміття на певній вулиці усіх її мешканців? Тоді б на порушників швидко вказали. Інший варіант – прокараулити найбільш засмічені місця каньйону. Якщо не камерою спостереження, то очима інс­пекторів. Втім чіткої позиції міської влади в цьому питанні чомусь досі немає.

«Я СВОЄ СМІТТЯ З’ЇДАЮ»

Хоча «каньйонівські паскудники» самі себе і видають. У Правилах благоустрою міста зазначається про необхідність обов’язкового укладання договору із КП «Спецкомунтранс» на вивезення сміття. За відсутність договору на них складаються протоколи, за якими слідують штрафи. Це стосується і жителів каньйону. Коштують послуги з вивезення сміття 4 грн. 29 коп. з однієї людини на місяць. Сміттєвози підприємства щотижня заїжджають на вулиці каньйону попід місцеві будинки. А в деяких «важкодоступних» місцях встановлені спеціальні контейнери.

Але декотрі мешканці каньйону все одно люто не бажають укладати договорів, причому

з приголомшливими аргумен-тами… Як розповіли нам у

КП «Спецкомунтранс», на вул.Набережна укладено лише один договір, на Смотрицькій – тільки 10 з 50-ти будинків. Не мають договорів майже всі будинки до 20-го номера вул.Руська (крім 10-го і 13-го). Ці жителі викидають сміття в річку, спалюють або закопують. Часто мешканці лінуються донести сміття до баків. А от безглуздо пожартувати, відмовляючись від послуг, їм не ліньки. Можна почути: «Договір підписувати не буду! Сміття з’їдаю» або ж «Непотріб закопую під своєю хатою». Чого тільки не скажуть, аби не зізнаватися: «Я – свиня і безсоромно запаскуджую заповідник, ви-кидаючи з-під себе на схили.

Оштрафуйте мене на кілька сотень!».

І все-таки не завадили б замурзаному каньйону частіші рейди, які б не дозволяли доводити ситуацію до критичної.

РЯТУВАТИ СХИЛИ БЕРУТЬСЯ ЕНТУЗІАСТИ

ЯК МИ СХИЛИ В СМІТТІ ВТОПИЛИА поки свою брудну справу роблять ті, хто не має совісті, рятувати каньйон беруться ті, у кого зашкалює ентузіазм.

Якщо вислів «Чисті схили каньйону» можна вважати мрією, то для однойменної ініціативної групи це – справжня мета. Очолює її Вікторія ЖЕЛІХОВСЬКА, яка разом із учасниками постійно генерує ідеї покращення справ брудного каньйону.

Група вже встигла навесні та на початку літа організувати чимало прибирань на схилах. Однак на цьому їхня робота не закінчилася. Учасники розробили документ «Візуалізація обсягів засмічення Смотрицького каньйону» (його можна знайти за посиланням http://vk.com/chusti_shulu). У ньому йдеться про «критичні» території, які просто захлинаються сміттям.

– Прибирання сміття – важливий, але початковий етап на шляху до впорядкування нашого каньйону та його прилеглих територій, – ділиться своїми концепціями Вікторія Желіховська. – Тут необхідний комплексний підхід, зокрема умови, для того, щоб кам’янчани не смітили. Хочеться, аби спочатку була достатня кількість урн для сміття і табличок у місцях відпочинку, інформація на яких мотивувала б дотримуватися чистоти. І нарешті, поки відповідальні органи не візьмуться за це питання, кам’янчани не «візьмуться за розум».

Наразі ініціативна група займається пошуком меценатів, які б допомогли придбати урни та паркові лави.

– Це питання можна вирішити з мінімальними витратами, – продовжує Вікторія. – Адже замість того, аби купувати й витрачати кошти на транспортування урн і лавок, можна налагодити їх виробництво у місті й тим самим задовольнити потребу в них за

2-3 місяці. Для цього достатньо придбати спеціальні форми для відливання елементів з бетону та матеріали.

ЗІ СЦЕНИ – В КАНЬЙОН ПРИБИРАТИ

«Не будь свинею!» – так прозвучала назва екоакції, яка 14 вересня в рамках фестивалю «Республіка» сподвигла майже півтори сотні людей, і навіть учасників зіркового гурту, одягнути рукавички та наводити лад у каньйоні. «Допомогти лінивим кам’янчанам прибрати за собою!» – саме так закликали приєднатись до екоакції ведучі фестивалю. Куратором масового прибирання виступив керівник скаутської організації «Пласт» Віктор ГОДНИЙ.

Цього разу прибирали від Новопланівського мосту до Руських фільварків на правому березі Смотрича, а заодно й територію, де планують відродити Сади де Вітте.

Всіх учасників акції і не перелічиш. Це й навчальні заклади міста (коледжі: індустріальний, ПДАТУ, харчової промисловості, архітектури, будівництва та дизайну, податковий, культури та мистецтв, планово-економічний технікум, медичне училище, будівельний ліцей, ДПТНЗ «Кам’янець-Подільське ВПУ», професійний художній ліцей, ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг», природничий факультет К-ПНУ ім.І.Огієнка) та різні організації: «Чисті схили каньйону», «Арт-сховище», Фундація регіональних ініціатив, «Батьківщина молода», Рух велосипедного опору, «Пласт», стріт-райтери, Туристично-інформаційний центр та учасники фестивалю «Республіка».

Із «зірок» не погребували позбирати за кам’янчанами обгортки-пляшки-пакетики лише учасники гурту «Vivienne Mort». Талановиті музиканти встигли не тільки назбирати декілька мішків сміття, але й трохи посоромити жителів каньйону такою ситуацією в них же під носом. Солістка гурту Даніела ЗАЮШКІНА (на фото) просто в захваті від нашого міста, тож, на відміну від багатьох кам’янчан, не полінувалася взяти до рук не лише мікрофона, але й сміттєві пакети.

Загалом учасники акції зібрали 4 сотні 120-літрових кульків сміття (!) на півтори вантажні машини. Причому непотріб сортувався на скло, пластик та інше сміття.

Та не встигнуть схили засумувати за своїми благодійниками, як не забариться й нова акція прибирання із гучною назвою «300 спартанців». Відбудеться вона 12 жовтня.

– Вплинути на процес самовиховання можна лише власним прикладом, – каже Віктор Год-ний. – На першу акцію прибирання прийшли 5 людей, на остан-ню – 147. Значить, працює. Цьогоріч осіння хвиля руху «Зробимо Україну чистою!» надійшла разом з фестивалем «Республіка», тож нам допомогли в організації.

Гарним приводом привести Смотрицький каньйон до ладу є й численні дискусії про можливість проведення по ньому екскурсій, в тому числі й на човні по р.Смотрич. Але, як розповів досвідчений любитель туризму Володимир КРОЛЬ, на жаль, сміття вистачає і у воді. Крім живописних пейзажів, верб, які нависають над річкою, птахів, яких не завжди побачиш у місті, тут можна споглядати й пакети, пляшки та інший непотріб, що плаває на воді.

Та поки одні відчайдушно прибирають сміття, інші зсипають його наче з рогу достатку. Здається, у місті просто немає «твердого кулака» і «соколиного ока», щоб покарати винних. Це вже питання до влади, якій варто було б змусити недобросовісних не смітити, поки небайдужі не розчарувалися та ще мають бажання прибирати.