СМОТРИЧ СТАНЕ ГЛИБШИМ?

На початку жовтня міська влада повідомила, що Смотрич будуть поглиблювати в межах Цибулівського водосховища. Поглиблення русла зніме проблему часткового розливу річки, зниження рівня цвітіння води та евтрофії (погіршення якості води). Ініційовані владою роботи виконуватимуть за кошти ПП «Маяк», яке викупило і відновило занепалу Цибулівську ГЕС.

– На всіх водоймах, де спостерігається зменшення швидкості течії річки, утворюється мілина, на якій осідають тверді частинки, – розповідає власник ПП «Маяк» В’ячеслав ТОМЧИШЕН. – Цибулівське водосховище створено ще 1960 року (воно призначалося для технічного водопостачання та гідроенергетичного резерву цукрового заводу). Відтоді від Карвасар і нижче до греблі швидкість течії Смотрича уповільнилась, на дно осіло багато намулу. До того ж люди, копаючи котловани чи фундаменти, часто висипають грунт на береги. Людська діяльність стискає Смотрич, атакуючи його з усіх боків. Нині біля вулиць Річної та Карвасари є місця, де русла вже майже немає. За таких умов під час повені річка буде виходити з берегів.

Ще 2004 року Хмельницькою філією Державного проектно-розвідувального інституту «Львівдіпроводгосп» було проведено обстеження Смотрича і визначено, що на території Кам’янець-Подільського району в зону можливого підтоплення потрапляють 98 будівель. До цього, в основному, призвела людська діяльність. На наше замовлення розроблено проект ліквідації мілководдя у верхів’ї Цибулівського водосховища, яким планується зменшити негативний вплив при проходженні весняної повені та літніх зливових паводків.

Проект уже виготовлений і перебуває на обласній експертизі. Згідно з ним, на відрізку понад 700 м (в районі вулиць Річної та Карвасари) водосховище буде поглиблено в середньому на 1,5 м і трішки розширено.

Взагалі Смотрич постійно привертає до себе увагу екологів. За останні декілька років у Цибулівському водосховищі та біля нього сталося чимало змін.

– Як на мене, то основна проблема – це створення двох малих ГЕС на короткому проміжку річки, – вважає науковець НПП «Подільські Товтри» Михайло ДРЕБЕТ. – Вода розширює свої межі та застоюється, кисню в ній стає менше, що впливає на рослинний і тваринний світи. Наприклад, для деяких видів риб, характерних для Смотрича, які потребують збагаченої киснем води (головень, бистрянка тощо), це є несприятливим фактором. Зате на водосховищі швидкими темпами зростає популяція щуки, адже там створюються надзвичайно сприятливі умови для її існування: течія сповільнюється, глибина збільшується, береги затоплюються і заростають очеретом та іншою рослинністю. Головень і щука належать до основних хижаків водойми, тому їхній вплив на загальну рівновагу екологічної системи є визначальним.

Втім, щоб робити якісь серйозні висновки, потрібно вести моніторингові спостереження впродовж тривалого часу.

Багато хто збільшення водності на сховищі пов’язує із запуском Цибулівської ГЕС, тому коли річка розливалася під час повені, скарги лунали якраз на адресу ПП «Маяк».

Втім В’ячеслав Томчишен заперечує причетність свого підприємства до цих змін.

– Кількість води в річці залежить не від нас, ми її не регулюємо, – стверджує він. – Коли гребля на Цибулівці не мала хазяїна, скаржилися до міської ради, тепер направляють стріли на нас. Раніше річка просто так протікала через греблю, не створюючи жодних благ, а тепер вона виробляє електроенергію.

Також В’ячеслав Йосипович провів нам екскурсію по відновленій Цибулівській ГЕС, продемонстрував, як можна регулювати рівень води, аби не було підтоплень вище або нижче від греблі, показав уже поглиблену частину русла за греблею, ознайомив зі своїм господарством, яке продовжує розвиватися.

– Нині я даю людям нові робочі місця і справно сплачую податки до скарбниці, – розповідає він.

ПП «Маяк» допомагає розвивати вітчизняну економіку, відроджуючи малі ГЕС і за межами нашого району. Втім, звісно, будь-яка людська господарська діяльність порушує екологічний ланцюжок, що дає невичерпні приводи для дискусій.