ДЕРЕВ’ЯНСЬКИЙ СФІНКС

На Кам’янеччині, за селом Дерев’яне, на вершині вкритого лісом пагорба, можна побачити… сфінкса. Його збудували не юрба рабів і не скульптор-фантаст. Сама природа виточила з вапняку химерну фігуру, схожу на міфічну тварину.

Помітити велетенську брилу непросто, оскільки її з усіх боків прикрили дерева. Для орієнтації:  це місце біля урочища, названого в народі Щовбом.

Навколо скелі ледь помітні спіральні стежки. Для любителів містики є можливість пофантазувати про колишнє сакральне використання каменю. Але нас цікавлять більш приземлені речі.

Біля підніжжя скелі знаходимо невеличку щілину, куди може заповзти людина, а світло ліхтарика підтверджує, що далі хід розширюється. Отож, уперед! Пролізши «черв’яком» кілька метрів, ліворуч бачимо невеличку «кімнатку». Її висота – трохи більше як метр, тут, сидячи, могли б вміститися четверо людей. У стіні ще одна вузька щілина, за якою вже менша порожнина, а далі, здається, глухий кут.

Але несподівано в нашій «кімнатці» нога пірнає в якусь дірку. Починаємо її розгрібати і розуміємо, що… під сфінксом – провалля. Підлога в нашій «кімнатці» встелена землею, гілками і листям (тепер на це звернули увагу), отож її можна розкопати. На запитання, яка глибина провалля, ліхтарик дати відповіді не може. Короткою палицею, взятою із собою, до дна не дістали. Щоб задовольнити свою цікавість, сюди треба повернутися із саперною лопаткою і добряче попрацювати.

У міфології сфінкси відомі тим, що задавали перехожим загадки і з’їдали тих, хто не давав правильної відповіді. Тож загадка дерев’янського сфінкса чекає на розгадку. Лише б не промахнутися!