Субота, 26 Вересня 2020 р.
6 Березня 2020

ІЗ ДОБРОГО НАСІННЯ – МІЦНЕ І КОРІННЯ

«Дорогий «Подолянин», дякуємо вам за грунтовну статтю про догляд за деревами і кущами, надруковану в свіжому номері. Вона дуже актуальна, адже розвиток не стоїть на місці, й природа підкидає нам свої вимоги: нові сорти, способи догляду, обробітку. Та й нестандартна зима вносить корективи у висаджування рослин. Науковці завжди тримають руку на пульсі та можуть дати гідні поради. А ще було б дуже цікаво прочитати думку дослідників щодо нових сучасних сортів овочів, способи додаткового освітлення розсади ранньою весною», – пише в лис­ті до редакції наша читачка Галина Миколаївна із села Гуменці.

Петро БезвіконнийПо роз’яснення ми звернулися до Подільського державного аграрно-технічного університету. На актуальні городницькі теми спілкуємося з кандидатом сільськогосподарських наук, доцентом кафедри садово-паркового господарства, геодезії та землеустрою Петром БЕЗВІКОННИМ.
– Петре Васильовичу, порадьте, на що звертати увагу при садінні насіння?
– Весна завжди починається несподівано й несе приємні садові та городні клопоти. Вирощування розсади здається заняттям простим і нехитрим, однак це оманлива простота, і ви переконаєтеся у цьому після першої ж помилки. Виростити хорошу розсаду не так складно, якщо дотримуватися низки правил.
Перше, що необхідно, – це використовувати якісне насіння від перевірених виробників. Не менш важливим є вибір грунту для розсади: його можна придбати в магазині або зробити самостійно. Головне, щоб він складався з таких компонентів, як торф, перегній і дернова земля. Правильно потрібно підібрати й місткість для садіння. Краще обирати спеціальні контейнери, торф’яні або паперові горщики.
І, звичайно, велике значення має вибір часу садіння насіння на розсаду. Враховувати треба як саму культуру (її насіння може проростати довго або, навпаки, швидко), її сорт (ранній, середньостиглий або пізній), так і регіон, де вона буде рости. Через розсаду вирощують такі городні рослини: кореневу селеру, болгарський перець, баклажани, базилік, петрушку, мангольд, огірки, помідори, білокачанну, пекінську і цвітну капусту, естрагон, мелісу, майоран, гарбузи, патисони, кабачки, і це приблизний, але далеко не повний перелік.
І новачкам, і досвідченим городникам доводиться вирішувати проб­лему з посудом для розсади. Незважаючи на те, що в багатьох виробилося упереджене ставлення до пластику, це на сьогодні найдоступніший і найнешкідливіший матеріал, в якому овочева розсада добре росте і розвивається. Для виготовлення такого посуду використовують матеріал без шкідливих речовин, на відміну від картонної тари, яку просочують захистом від бактерій і грибків, котрі викликають гниття. Під впливом цих просочень розсада овочів сповільнює або взагалі припиняє ріст доти, поки хімія не вивітриться. Пластмасові ящики або касети для розсади з піддоном – найоптимальніший вибір, якщо у вас великі плани з вирощування городніх культур. Невелику кількість розсади краще, звичайно, вирощувати в керамічних горщиках, оскільки у цьому разі можна уникнути її пікірування, але вони громіздкі, а на наших підвіконнях і так небагато місця. Замість керамічних розсаду з довгим стрижневим коренем, яке легко пошкоджується при пересаджуванні, можна сіяти у торф’яні горщики, які виключають необхідність пікірування рослин, і у відкритий грунт розсаду висаджують, не виймаючи із горщика, а просто в ньому: він не перешкоджає корінню рослини проростати крізь його стінки і дно вглиб грунту.
Ще один чудовий винахід допоможе виростити здорові сіянці – торф’яні таблетки для розсади. Вони можуть зберігатися десь у ящику, майже не займаючи місця, до тієї пори, коли виникне необхідність. А коли знадобляться, ви прос­то кидаєте їх у воду, чекаєте, доки вони не набубнявіють, тоді розкладаєте на них насіння, яке приси­паєте зверху тонким шаром грунту. Потім таблетки складаєте на піддон і поміщаєте на підвіконня в очікуванні сходів.
– Яким має бути грунт для розсади овочів?
– Земля для розсади буває різних складів, проте вона має відповідати певним вимогам: грунт мусить бути родючим і збалансованим, насиченим макро- і мікроелементами в тій формі, в якій росли­-ни зуміють їх прийняти. Повинен бути легким, пористим і розпушеним, щоб крізь нього до коренів рослин надходив кисень, гігроскопічним і містити корисну мікро­флору. А ось чого у грунті для розсади бути не по­вин­но, то це токсинів, які насичують землю вздовж
аеродромів, великих автомагіст­ралей, на газонах у задимлених міс­тах. Краще брати грунт у лісі, лісопосадці або на городі.
Сьогодні у продажу є грунти бук­вально для всіх овочевих культур, є й універсальні склади, на базі яких можна самостійно створити необхідний вам субстрат. Непридатні для складання розсадної грунтової суміші такі компоненти: різні ком­пости, листова земля, перепрілий гній (перегній), деревна стружка, неперероблені низинний торф, тирса деревини, вкрита лаком або просочена креазотом, сінна потерть і рі­зана солома, невідмитий морський пісок і від глини кар’єрний.
Компоненти, що використовуються для складання розсадних грунтосумішей: верхівковий, перехідний, а також виморожений і вивітрений низинний торф, оброблена високою температурою дернова земля, пісок і супісок із лук, але не городні, сфагнум, хвойна тирса, подрібнена кора хвойних дерев, опала хвоя, шкаралупа арахісу, луш­пиння зерна, супіщані та суглинисті грунти.
– Які лампи порадите використовувати для досвічування розсади овочів?
– Відразу застерігаю: лампи розжарювання як додаткове освітлення для розсади не розглядаються, оскільки вони виробляють забагато тепла і замало світла. Для розсади потрібні лампи з іншим спектром випромінювання. В домашніх умовах найчастіше використовують люмінесцентні лампи денного світла або фітолампи з фіолетово-рожевим спектром світіння. Із люмінесцентних для досвічування розсади більше підходять ті, що мають холодний спектр. Для організації підсвічування підвіконня завдовжки 80-100 см знадобиться одна люмінесцентна лампа потужністю 30 Вт холодного спектру, і в електровідділі можна придбати в комплекті від­разу лампу, світильник, вилку і провід. Популярнішими стали фітолампи, оскільки вони виділяють ще менше світла і мають вдаліший світловий спектр при тій самій потужності, що й у люмінесцентних ламп. Гарний результат дає організація комбінування в одному місці фітолампи і лампи люмінесцентної, кожна по 18 Вт. На початковому етапі вирощування розсади, коли щойно з’явилися сходи, розташовувати лампи потрібно близько, на відстані 10-15 см від контейнера. Доречно буде використовувати відбивачі, які підвищують ефективність підсві­чування, не дозволяючи світлу поширюватися в різних напрямках, а, направляючи його безпосередньо на розсаду, водночас захи­щають наш зір від стомлюючого світ­ла люмінесцентних ламп і шкід­ливого випромінювання фітоламп. Споруджують відбивачі із само­клеючої дзеркальної плівки, по­клеєної на картон, фольги для квітів або просто аркуша ватману – найбільш вдалого пристосування, яке утворює м’яке, розсіяне, корисне для рослин світло.
– Чи потребує розсада особ­ливого догляду?
– Грунт у контейнері з розсадою повинен завжди залишатися ледь вологим – ні пересихання грунту, ні застою води в ньому допускати не можна. Щоб легше було підтримувати постійну вологість грунту, поливання здійснюють із розпилювача, а контейнер обов’язково тримають на піддоні, з якого зливають надлишок води. Підрослу розсаду поливають лійкою з розсікачем (душовою насадкою), а ще краще використовувати нижній спосіб зволоження, поливати в піддон – це стимулює розвиток розгалуженої кореневої системи. Воду для поливання беруть відстояну або відфільтровану, кімнатної температури, рослини поливають за принципом «потроху, але часто».
– А як щодо температурного режиму?
– За критерієм «вимогливість роз­сади до тепла» овочеві культури поділяються на три категорії: холодостійкі, які полюбляють дещо нижчу температуру – в середньому близько +130C, тобто +14-18 – удень, +6-10 – уночі. До таких належать усі види капусти, крім кольрабі та цвітної, що потребують температури на декілька градусів вищої. Помірні рослини, яким потрібно +16-18 градусів тепла удень і +12-14 уночі, – це селера, ріп­часта цибуля, цибуля-порей, буряк, салат. Вимогливі до тепла рослини, для яких комфортна денна температура +20-24, а нічна +10-16, – баклажани, перець, томати, огірки, гарбузи, кабачки і патисони, дині та кавуни. Температурний режим можна регулювати, якщо є парник для розсади. Для цього коректують кількість сонячного світла, що потрапляє на рослини, а також використовують вентиляцію. Вирощені при постійній та оптимальній для культури температурі сіянці відрізняються міцним здоров’ям і згодом вищою врожайністю, тоді як навіть невелике і короткочасне зниження температури може призвести до затримання росту розсади, а підвищення температури сприяє тому, що у сіянців витягуються стебла і дрібнішає листя. Відразу після по­яви сходів температуру різко знижують: для холодостійких культур – до +6-8; для баштанних – до +15-18; для теплолюбних – до +12-14. Сходам, що з’являться, теплиця для розсади вже не потрібна, а за 2-3 тижні до висаджування сіянці по­чинають загартовувати, знижуючи температуру до рівня відкритого грунту спочатку ненадовго, на 1-2 години, але з кожним днем збільшуючи тривалість цих сеансів.
Коли паростки виростуть до 3-5 см заввишки і почнуть випускати другу пару листя, настає час пікірувати сіянці – пересаджувати сильніші екземпляри в окремі посудини. Роб­лять це для того, щоб збільшити площу живлення і ступінь освітлення кожного сіянця. Рослини обережно виймають із грунту виделкою, підтримують за сім’ядольні листочки і, злегка вкоротивши їхнє коріння, пересаджують в окрему посудину, заглибивши в грунт. Деякі тендітні культури часто пошкоджуються при пересаджуванні, а тим, у яких глибокі стрижневі корені, взагалі протипоказане пікірування.
У таких випадках сівбу здійснюють індивідуально відразу в торф’яну тару, щоб не доводилося потім зай­матися пікіруванням і піддавати сіян­ці непотрібним випробуванням.
– Чим порадите підживлювати рослини, і коли розсада готова до висаджування?
– Після появи в сіянців першої пари справжніх листків розсаду потрібно підживити. Можна підмішати у грунт для пересаджування при пікіруванні гранули універсального добрива пролонгованої дії та більше не думати про підживлення до самого висаджування сіянців у відкритий грунт. А можна вносити рідкі добрива слабкої консистенції. Підживлювати розсаду до моменту її висаджування на город потрібно двічі.
Висаджування розсади у від­критий грунт здійснюється тоді, коли прогріється земля і минуть заморозки, причому в кожної культури свої терміни. Наприклад, помідори та перець висаджують у відкритий грунт, що прогріється до +15, баклажани вимагають температури +18-20, огірки – 16-18, селері досить +12, а цибулі – +10. Садіння здійснюють у похмурий день або ближче до вечора. Розсаду розміщують у ямку по нижню пару листя, після садіння рясно поливають і ущільнюють грунт, щоб сіянці не можна було легко висмикнути із землі. За декілька днів після садіння потрібно провес­ти рідке підживлення сіянців фосфатами, наприклад, водою із золою, щоб вони швидше прижилися.
Спочатку сіянці дуже вразливі та потребують частого поливання, притінення від сонця й укриття від заморозків, і їм потрібно забез­печити необхідні умови для вко­рінення.

* * *

Крім того, Петро Безвіконний підготував добірку сортів ово­чевих культур, які радить ви­рощувати. Адже вони гідно за­рекомендували себе у попередні роки.

ТОМАТИ

«Де-барао», але кращі та надзвичайно смачні з них «де-барао царський», «малиновий», «гігант» і «чорний». Сорти «де-барао», а також усі чері, виведені з дикорослих форм, які мають максимальну стійкість до стресів, хвороб, примх погоди. До цієї ж групи відносять улюблену солодку «рожеву сосульку». У групі чері – «сінгапур» (15 відер із 27 кущів солодких плодиків!), «батерфляй», «козачка», «золота крона», «черешня», «пляжний».
Із великоплідних до улюблених і незамінних виокремлюють такі легендарні сорти: «корнєєвський», «рожевий фламінго», «чудо землі», «малиновий пожаровський», «сахарний гігант», «лунний восторг», «золоте руно», «ісполін», «король крупних», «томатний король», «геллон», «олігарх», «товстий джек», «скубі».

КАПУСТА

Овочівникам, які вирощують капусту, є сенс зупинитися на жаростійких гібридах різних груп стиглості: ранньостиглому «отамані F1», середньоранніх і середньопізніх «ілоні F1», «грації F1» і «мар’яні F1», а також пізньостиглих для квашення і тривалого зберігання «орбіті F1» і «валентині F1». Їхні переваги полягають не тільки у високій витривалості та стійкості до спеки і посухи, а й відмінній якості головки – біло­сніжній на зрізі, з високою щільністю, стійкої до хвороб і розтріс­кування.

ОГІРКИ

Любителі огірків уже декілька років віддають перевагу сортам «ластівка F1», «соловей F1», «голубчик F1», «семкрос F1», «жу­равльонок F1» і «фенікс плюс». До цієї стабільної команди за­рахували й сорт «китайське чудо», який дає зеленці завдовжки 30 см аж до морозів.
Для закритого грунту найкращими є партенокарпічні: «турнір F1», «наша маша F1», «алексеїч F1», а також із пучковою зав’яззю «кураж F1» і «зятьок F1».

ПЕРЕЦЬ І БАКЛАЖАНИ

Тим, хто збирається вирощувати перець і баклажани, доречною буде така порада: насіння перед сівбою бажано обробити епіном, що прискорить появу сходів на 5-7 днів. Це важливо в умовах недостатньо теплої температури. Найвитриваліші та найекологічніші (в сенсі стійкос­ті до перепадів погодних умов, до вірусів) сорти перцю: «богдан», «анастасія», «вероніка», «маринчин язичок», «красний гігант», «людмила». З-поміж новинок добре проявили себе в минулому сезоні «золотий клад», «волове вухо», «англійський сапог».
Сортимент баклажанів поповнили сорти-улюбленці з білою м’якоттю та смаком грибів: «сінгапур», «полосатий рейс», «мат­росик», «біла лілія», «бейбі» та загальноприйнятий «геліос».

Підготувала Вікторія КОЖЕВНІКОВА.