Неділя, 25 Жовтня 2020 р.
10 Квітня 2020

УСЕ ПРО КАРТОПЛЮ: МОЛОДУ Й НЕ ДУЖЕ

Карантин карантином, а їсти хочеться завжди, тому в мешканців району та місцевих дачників з’явилася неабияка можливість першими за сусідів посадити городи. Як підготуватися до цього трудомісткого процесу, детально пояснив доктор сільськогосподарських наук, доцент ПДАТУ Руслан М’ЯЛКОВСЬКИЙ.

– Руслане Олександровичу, як багато україн­ці вживають картоплі, яку називаємо другим хлібом, і чи відповідають наші врожаї потребам?
– За обсягом споживання картоплі на душу населення ми зай­маємо третє місце у світі – 139 кілограмів картоплі за рік, тоді як середньостатистичний мешканець США щорічно споживає тільки 54 кг. Попри високе спожи­вання, урожайність цього овочу в країні досить низька і становить 14-16 тонн із гектара. Нині картопля не займає належного місця в структурі посівних площ, рівень урожайності та її якість дуже низькі. Тому в сучасних умовах важливо забезпечити населення свіжою продовольчою картоплею протягом усього року. Цього можна досягти лише за рахунок підвищення рівня агротехніки, особ­ливо завдяки подовженості пророщування насіннєвого матеріалу, термінів садіння і застосування різних умов мінерального живлення, а також раннім сортам і гіб­ридам.
– Які саме сорти порадите?
– Для кожної агрокліматичної зони слід підбирати свій асортимент згідно з Реєстром сортів рослин України, який буде добре пристосованим і адаптованим до відповідних умов. За термінами вегетації всі ранні сорти картоплі ділять на декілька типів.
Ультраранні сорти дозрівають всього за 45-60 днів після появи пер­ших сходів («славута», «аріель», «рів’єра», «тімо», «уладар»).
Ранні сорти дозрівають протягом 60-70 діб («удача», «колетт», «мирослава», «скарбниця»).
Середньоранні сорти дозрівають на 7-10 днів пізніше – бульби можна збирати через 70-80 днів після появи сходів («лілея», «ред скарлет», «гала», «невська», «забава»).
– А є вимоги щодо рослин-попередників при садінні картоплі?
– Найкращими попередниками є озима пшениця, жито, люпин на зерно, одно- і багаторічні трави, овочеві культури (столові коренеплоди, капуста різних видів та гарбузові культури). У лісостепу, де озима пшениця є найкращим попередником для картоплі, сівозміну розрізняють у такій ланці: зернові бобові – озима пшениця – картопля. Добре родить картопля у цих районах також після кукурудзи на силос.
– Як щодо удобрення?
– Картопля добре реагує на внесення високих доз гною – до 60-80 т/га. Але деякі вчені підтверджують, що підвищення норми (60-80 т/га) не завжди відповідає адекватно­му зростанню врожайності, крім того, погір­шується якість бульб, зокрема і крохмальність, – продовжує Руслан М’ялковський. – Краще використовувати перегній у нормі 30-40 т/га. Якщо немає змоги застосувати органіку, її без проблем можна замінити сівбою сидеральних культур: озимого жита, гірчиці, люпину тощо. При використанні гною або торфокомпонентів також необхідно вносити повні мінеральні добрива з розрахунку: на чорноземах – N60-90 P60-90 K60-90. Фосфорно-калійні добрива застосовують восени, азотні – навесні. Ранню картоплю, як правило, не підживлюють.
– Як підготувати картоплю до сівби?
– Підготовка насіннєвого матеріалу – трудомісткий процес, що передбачає не тільки добре збереження бульб під час зимівлі, а й комплекс робіт навесні. Насамперед перед садінням картоплини сортують, пророщують або прогрівають, обробляють захисно-стимулюючими речовинами, великі розрізають на частини. Бульби картоплі сортують на три фракції: дрібну – 25-50 г, середню – 51-80 г, й велику – понад 80 г. Для садіння використовують переважно бульби середньої фракції.
Суттєвими агротехнічними заходами, які визначають одержання високих урожаїв ранньої картоплі, є пророщування бульб, раннє садіння та внесення добрив у різних дозах.
Розрізняють такі способи пророщування картоплі: прогрівання бульб, коли ростки починають тільки проростати; пророщування при світлі й одержання паростків від 0,5-2 см; вологе пророщування з одержанням паростків і формування дрібних корінців.
Бульби пророщують протягом 50-60 діб при перемінній температурі як без освітлення, так і з його застосуванням у приміщенні на стелажах або в ящиках. Спочатку тиждень витримують при температурі 20°С, потім її знижують протягом 1-2 діб до температури 8-9°С і підтримують на такому рівні до садіння. Періодично (раз у тиждень) ящики переміщують до світла, змінюючи положення. Висока температура в перший тиждень підвищує енергію проростання і збільшує кількість пророслих вічок на 20%, що є дуже важ­ливим. При зниженні температури послаб­люється інтенсивність дихання, зменшується розхід вуглеводів, утворюються короткі, добре закріплені проростки з великою кількістю кореневих горбиків. У результаті такого пророщування рослини швидше розвиваються, значно підвищується врожай картоплі й кількість бульб у кущі.
Ефективність світлового способу пророщування багато в чому залежить від його тривалості. Пророщування потрібно проводити в середньому 30-45 діб, подовження тривалості пророщування до 45-60 діб стає нераціональним. Оптимальною тривалістю світлового пророщування бульб є 20-35 діб при температурі 10-15°С, також рекомендуєть­ся пророщування насіннєвих бульб від 20 до 45 діб при температурі 15-16°С. Садивний матеріал для пророщування у приміщенні розкладають на підлозі у 2-3 шари (товщиною в одну бульбу кожен) або в ящиках із решітчастим дном (довжина – 50-60 см, ширина – 40-50, висота – 12-15 см). Необхідно передбачити, щоб на бульби рівномірно падало розсіяне світло, яке стримує ростові процеси і сприяє формуванню коротких та товстих паростків. Для рівномірності освітлення насіння періодично переміщують із нижніх шарів у верхні та навпаки. Світлове пророщування бульб дає можливість легко виявити і своєчасно вибракувати грибкові та бактеріальні хвороби бульб.
Для вологого пророщування використовують торф, перегній, тирсу. Їх вологість слід підтримувати на рівні 75-80%. Температурний режим такий же, як при світловому пророщуванні – 12-15°С. Прискорений розвиток рослин при цьому способі пророщування пояснюється тим, що в бульбах створюється коренева система. На дно тари насипають прогрітий до 12°С розпушений матеріал шаром 2-3 см. Потім кладуть бульби верхівковою частиною вгору та засипають тим же мате­ріалом так, щоб шар над бульбами не пере­вищував 2-3 см. Поверх першого шару в такому ж порядку кладуть другий, і так до того часу, поки тара не буде заповнена. Термін пророщування у вологому середовищі – 15-20 днів. При цьому способі важливо простежити, щоб корінці й паростки не переросли. Їх довжина не повинна бути більшою від діаметра бульби.
– Коли ж можна саджати картоплю, щоб першим мати урожай, і які нові технології у цій справі порадите?
– Садіння пророщених бульб звичайними картоплесаджалками проводити не рекомендується, вони пошкоджують 60-70% ростків, що призводить до неефективності від пророщування. Тому для цього потрібно використовувати автоматичні картоплесаджалки польського та білоруського виробництва. Наприклад, автоматизована картоплесаджалка англійської фірми «Хифтайн» дає можливість висаджувати пророщені бульби із швидкістю 11 км/год. при продуктивності 0,6-0,8 га/год.
Одна з основних причин низького врожаю ранньої картоплі – пізні строки садіння, за яких навіть ранні сорти через високі тем­ператури в період бульбоутворення не встигають забезпечити достатньо високого врожаю.
Бульби ранніх сортів навесні переважно починають проростати при температурі 3-5°С, а утворення кореневої системи відбувається при 6-7°С тепла. При температурі грунту 6-8°С і вище інтенсивність проростання бульб значно підвищується, сходи рослин з’являються раніше. Внаслідок цього на грунтах добре прогрітих, при гребеневому садінні, картоплю можна висаджувати, коли температура грунту на глибині 6-10 см досягає 3-5°С. У весняні дні температура грунту підвищується швидко, перехід до оптимальнішого режиму (6-8°С) відбувається за 3-5 днів. При ранніх строках садіння картоплі добре використовуються запаси весняної вологи, встигають до випадання опадів і появи фітофтори (липень-серпень) завершити ріст і розвиток.
Для правобережного лісостепу України оптимальною густотою ранньої картоплі є 550-600 кущів на 0,01 га. Садити найкраще за схемою 70 х 20-25 або 60 х 25-30 см. Великі бульби висаджують дещо рідше ніж дрібні. Після садіння ділянку слід замульчувати папером, тирсою, торфом, перегноєм, завдяки чому температура грунту підвищиться на 4-9°С, а це прискорить у свою чергу появу сходів, ріст надземної маси і кореневої системи, бульбоутворення та достигання врожаю.
Щоб уберегти насіннєві бульби і сходи від заморозків та снігу, які можуть бути після висаджування картоплі, потрібно провести загортання сходів. Присипання грунтом зберігає молоді проростки від заморозків, після чого гребені варто розрихлити сітчастою бороною. Для зберігання сходів картоплі від весняних заморозків і одержання продукції в більш ранні строки можна використовувати поліетиленову плівку, біорозкладну плівку або агроволокно.
– При вирощуванні молодої картоплі використовують поліетиленову плівку. Розкажіть детальніше, як нею користуватися?
– Поліетиленова плівка здатна вберегти висаджені в землю бульби від заморозків і раптового похолодання. Досить після садіння вкрити грядки смугами поліетилену і присипати його краї землею, щоб плівку не здуло вітром. Матеріал не можна занадто натягувати, бо молоді пагони зігнуться або зламаються. Доки картопля не зійде, їй не потрібна вентиляція. Але паросткам уже потрібне повітря. Плівка не пропускає його, тому після появи сходів її періодично знімають, а коли кущі підростуть на висоту 10-15 см, роб­лять невеликі вентиляційні отвори (у шаховому порядку, приблизно через кожні 15 см). За грядкою, вкритою поліетиленом, потрібно постійно доглядати: в теплу погоду під плівкою земля може нагрітися до 40-45°С, а при високій температурі зростання бульб зупиняється. При потеплінні поліетилен знімають, при загрозі заморозків – натягають знову.
Трохи менше клопоту буде, якщо плівку натягнути на каркас – встановлені над грядкою дуги висотою 30-35 см із вербових лозин або металевого прутка. У цьому разі кар­топля отримає більше повітря. Однак, щоб уникнути перегріву, слід уважно спостерігати за температурою в парниках.
Господарі також практикують вирощування картоплі під біорозкладною плівкою. Це так звана чорна плівка. Її застосування для мульчування дозволяє підвищити температуру грунту на 4-6°C, економія зрошувальної води складає 30%, повністю виключає необхідність робити гербіцидні обробки. Ще од­нією важливою особливістю біорозкладної плівки є відсутність потреби в її збиранні та утилізації. Застосування біорозкладної плівки для мульчування дозволяє зібрати кар­топлю в середньому на 10 днів раніше.
Усе частіше люди практикують вирощування картоплі під агроволокном. Це ро­биться таким чином: при використанні агроволокна шириною 10 м проводиться садіння 11 ряд­ків, а 12-й не засаджується (три про­ходи саджалки без одного рядка становитимуть близько 8,25 м). Останній, незасаджений, ряд використовується для натягування покриття. Також слід зауважити, що під час маркування поля саджалкою тукопроводи слід перекривати при проході кожного 12-го рядка, щоб не втрачати даремно добрива.
Оскільки під агроволокном бур’яни будуть швидко проростати, необхідно вибрати час оптимального зняття покриття. Якщо буде су­хо і спекотно, то перед цим слід провести вологозарядкове поливання нормою 20 мм/га. Прибирати агроволокно краще за висоти рослин 15-20 см у прохолодний, хмарний або вечірній час, аби зменшити стрес для рослин від зміни умов розвитку. Зразу ж після зняття агроволокна слід провести обробку фунгіцидом Акробат, 2 кг/га, + Конфідор, 0,2 л/га, для посилення захисту рослин від хвороб і шкідників з одночасним підживленням.
– Руслане Олександровичу, що нового скажете про догляд за кар­топлею?
Руслан М’ялковський– Перше досходове розпушування най­доцільніше починати на 5-7 день після садіння на глибину 6-8 см. Друге досходове розпушування роблять на 12-14 день після садіння з використанням «лап-бритв», третє – в міру проростання бур’янів або в разі появи кірки на гребнях, переважно це буває після випадання дощів.
Для комплексного захисту картоплі від грунтових шкідників, колорадського жука, попелиць і хвороб бульб застосовують новий комбінований протруйник Селест Топ. При обробці бульб картоплі перед садінням протруйником Селест Топ також забезпечується захист від збудників хвороб, які знаходяться на насінні та грунті (види парші, фузаріоз, фомоз). Також для захисту бульб від хвороб використовують протруйник Актара та Максим.
Картоплю після садіння проти однорічних дводольних і злакових бур’янів обробляють грунтовими гербіцидами Гезагард або Дуал Голд чи їх сумішшю. Препарати вносять піс­-ля садіння або нагортання гребенів, але обов’язково до появи сходів культури. Важливо враховувати при використанні грунтових гербіцидів якість підготовки грунту. Наявність великих грудок значно зменшить ефективну дію препарату. Тому потрібно ретельно розробити грунт до застосування гербіцидів. Після внесення препаратів не рекомендується проводити механічні обробки грунту.
Пізніше, у період сходів – до змикання рядків на ділянках, для знищення пирію та однорічних злакових бур’янів застосовують сис­темний посходовий гербіцид Фюзілад Форте. Препарат зовсім не токсичний для кар­топлі, тому необхідно звертати увагу тільки на фазу розвитку бур’янів. Оптимальною є: багаторічні – за висоти 10-15 см, однорічні – 2-4 листки.
Серед хвороб картоплі широко розповсюджені фітофтороз та альтернаріоз. Боротьба з хворобами завжди повинна проводитися профілактично – до появи симптомів захворювання. Особливо це стосується фітофторозу, що пов’язано з високою агресивністю хвороби. За сприятливих погодних умов фітофтороз може знищити посадки картоплі за декілька днів. Для захисту від вищеназваних хвороб застосовують фунгіцид Ридоміл Голд.
Перше обприскування по вегетації проти фітофторозу й альтернаріозу проводять фунгіцидом профілактично у фазі початку бутонізації. У цей період закладається майбутній урожай, тому обробка дуже важлива. Бульби при зберіганні значно менше пошкоджуються фітофторозною гниллю. Друге обприскування здійснюють у фазі бутонізації – початок цвітіння.
Якщо не проводили обробки посівного матеріалу, то для одночасної боротьби з колорадським жуком і фітофторозом посадки картоплі обробляють баковою сумішшю доб­ре відомих препаратів Актара або Енжіо та Ридоміл Голд, Ампліго.
Після цвітіння – на початку бульбоутворення картоплі, коли уповільнюється активний ріст рослин і триває оновлення листового апарату, виникає загроза поширення розвитку фітофторозу й особливо альтернаріозу. Від цих хвороб застосовують новий системно-контактний фунгіцид Ревус Топ, який має сильну лікувальну дію (5 днів) і профілактичну (до 10-12 днів).
– Чому ж ми всі прагнемо якомога швид­ше мати молоду картоплю: це наша забаганка чи вимога вітамінів?
– Рання (молода) картопля, як і всі свіжі овочі, багата на біофлавоноїди. У ній містяться вітаміни A, B1, B2, B5, B6, C, E, K, ніацин, холін, фолієва кислота. У молодій картоплі вітаміну С втричі більше, ніж у тій, що пережила зиму. Тому організм її так вимагає. У молодій картоплі мало простих цукрів, практично немає жирів і зовсім немає холестерину, зате є корисні для травлення органічні кислоти і клітковина. Також рання картопля містить близько 2% білка, найбільш повноцінного з усіх рослинних (білок картоплі містить 14 із 20 незамінних амінокислот). Крім того, рання картопля корисна завдяки низці мінераль­-них речовин: калій, кальцій, магній, натрій, фосфор, йод і сірка. Тому маємо всі можливості якомога швидше виростити молоду картоплю. Й доки збиратимемо її урожай, пропоную забути про всі дієти й запастися порцією таких корисних вітамінів.