Субота, 26 Вересня 2020 р.
5 Червня 2020

ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ПРИРОДА МАЄ СВОЄ ЖИТТЯ

5 червня – Всесвітній день охорони довкілля

Хоча всесвітня пандемія і карантин, пов’язаний із нею, принесли людству величезні збитки, все ж природа отримала позитиви – очистилася від людської діяльності. Коронавірус зупинив масштабне виробництво і транспорт, земля рекордними темпами почала омолоджуватися.
Чого лише варті новини з Італії, Франції, Індії про очищення навколишнього середовища.
А чи змінилося щось у нас, як карантин вплинув на природу Кам’янеччини? Про це та багато інших актуальних проблем говоримо зі спеціалістами НПП «Подільські Товт­ри» напередодні Всесвітнього дня охорони довкілля, що відзначається 5 червня.

ТВАРИНИ, УСМІХНІТЬСЯ, ВАС ЗНІМАЮТЬ!

В об’єктив фотопастки потрапила лісова свиня– Незважаючи на обмеження, пов’язані із COVID-19, робота національного парку в напрямку моніторингу біорізноманіття і охорони навколишнього середовища продовжується. Особливих змін із ситуацією, яка склалася в природі, не відбувається, що вказує на певну стабільність середовища. Це гарна ознака, – розповідає завідувач науково-дослідного відділу НПП «Подільські Товтри» Михайло ДРЕБЕТ. – Ми бачимо, що тварини далі продовжують своє існування: годуються, ходять до водопоїв, народжують та вигодовують малят.
З іншого боку, нікуди не діваються проблеми, пов’язані із за­сміченням середовища побутовим сміттям, забрудненням річок, браконьєрством, тому цього дня є гарна нагода у черговий раз закликати нашу громаду бути свідомою, дбати про природу, бо саме завдяки їй ми можемо дихати чистим повітрям, пити чисту воду і милуватися красою Подільських Товтр.
Працівники національного парку розповіли про сучасні підходи до моніторингу фау­ни – фотопастки, які цьогоріч почали використовувати.
– Нині, завдяки фотопасткам, що встановлені на наших територіях, бачимо тварин, які потрап­ляють нам у об’єктиви камер. За час роботи камер вдалося зафіксувати сарну європейську, бор­суків, лиса рудого, лісову свиню. Навіть бачили лісового кота, – із захватом розповідає заступник директора – начальник відділу рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Подільські Товтри» Валентина СТЕЛЬМАХ.
Її колега Михайло Дребет по­яснює, що фотопастки справ­ді є хорошим інструментом для виявлення видового ба­гатства певних територій, з’ясу­вання відносної чисельності деяких видів тварин та їх розподілу по території, виявлен­ня поведінкових особливостей, фіксації антропогенного впливу на оселища тварин і, що дуже важливо, для отримання багатого фото- та відео­матеріалу для просвітницької роботи. Використання фотопасток має низку переваг, зокрема, з їх допомогою ми ведемо облік живих тварин, а не трупів, зменшуємо суб’єктивний фактор впливу дослідника, стандартизуємо підходи тощо.
– З іншого боку, при використанні фотопасток є ризики, – каже Михайло Васильович. – По­в’язані вони, в першу чергу, із великими початковими затратами на їх придбання, проблемами крадіжок обладнання та вандалізму, вразливістю обладнання до кліматичних факторів, а також обмеженістю щодо груп об’єктів фіксації. Ми маємо лише дві фотопастки, розпочали їх викорис­тання тільки 2020 року. За декілька місяців отримали цікаві ре­зультати, але цього надзвичайно мало для того, щоб робити хоч якісь узагальнення чи, тим більше, оцінки. Для нашого національного парку, зважаючи на величину та інші особливості його території, для досягнення серйозних результатів за цим напрямком потрібно в десятки разів збільшувати кількість фотопасток та іншого сучасного дистанційного обладнання для інвентаризації й моніторингу біорізноманіття.

КАРАНТИН ЗМІНИВ ПЛАНИ

Якщо на природу карантин на Кам’янеччині особливо не вплинув, то негатив від нього позначився на обміні досвідом наших науковців із міжнародними колегами.
– Із жовтня 2019 року адміністрація НПП «Подільські Товтри» налагоджує співпрацю із представниками Міжнародної природоохоронної організації Earth­Corps (Сієтл, США), – продовжує Валентина Вікторівна. – Основою можливого обміну буде взаємне відвідування американськими та українськими учасниками організацій та установ, які займаються екологічною освітою в США й Україні, участь у практичних навчальних заходах, польових уроках, семінарах та конференціях, а також робота над створенням позитивної кампанії для розвитку екологічної освіти в обох країнах. Результатом має стати розробка та реалізація навчальних програм для дітей і дорослих із використанням інтерактивних, інклюзивних педагогічних підходів, що передбачатимуть ігри й розваги, загальне збільшення кількості відвідувачів ботанічних садів, національних парків і значне зростання волонтерської діяльності. Але поки візит української групи до США, що був запланований на квітень 2020 року, відкладений у зв’язку із пандемією COVID-19.

ПАНДЕМІЯ ТА ЕКОСИСТЕМИ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ

Борсук позує перед камероюКоронавірус змушує світову спільноту негайно робити все необхідне, щоб покращити наше навколишнє середовище. Тому цьогоріч 20 травня Європейська комісія ухвалила но­ву Стратегію ЄС щодо біорізноманіття до 2030 р. та пов’язаний із нею план дій. Валентина Стельмах пояснює, що це довгостроковий план охорони при­роди та відновлення деградованих екосистем. У контексті ситуації з COVID-19 стратегія біологічного різноманіття має на меті підвищити стійкість суспільства до майбутніх загроз, як-от вплив кліматичних змін, лісові пожежі, продовольча безпека чи спалахи захворювань.
– Пандемія – це усвідомлення зв’язків між нашим здоров’ям та здоров’ям екосистем. Ризик виникнення та поширення інфекційних захворювань збільшується в міру знищення природи. Захист і відновлення біорізноманіття та екосистем, які добре функціонують, є ключовим фактором для підвищення нашої стійкості та запобігання виникненню й поширенню майбутніх захворювань, – стверджує науковиця. – Стратегія містить конкретні зобов’язання та дії, які мають бути виконані на території ЄС до 2030 року, включаючи створення масштабнішої мережі природоохоронних територій на суші та в морі, створення нових і розширення існуючих заповідних територій. Що­найменше 30% суші та 30% моря повинні мати охоронний статус. Принаймні третина територій – 10% суходолу та 10% морських акваторій – мають бути під суворою охороною. Особлива увага повинна бути приділена пралісам та старовіковим лісам, торфовищам, лукам, заболоченим територіям. Важливим є створення екологічних коридорів для запобі­гання генетичній ізоляції, забезпечення міграції видів та підтримання здоров’я екосистем.
Працівники НПП переконані, що охорона природи – благо­родна і нелегка справа. А для того, щоб зберегти для нинішніх і майбутніх поколінь природну спадщину, треба всього-­на-всього не залишатися байдужим до проблем довкілля.

Підготувала Вікторія КОЖЕВНІКОВА.