Четвер, 28 Березня 2024 р.
2 Жовтня 2020

ПАЛИТИ ЧИ КОМПОСТУВАТИ?

Осінь – пора збирання врожаїв та наведення порядку на присадибних ділянках. Восени спалювання трави, бадилля картоплі, стебел кукурудзи, опалого листя та інших відходів стало звичним процесом для більшості пересічних громадян. Проте цього року Верховна Рада на позачерговому пленарному засіданні ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спря­мовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)» №556-ІХ, який 13 квітня 2020 року підписав президент України.

У пояснювальній записці до документа зазначається, що самовільне спалювання листя та сухої трави становить загрозу для людського здоров’я, призводить до руйнації грунтового покриву та його збідніння. Вогонь створює загрозу лісових пожеж і займання житлових будинків, а також короткого замикання, якщо поблизу пролягають високовольтні лінії електропередачі.
Згідно зі статтями 241 та 245 Кримінального кодексу України, штрафи за забруднення атмо­сферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля речовинами тепер становитимуть від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом штрафи зростають до 5400-9000.
Із господарсько-агрономічного боку спалювання біомаси означає втрату всього накопиченого в ній азоту та органічної маси, з якої формується гумус – основна родюча складова грунту.
Отримана у процесі спалювання зола вже не є органічним добривом, оскільки є продуктом екзотермічної реакції окиснення речовин – горіння, із вмістом сполук, що нерідко проявляють канцерогенну активність та містять конденсовані ароматичні сполуки.
Утилізацію органічних решток можна проводити й іншим шляхом, хоча тривалішим, проте корисним для нас із вами і навколишнього середовища, – компос­тувати.
Компостування – це метод виробництва добрив із різних органічних відходів для отримання екологічно чистої продукції та покращення грунту. Компостування дозволяє нам перетворити органічні відходи на високо­якісне добриво, яке можна ви­користовувати для отримання здорової та екологічно чистої продукції рослинництва.
Для приготування компосту необхідний вільний простір, міс­це, відокремлене від городу «санітар­ною зоною», розміром 5-7 мет­рів.
Незважаючи на те, що можна просто звалити всю біомасу в купу і залишити перегнивати, багато садівників і городників воліють майструвати акуратні ящики, які запобігають розсипанню компосту.
Замість ящика можна використовувати канави, майданчики і будь-які ємності об’ємом близько 1 куб. м (розмір залежить від обсягу отриманої біо­маси протягом року).
Хоча компостери бувають заглибленими та надземними, проте біохімічні процеси розкладання органічних решток у них відрізняються лише незначною різницею в співвідношенні аеробного та анаеробного процесів і деякими відмінностями з точки зору організації процесу та його естетичного вигляду. Компостери бажано виготовляти на два відділи, адже дозрівання перегною відбувається пепеважно за рік. Дно бажано застеляти дрібною сіткою або ж вкласти кам’яними плитками, що вбереже дощових черв’яків від кротів, які полюбляють ними живитися.
Для забезпечення ефективного розкладання опалого листя та рослинних решток слід створити оптимальні умови для мік­роорганізмів, що виконують цю функцію, а саме – забезпечити їх їжею, вологою та теплом.
Перше, що потрібно зробити, – сформувати в перегнійнику правильне співвідношення азоту до вуглецю (N:С = 1:11). До речі, для забезпечення сприятливої азотно-вуглецевої пропорції при ком­постуванні на десяту частину опалого листя чи сухих решток слід додавати одну частину свіжих бур’янів або ж пересипати рештки азотними добривами (мочовина, аміачна селітра).
Рослинні рештки перед закладанням компосту бажано рівномірно подрібнити. Якщо рештки залишити неподрібне­ними, зменшується корисна площа для роботи мікроорганізмів, і процес перегнивання триває на декілька місяців довше. Пічна зола як каталізатор процесу перепрівання, послід сільськогосподарських птахів і тварин, харчові відходи – все це мож­на використовувати для приготування «компостного пирога». Саме пошарова комбінація різних рослинних решток забезпечує мікроорганізми повітрям та сприяє швидкому перетворенню рослинної маси в сипучий продукт чорного кольору з приємним земляно-грибним запахом. У разі ущільненого компостування в масі відбуваються повільні анаеробні процеси гниття, а процес створення перегною розтягується до двох, а то й більше років.
Друге: для забезпечення мік­роорганізмів потрібною вологою при компостуванні біомасу рясно поливаємо з поливальника розчиненими у воді гумітами та ЕМ препаратами.
Третє: розміщувати компостницю бажано в притіненому місці, де спільнота мікроорганізмів сприятливу температуру забезпечить собі самостійно.
Для пришвидшення процесу в спеціалізованих садових магазинах можна придбати корисну мікрофлору у вигляді деструкторів, проте її можна виготовити і в домашніх умовах, взявши за основу свіжоперепрілий компост, розчинений водою в ємності, з додаванням свіжих рослинних решток.
Дещо про деструктори. Деструктори рослинних решток – це препарати, які сприяють при­швидшенню розкладання рослинних решток у грунті, пригніченню патогенної мікрофлори та оздоровленню грунту. Їх також використовують для пришвидшення розкладання органічних відходів (гній, рослинні рештки, опале листя), пришвидшення процесу компостування, покращення роботи септиків і вигрібних ям, інших екологічно стабілізуючих процесів.
Сьогодні на прилавках спе­ціалізованих магазинів можна побачити деструктори грибного, бактеріального походження та інші речовини (гумати, мікроелементи, поживні середови­ща, біологічно активні речовини тощо).
Із деструкторів грибного походження зазвичай переважають препарати із вмістом грибів роду Trichodema, оскільки вони є безпосередніми руйнівника­-ми целюлози. Гриби виділяють велику кількість природних антибіотиків, тому є активними гуміфікаторами. Також Tricho­derma – дієві антагоністи грибів і бактерій-збудників основних хвороб рослин.
Деструктори бактеріального походження сприяють розмноженню всіх видів мікроорганізмів, які беруть участь у деструкції одночасно з грибами, що вже є у грунті, тому їх бажано викорис­товувати в комплексі з деструкторами грибного походження. Всі інші речовини, які рекламуються як деструктори (гумати, мікроелементи, поживні середовища, біологічно активні речо­вини й інші), є лише поживни­ми середовищами для розвитку мікроорганізмів у грунті. Само­стій­но як деструктори вони, на жаль, не працюють.
Значно підвищить якість нашого компосту наявність в органічній масі дощових черв’яків, про які український учений грунтознавець та ентомолог А.Зражевський писав: «Немає сумніву, що навряд чи є ще інші тварини, які зіграли б таку важливу роль в історії світу, як ці низькоорганізовані істоти».
Занести черв’яків до купи з компостом можна з декількома лопатами землі, в якій зазвичай міститься значна кількість яєць цих істот.
При виготовленні компосту ба­жано, щоб процеси гниття і бродіння завершилися в компостній купі. Перегній на ділянки слід вносити дозрілим, добре структурованим, що вбереже нас від розповсюдження хвороб.
І пам’ятаймо, що компостування – це не тільки виготовлення якісних добрив, з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, це ще й джерело ко­рисної мікрофлори, яка, у свою чергу, покращує біологічні процеси в грунті.

Віталій ЛАПЧИНСЬКИЙ, кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник, доцент ПДАТУ.