П'ятница, 22 Жовтня 2021 р.
17 Вересня 2021

НА ВСІ ВИПАДКИ ЖИТТЯ

ЩО ПРИЖИВЕТЬСЯ ВОСЕНИ

«Дерева саджати краще навесні чи восени?» – одвічне запитання садівників. Але однозначної відповіді ніхто не дасть, бо кожен сезон має власні плюси і мінуси. Однак для кожної рослини є сприятливий час для садіння і пересаджування. У чому ж переваги осіннього садіння? Воно вигідніше, бо саджанці восени коштують дешевше. Рослини в цю пору продають із листям, свіжим корінням, що свідчить про здоров’я саджанця, нерідко продавці демонструють і плоди. Крім того, це простіше, бо осіннє садіння принесе менше клопоту – можна обмежитися одним поливанням, решту доробить природа, забезпечивши саджанцю необхідну вологість. Корені деревця продовжують рости, поки грунт не охолоне до +4. Тому вчасно посаджені рослини до настання стійких заморозків встигнуть виростити тоненькі корінці. Щоправда, є й мінуси садіння восени. Сильні морози, вітер, ожеледь, снігопади здатні знищити незміцнілі деревця. Пізньої осені й узимку саджанці нерідко стають кормом для гризунів.
Оптимальним періодом осіннього садіння дерев прийнято вважати кінець вересня і весь жовтень, а можливо, навіть початок або середину листопада, якщо погода тепла. Найкращий час для будь-яких са­джанців – період їхнього біологічного спокою.
При осінньому садінні добре приживаються зимостійкі сорти яблунь і груш, аронія, смородина, малина, агрус, жимолость, горіх, хвойні дерева. Варто уникати садіння незимостійких сортів плодових дерев і кущів: груші, яблуні, сливи, абрикоса, персика, черешні, мигдалю, вишні. Не варто висаджувати восени саджанці, привезені з теплих країв, бо вони не переживуть морозів.

І ВОСЕНИ МОЖНА СІЯТИ

Навіть у вересні ще можна посіяти різні види салату, зелень, салатну гірчицю і редиску.
САЛАТ-ЛАТУК. Цей сорт салату легко переносить низькі температури, відмінно росте при температурі 5°С і не боїться морозів до -4- -5°С. Садити можна листові зелені сорти салатів із коротким періодом вегетації.
КИТАЙСЬКА КАПУСТА. Не схожа на пекінську, бо не утворює качана, а лише формує розетку зеленого листя. Як і латук, любить прохолодний клімат. Вживати її можна вже через 40 днів після висівання.
РУКОЛА. Добре переносить прохолоду, оптимальна для неї температура 14-18°С, проте не страшні їй і заморозки до -5 – -7°С. Потрібно добре поливати руколу, інакше вона починає гірчити. Зрізати листя можна вже через 25-30 днів після сівби.
ШПИНАТ. Ідеальна рослина для осіннього клімату. Оптимальна температура – 15-19°С. Теж любить рясне поливання. Багата на вітаміни рослина, яку можна їсти вже через 30-50 днів після сівби.
ПРЯНІ ТРАВИ. Постійно можна підтримувати на грядці ароматні зелені приправи, які швидко зростають, – кріп, кінзу, базилік, петрушку, цибулю на зелень.
РЕДИСКА. Її вже можна смикати через 15-20 днів після садіння. Невисокі вересневі температури їй тільки на користь. Восени вона виростає смачнішою, не такою водянистою і менш гострою, ніж навесні.
ОЗИМИЙ ЧАСНИК. Це рослина морозостійка, тож ранньою весною зійдуть перші паростки. Для насіння обирайте головки із великими зубками. Садити озимий часник слід на глибину 15-20 см. Не варто забувати про мульчування. Мульча захищає часник від морозів, її шар має бути не тоншим за 2 см.

ГАРБУЗ ЗІ СМАКОМ МАНГО

Популярний у всьому світі гарбуз як лише не готують: варять суп, роблять запіканки, пюре, каші й оладки, печуть і навіть виготовляють смачну халву. Ми ж пропонуємо приготувати гарбуз з апельсином, щоб поласувати цією смакотою, схожою на манго, взимку.
Для приготування беремо 3 кг гарбуза, 600 г цукру, 3 апельсини, 1 лимон, 15 г лимонної кислоти.
Гарбуз добре очищаємо від зернят і шкірки. Нарізаємо кубиками. Апельсин і лимон заливаємо окропом на 30 секунд. Дістаємо і також нарізаємо кубиками. Змішуємо гарбуз із цитрусовими, додаємо цукор і лимонну кислоту. Все добре перемішуємо і залишаємо на 3-4 години, щоб добре настоялося. Потім розкладаємо вже вистояну суміш в півлітрові банки. Стерилізуємо 30 хвилин, закручуємо, вкутуємо в ковдру на добу. Далі зберігаємо в темному прохолодному місці.
Такий гарбуз виходить ніжним, ароматним і соковитим. Можна додавати в пироги чи запікати з ним м’ясо. Смакує і просто з баночки.

АБИ МАЛИНА ДОБРЕ ПЕРЕЗИМУВАЛА

Готувати малину до зими треба вже наприкінці вересня. Одним із важливих етапів є осіннє обрізання, а не лише весняне. Після збирання врожаю треба зрізати ті старі пагони, що були з ягодами. Ремонтантні сорти краще різати пізніше.
На кожному кущі прибираємо під корінь усі старі сухі та молоді тонкі гілки. Після видалення зайвих відростків мають залишитися тільки товсті нові стовбури, які зверху вкорочують на 10-20 см. Відстань між кущами повинна бути близько 60 см. Якщо чагарник розрісся, то доречно його розчистити, викопавши
зайві стовбури. Ці прості рекомендації дозволять підвищити врожайність і позитивно вплинуть на розмір плодів.
Перед зимівлею малини необхідно з її кущів видалити листя. Робити це потрібно обережно, не пошкоджуючи бруньки. Листя залишати не можна, тому що воно відволожується, загниває і обпалює бруньки. Пагони, які не перезимували і дуже пошкодилися через мороз, навесні потрібно видаляти, щоб інші кущі не піддавалися хворобам. Краще це робити рано навесні, коли рослини ще перебувають у стані спокою.

ЧИМ НАГОДУВАТИ САД?

Деякі садівники часто ігнорують осіннє підживлення, натомість переносять його на весну, що є помилкою. Дерева і кущі потребують поживних речовин саме восени. Деревам потрібні фосфор, сірка, залізо, магній. У менших дозах слід додавати марганець, бор, мідь, молібден, кобальт. Кількість і вид необхідних добрив залежить від якості грунту. Якщо на ділянці переважає піщаний грунт, потрібна більша кількість добрив. У глинистих грунтах корисні речовини зберігаються довше.
Після збирання плодів, зрізання сухого гілля слід братися за мінеральні та органічні добрива. Груші та яблуні удобрюють суперфосфатом і сульфатом калію. Ці добрива закладають з перегноєм і насипають біля коріння дерева, а потім добре поливають. Для підгодівлі сливи, вишні потрібно змішати 3 ст.л. суперфосфату і 2 ст.л. сульфату калію, розвести їх у 10 л води і полити. Для добрива ягідних чагарників також застосовують перегній. Полуниця вимагає ретельнішого догляду. Після збирання плодів і обрізання сухого листя потрібно розпушити землю і внести спеціальний мінеральний комплекс, що містить фосфор, азот, калій, магній, сірку і аміачну селітру. На кожен квад­ратний метр потрібно використовувати до 15 г суміші. Добрива вносяться з перегноєм і торфом, після
чого грунт необхідно полити.

ПАДАЛИЦЯ І В ГОСПОДАРСТВІ ЗГОДИТЬСЯ

Восени, коли яблука щедро вродили, перед господарем постає ще одне питання – куди подіти падалицю. Більшість садівників ламають голову: залишити падалицю під деревами, викинути, вивезти з ділянки або спробувати якось переробити. І деякі фахівці закликають не поспішати викидати опалі яблука, а використати їх із користю для ділянки.
Хорошу падалицю ще можна переробити. А ось пошкоджену гниллю необхідно знищувати з користю.
Яблука – це органіка, хороший матеріал для компосту. Але компостування не повинно бути відкритим. Річ у тім, що відкрита падалиця не лише закличе комах, а й може стати джерелом інфекцій і заражень. Тому опалі яблука треба регулярно визбирувати, складати в компостну яму, застеляти їх 10-20 см трави і засипати землею. Таким чином отримаємо непоганий компост, але слід пам’ятати, що при компостуванні ним необхідно використовувати будь-які ком­поненти для розкислення: пічну золу, доломітове борошно, вапно.
Ще за допомогою падалиці можна підготувати теплі грядки для ранньовесняних сортів. Для цього на місці майбутньої теплої грядки викопати траншею глибиною 1-1,5 лопати, на неї викласти падалицю, не забуваючи про розкислення. Зверху застелити травою і засипати землею. Щоб прискорити дозрівання компосту, можна періодично поливати його, а також використовувати біологічні засоби, що прискорюють розкладання органіки, а також пригнічують патогенну мікрофлору.
Крім того, падалицю можна використати для майбутніх посадок баштанних. Для цього викопати великі ями, все туди скласти, засипати травою і землею.
І вже на наступний рік на цьому місці можна садити кабачки, гарбузи, патисони.

ГОРОДИНУ ЗБИРАЙТЕ І ПРАВИЛЬНО ЗБЕРІГАЙТЕ

Для хорошого газди головне не лише виростити щедрий урожай, а й правильно його зберегти. Кожен овоч і фрукт має власні секрети зберігання.
ЦИБУЛЯ І ЧАСНИК. Просушування зібраного врожаю цибулі й часнику – обов’язкова умова успіху для тривалого зберігання. У суху сонячну погоду достатньо розкласти і просушити. Щоб уникнути розмноження в лусці збудників, цибулю варто періодично перевертати. Якщо шийка цибулин просушена недостатньо, то втрати при зберіганні будуть великими. Пересушування також несприятливе, бо крізь потріскану луску можуть проникнути хвороботворні мікроорганізми. Сухою вважається цибуля, в якої шийка стала сухою на дотик. Із цибулин зрізують пожовтіле листя так, щоб залишалася шийка не менше як 4-5 см довжиною. Перед закладанням на зберігання цибулини варто відсортувати. Ті, що пошкоджені, використовуйте в їжу.
Головки часнику для зберігання повинні бути цілими, здоровими і неушкодженими. Після просушування стебла часнику обрізають, а корені обпалюють на вогні. З обпаленим корінням він зберігається до літа, а неопрацьований сохне. Сортуючи часник, його можна відразу складати в ящики.
Оптимальними для зберігання цибулі є температурні діапазони від -1 до +20С та від +18 до +220С (температура вище як +250С недопустима), для часнику – від +1 до +30С. При вологості повітря в сховищі, що не перевищує 70%, цибуля практично не піддається хворобам і зберігає корисні властивості. Час від часу варто перевіряти цибулю і часник – хворі негайно вида­ляти.
МОРКВА. Існує чимало способів для її зберігання. Обираючи один із них, не варто забувати про терміни збирання та сорти. Її можна зберігати в пакетах, піску, вапні або глині.
• У пакетах: коренеплоди укладають у пакети і зав’язують. Обов’язково роблять невеликі отвори для повітрообміну, щоб морква не зогнила. Можна додавати в пакет торф чи інші наповнювачі.
• У піску: в коробку насипають невеликий шар піс­ку – 3-5 см. На нього вільно укладають моркву і засипають новим шаром піску. Так повторюють до запов­нення коробки.
• У вапні або глині: для цього готують глиняну або вапняну бовтанку, в яку занурюють кожен коренеплід. Потім моркву підсушують, а тару кладуть на зберігання в льох чи підвал.
БУРЯК. Традиційно зберігають у підвалі, уклавши в два-три шари поверх картоплі. Цей спосіб вирішує відразу дві проблеми: буряк, вбираючи вологу, що її виділяє картопля, не сохне, а картопля не гниє. Добре лежить буряк у ящику з піском за умови, що коренеплоди не торкаються один одного. Потрібно тільки стежити, щоб пісок весь час залишався сухим. Замість піску можна використовувати тирсу, стружки чи торф. Можна просто скласти буряк у ящики, для кращого збереження припудривши коренеплоди просіяною золою чи обвалявши їх у крейдовому порошку. Добре зберігаються коренеплоди, пересипані сіллю, але краще потримати їх у соляному розчині й після цього дати висохнути. Коренеплоди добре зберігаються, якщо перекласти їх листям папороті або інших рослин, до складу яких входять фітонциди.
КАПУСТА. Для зимового зберігання білокачанної капусти підходять пізні сорти з товстим листям. Щоб качани довго залишалися соковитими, не висихали і не загнивали, пропонуємо використати креативний метод. Після збирання врожаю капусту слід «припуд­рити» товченою крейдою, обгорнути кожен качан
харчовою плівкою, проткнути його шилом, але якомога далі. До речі, наявність качана – запорука успішного зберігання капусти. В отвір вставити дріт і підвішати кожен качан окремо під стелею в погребі. У такому вигляді при температурі +4 -+ 50С капуста добре збережеться до весни і залишиться соковитою.
ЯБЛУКА, ГРУШІ. Зібрані та відсортовані яблука чи груші відразу укладають в підготовлені дерев’яні ящики, корзини або картонні коробки для зберігання. Не слід їх мити або витирати, щоб не порушити природного захисного воскового шару. В ящики викладати в два шари або гіркою на солом’яну чи іншу підстилку. Фрукти можна перекласти тирсою, стружкою, соломою, кленовим або дубовим листям. Чи прокласти тонкий папір, серветки або загорнути в них кожне яблуко. Зберігати при середній температурі 0 – +20С і відносній вологості повітря 80-90%.
КАБАЧКИ. Насамперед плоди зрізають у сухий день гострим ножем, залишаючи довжину плодоніжки близько 5 см. Зріз на них – це ворота для інфекції, тому варто захистити їх, змастивши хвостик парафіном. Якщо плодоніжка почала підгнивати, овоч негайно переробіть. Найкраще зберігаються кабачки при температурі від +1 до +50С і в темряві. Кожен кабачок краще обгорнути щільним чистим папером або використовувати паперові пакети, можна взяти чисті мішки для овочів або капронові колготи. Також можна пересипати хвойною тирсою чи мохом-сфагнумом. Така засипка береже потрібну вологість і запобігає розвитку бактерій. Найкраще скласти плоди в погребі чи підвалі, так їх можна зберегти до середини зими.