ЧОМУ МІСЬКА РАДА ЗНИЩУЄ МАЛИЙ БІЗНЕС?
Після того, як у січні 2012-го запрацювала спрощена система оподаткування, міська рада приймала рішення щодо відсоткової ставки податку для кам’янецьких підприємців. Найважче було адаптуватися до нововведень у Податковому кодексі підприємцям з І групи, котра повинна сплачувати до місцевого бюджету від 1 до 10% від мінімальної зарплати. Під час сесії міськради підприємці ринку звернулися до депутатів з проханням встановити їм ставку в розмірі 5% від розміру мінімальної заробітної плати, інакше вони просто не зможуть працювати. Депутати відмовилися йти на поступки підприємцям, бо від цього втрати бюджету могли б становити 3 млн.грн. Зрозуміти можна і владу, котра піклується про наповнення міської казни, але й підприємці продовжують наполягати на своїй точці зору. Один з них – юрист Іван МЕЛЬНИК – поділився своїми міркуваннями в листі до редакції.
З 1 січня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Згідно з цим Законом, фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділені на групи.
Перша група – підприємці, які не використовують праці найманих осіб і здійснюють виключно роздрібний продаж товарів на ринках або надають побутові послуги населенню, і обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 150 тис.грн.
Друга група – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та (або) населенню, виробництво та (або) продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що вони не використовують праці найманих осіб, або кількість людей, які перебувають
з ними у трудових відносинах, не перевищує 10 осіб, а обсяг доходу складає не більше як
1 млн.грн. Законодавець надав право сільським, селищним і міським радам встановлювати для цих підприємців фіксовані ставки єдиного податку: для першої групи платників податку – в межах від 1 до 10% мінімальної заробітної плати, а для другої групи – від 2 до 20%.
Більшість підприємців, які належать до зазначених груп, серед яких є пенсіонери, інваліди, мають незначні доходи в межах прожиткового мінімуму і працюють лише тому, що держава не може забезпечити їм нормального рівня життя. Дохід фізич-них осіб – підприємців у розмірі 150 тис.грн. чи 1 млн.грн. мають одиниці. Тому законодавець і надав можливість органу місцевого самоврядування підходити диференційовано до визначення фіксованого податку. Разом з тим незрозумілим є рішення Кам’янець-Подільської міськради встановити єдиний податок для підприємців першої групи в розмірі 10% мінімальної заробітної плати (107,3 грн. за місяць), а для підприємців другої групи – 20%, тобто в максимальному розмірі.
Законом передбачено, що максимальний розмір єдиного податку застосовується в разі здійснення платниками першої та другої груп декількох видів господарської діяльності, або господарська діяльність здійснюється на території більш як однієї сільської, селищної або міської рад.
Платники єдиного податку першої групи поточного року повинні сплатити 1288 грн. фіксованого податку, 4572 грн. обов’язкового страхового внеску до Пенсійного фонду, понад 2000 грн. орендної плати за землю при своєму річному доході, що не перевищує 10 тис.грн.
Щодо платників податку другої групи, то міська рада не врахувала обставин, що мають суттєве значення для прийняття законного і обгрунтованого рішення. Недопустимо порівнювати господарську діяльність підприємця, який надає послуги населенню, і обсяг цих послуг дорівнює 20-30 тис.грн. на рік, і підприємця, який займається виробництвом товарів або здійснює діяльність у сфері ресторанно-го господарства, використовуючи при цьому і найману пра-
цю, а річний дохід може сягати 1 млн.грн. У такому випадку недоцільно застосовувати для категорій цих підприємців однаковий фіксований податок. Для одних, можливо, потрібно встановити мінімальний розмір фіксованого податку, для інших – середню величину, а для деяких – і максимальний розмір єдиного податку. Приймаючи рішення про визначення фіксованого податку в максимальному розмірі, міська рада помилково або умисно спрямувала свої дії на знищення малого бізнесу. Я сподіваюся, що міська рада змінить рішення, оскільки в іншому випадку слід очікувати, що підприємці масово будуть припиняти господарську діяльність, а значить, значна сума коштів не надійде до місцевого бюджету. Кому це вигідно?
А чи хоче міська рада знищити малий бізнес? – запитання відкрите. Відповідь повинна надати вона сама.
З 1 січня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Згідно з цим Законом, фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділені на групи.
Перша група – підприємці, які не використовують праці найманих осіб і здійснюють виключно роздрібний продаж товарів на ринках або надають побутові послуги населенню, і обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 150 тис.грн.
Друга група – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та (або) населенню, виробництво та (або) продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що вони не використовують праці найманих осіб, або кількість людей, які перебувають
з ними у трудових відносинах, не перевищує 10 осіб, а обсяг доходу складає не більше як
1 млн.грн. Законодавець надав право сільським, селищним і міським радам встановлювати для цих підприємців фіксовані ставки єдиного податку: для першої групи платників податку – в межах від 1 до 10% мінімальної заробітної плати, а для другої групи – від 2 до 20%.
Більшість підприємців, які належать до зазначених груп, серед яких є пенсіонери, інваліди, мають незначні доходи в межах прожиткового мінімуму і працюють лише тому, що держава не може забезпечити їм нормального рівня життя. Дохід фізич-них осіб – підприємців у розмірі 150 тис.грн. чи 1 млн.грн. мають одиниці. Тому законодавець і надав можливість органу місцевого самоврядування підходити диференційовано до визначення фіксованого податку.
Разом з тим незрозумілим є рішення Кам’янець-Подільської міськради встановити єдиний податок для підприємців першої групи в розмірі 10% мінімальної заробітної плати (107,3 грн. за місяць), а для підприємців другої групи – 20%, тобто в максимальному розмірі.
Законом передбачено, що максимальний розмір єдиного податку застосовується в разі здійснення платниками першої та другої груп декількох видів господарської діяльності, або господарська діяльність здійснюється на території більш як однієї сільської, селищної або міської рад.
Платники єдиного податку першої групи поточного року повинні сплатити 1288 грн. фіксованого податку, 4572 грн. обов’язкового страхового внеску до Пенсійного фонду, понад 2000 грн. орендної плати за землю при своєму річному доході, що не перевищує 10 тис.грн.
Щодо платників податку другої групи, то міська рада не врахувала обставин, що мають суттєве значення для прийняття законного і обгрунтованого рішення. Недопустимо порівнювати господарську діяльність підприємця, який надає послуги населенню, і обсяг цих послуг дорівнює 20-30 тис.грн. на рік, і підприємця, який займається виробництвом товарів або здійснює діяльність у сфері ресторанно-го господарства, використовуючи при цьому і найману пра-
цю, а річний дохід може сягати
1 млн.грн. У такому випадку недоцільно застосовувати для категорій цих підприємців однаковий фіксований податок. Для одних, можливо, потрібно встановити мінімальний розмір фіксованого податку, для інших – середню величину, а для деяких – і максимальний розмір єдиного податку.
Приймаючи рішення про визначення фіксованого податку в максимальному розмірі, міська рада помилково або умисно спрямувала свої дії на знищення малого бізнесу. Я сподіваюся, що міська рада змінить рішення, оскільки в іншому випадку слід очікувати, що підприємці масово будуть припиняти господарську діяльність, а значить, значна сума коштів не надійде до місцевого бюджету. Кому це вигідно?
А чи хоче міська рада знищити малий бізнес? – запитання відкрите. Відповідь повинна надати вона сама.
Іван МЕЛЬНИК, юрист.