П'ятница, 26 Квітня 2024 р.

ЖЕРТВОПРИНОШЕННЯ ЗАРАДИ ЕФЕКТИВНОСТІ

«Листоношо, листоношо! Чи важка у тебе ноша? Хоч важка, але хороша…». У листонош, особливо сільських, ноша справді нелегка, причому як фізично, так і морально. Але недавно над ними нависла ще одна темна хмара.

Кипить робота у Дерев’янському пункті ПЗ: невже хтось стане третім зайвим?До редакції «ПОДОЛЯНИНА» звернулися жителі Дерев’янської сільради, щоб замовити добре слівце про свого листоношу Петра КУЛІБАБУ:

«Шановна редакціє, пенсіонери села Броварі хочуть розповісти про свого листоношу Петра Кулібабу. Це сильна людина, яка перенесла в своєму житті велике горе. Після смерті дружини він залишився з чотирма дітьми, яких виростив гідними людьми. Нині цей чоловік не лише вчасно розносить пенсію і газети, але й часто допомагає стареньким: привезе хліба, олії, інших потрібних продуктів, та й за електроенергію заплатить…».

Як з’ясувалося, селяни неcпроста турбуються про свого листоношу, адже почули про майбутні скорочення у відділенні поштового зв’язку села Дерев’яне.

По коментар щодо майбутніх скорочень ми звернулися до заступника начальника ЦПЗ №2 Оксани КОЛАЧОВОЇ.

– На сьогодні наш центр поштового зв’язку працює на межі збитковості, – розповідає вона, – тому й вживаються заходи для подальшої економічної ефективності функціонування пошти. Оскільки за чотири місяці 2013 року центр не виконав плану чистих доходів майже на 100 000 грн., то доводиться економити на витратах.

Так, з 1 квітня було проведено перший етап скорочення працівників, а з 1 липня заплановано другий. Слід зауважити, що кількість скорочених листонош становитиме лише 30% від загальної кількості скорочених посад. Проблема скорочення існує не лише в Кам’янець-Подільському центрі, а й загалом на підприємстві «Укрпошта».

Чому так сталося? Тому, що певні послуги, які ми надаємо, вимирають. Через розвиток мобільного зв’язку, листування майже припинилося, обсяги письмової кореспонденції за останні 5 років скоротилися майже втричі. Передплата періодичних видань також зменшується, люди все частіше шукають новини в Інтернеті. Тому й ми змушені щось змінювати, аби вижити.

– Оксано Вікторівно, однак після скорочень значно збільшиться навантаження на працівників пошти?

– Якщо скорочується листоноша, то його територія розподіляється на інших працівників. Це не вплине на якість послуг поштового зв’язку, ніхто з місцевих жителів не залишиться без уваги поштовиків. Таке реально, бо жоден листоноша нині не навантажений на 8 годин у день – зазвичай 0,5-0,7 ставки. Відповідно вони не мають мінімальної заробітної плати, а виходячи на пенсію, – необхідного страхового стажу.

З метою збільшення навантаження і заробітної плати та щоб працівники згодом мали нормальну пенсію, і вживаються ці заходи.

– Нині листоноші ще й обтяжені необхідністю реалізовувати різну продукцію…

– Так, це додаткова заробітна плата кожного листоноші, яка залежить від суми реалізованої продукції. Відмовитися від цієї послуги листоноші не можуть, бо це входить до їхніх посадових обов’язків. Взагалі, посадова інструкція листонош передбачає: доставляти пенсію, газети, листи, реалізовувати товари народного споживання, листівки, ліки на замовлення, фотопослуги, страхові поліси, приймати платежі за електроенергію та газ і проводити передплату.

Люди повинні самі вирішити: потрібна їм пошта чи ні? Якщо потрібна, то вони мають постійно користуватися її послугами, а не коли настає криза – бігати і звертатися по допомогу до різних інстанцій. Буває, організовуєш сходи села, пояснюєш ситуацію, а люди сміються: «У вас пральний порошок на гривню дорожчий, я поїду краще до міста і там куплю!». Та то ж треба їхати, а тут до самої хати листоноша донесе. Ми ж продаємо те, що людям потрібно.

Нині найбільші наші конкуренти у сфері послуг – це банківські установи та приватні фірми, що займаються перевезеннями. Вони забрали собі самі «вершки», бо діють лише в містах. А ми не можемо залишити напризволяще людей на висілках, де 3-4 хати, навіть працюючи собі в збиток. Якщо буде розуміння від населення, то й буде нормально функціонувати пошта, оскільки дотацій від держави «Укрпошта» не отримує.

Листоноша Петро Кулібаба. Чи залишиться він «на коні»?– Чи правдиві чутки про те, що листонош взагалі ліквідують, натомість з’являться пункти з поштовими скриньками, а пенсію переведуть на картки?

– Ні, це вже фантастика. Сьогодні в «Укрпошті», на базі нерентабельних стаціонарних відділень поштового зв’язку, які закриваються, організовується робота пересувних відділень, але листоноша залишається працювати на доставній дільниці. На відміну від інших структурних підрозділів «Укрпошти», Кам’янець-Подільський центр намагається всіма зусиллями утримати наявну мережу відділень поштового зв’язку та не переходити на обслуговування пересувних відділень. Але якщо ситуація не стабілізується, ми будемо змушені 2014 року перейти на таке обслуговування.

Щодо пенсій і грошових допомог, то наголошую, що кожен одержувач пенсії чи грошової допомоги має право вибору установи для отримання коштів: банк чи пошта. Для цього потрібно подати заяву до органів Пенсійного фонду або органів соціального захисту населення за місцем проживання, в якій зазначити установу для одержання коштів. Ці органи лише повідомляють про порядок виплат.

Отакі пироги! Наскільки себе виправдають скорочення листонош, і чи справлятимуться вони з більшою територією, покаже час. Нині ця реорганізація здається цілком логічною, та є одне «але»: когось треба принести в жертву і залишити без роботи. Тож листоноші живуть в очікуванні, що невдовзі почнуть «летіти голови».

 А загалом проблема «Укрпошти», певно, повинна вирішуватися на державному рівні. Мала б бути реакція української влади. Хоча фраза «сподіватися на владу» звучить якось іронічно. А от внести свою лепту в підтримку поштового зв’язку може кожен.

Віталій ГОРБУЛЕНКО.