КОМУ В ПРИВІТНОМУ НЕПРИВІТНО
«Сюди автобус не заїде…». Та що там автобус, тут і коні з підводою можуть не впоратися. Мешканцям трьох дворів на околиці села Привітне не вистачає клаптика дороги, аби з’єднатися з рештою білого світу, тож вони і звернулися до газети «ПОДОЛЯНИН» з надією, що їх почують.
Наприкінці вулиці з гарною назвою Лесі Українки більшість дворів уже порожні. Тут, у яру, ще залишилися жити старенький ветеран Другої світової війни, який уже не може самостійно пересуватися, його дружина, інвалід, яка ходить лише за допомогою палиці, та ще одна пенсіонерка. В яр до них нині веде лише одна дорога, втім занадто крута.
– Заїзду до нас практично немає, – скаржаться мешканці. – Влітку, коли сухо, ще можна вибратися, а якщо мокро або сніг, то і коню складно воза витягнути, не говорячи вже про машини. Відповідно, і «швидка» не може доїхати.
Селяни пропонують прокласти 350 м дороги з іншого боку яру. Але дорога все одно мусить перетнути яр, тож в одному вужчому місці треба встановити трубу і засипати його.
– За день хороший бульдозер це зробить, – коментують жителі. – Ми готові дати солярку, знайти людей, які допоможуть. Нам потрібні тільки труба і бульдозер. Взимку це місце не задуває снігом, а після дощу дорога швидко висихатиме. Якби хоча б грунтову дорогу зробили, ми би вже й самі подумали, чим її посипати.
А з подружжям ветерана війни Йосипа та Євгенії СТАШКЕВИЧІВ окрема історія. Ще два роки тому районна влада взялася перекрити їм дах, але працівники зробили це так неякісно, що бабусі довелося ще майже два роки оббивати владні пороги, аби привести хату до ладу. А недавно їм знову «допомогли» – безкоштовно поремонтували електромережу, та так, що струм пустили напряму, без запобіжника.
– Це ж якщо замкне струм, то може виникнути пожежа, а відключити електрику можна лише на стовпі, – скаржиться Євгенія Петрівна. – Отак, зробили, як для баби…
Поки готувався номер, електрики виправили ситуацію. А от жінка зі своїми претензіями вже стала районній владі хріном у носі. Але ж хіба не можна зробити один раз, але якісно? Чи у нас безкоштовна допомога якісною не буває, навіть якщо це для
ветеранів війни? Чи, може, якщо люди старенькі, то їм багато не треба, хай доживають вік?