ПРО НЕВІДОМУ МОГИЛУ ВІДОМО

Днями на адресу редакції «ПОДОЛЯНИНА» надійшов лист від обуреного пенсіонера Яніса КОСНІКОВСЬКОГО. Про те, що гризе літнього чоловіка, далі дослівно.

«На жаль, у теперішнього керівництва Зіньковецької сільради і району навіть серед мертвих є синки і пасинки. Такий ось «пасинок» похований у степу за с.Зіньківці.

Самотня занедбана могила, на якій стоїть перекошений, іржавий, ледь закріплений зваркою пам’ятник. Правда, перед святом Перемоги його так-сяк помастили фарбою для підлоги. Сама могила суттєво просіла, і її досипали землею, але як попало, нерівно. Жодної живої квіточки, тільки штучний букетик, мабуть, принесений школярами.

Невже солдат, який там лежить, не вартий кращої могили? Минули роки – і люди, які бачили, як його ховали, самі вже давно на цвинтарі, а сучасному поколінню однаково. Не відоме навіть його ім’я. Але для таких, як він, є одне загальне ім’я – Герой Великої Вітчизняної війни. Могли б жінки села хоча б квіточки тут посадити, адже їх діди й прадіди також гинули у цій війні.

Ідеальним варіантом було б перепоховати його на братському кладовищі й приурочити похорони до 22 червня – дня нападу фашистів на наш край.

Гадаю, чиновники подумають і знайдуть рішення цього питання. Не дуже приємно їм буде, коли про це знатиме вся Україна. Ми напишемо у вищі інстанції, а підписи – це не проблема».

Прокоментувати факти, викладені в листі, погодився Зіньковецький сільський голова Віталій МАСЛЯНКО.

– Ми знаємо про цю могилу, щороку на

9 Травня покладаємо до неї квіти. Вона розміщена за селом. Хто там похований, нікому не відомо. Багато років тому люди посадили біля неї тополю. Коли я прийшов на посаду сільського голови, облаштував там металеву стелу, обгородив парканом, час від часу ми нагортаємо на неї землі, прополюємо бур’яни, фарбуємо.

Останнім часом на тому місці не був, бо до нього веде польова дорога, котра після дощів перетворилася на бездоріжжя, але обов’язково сходжу, ще раз усе перевірю. Якщо потрібно буде щось підправити, зробимо все, що в наших силах.