ПТАШИНІ ПРИГОДИ

Цього року, весняною порою, на ставку села Слобідка-Кульчієвецька оселилася пара шляхетних красенів-лебедів, які облагородили наш ставок і загалом місцевість.

Річ у тому, що тут уже добрий десяток років гніздяться сотні диких качок. Це і привабило лебедів. Крім того, в ставку живуть і плодяться нутрії, а також різна риба, розведена місцевими природолюбами, – карась, короп, білий амур, товстолобик, щука. Деякі особини сягають п’яти кілограмів.
На березі збираються не тільки місцеві мешканці, діти, а й заїжджі – подивитися на цю грандіозну красу, сфотографуватися з ними. Лебеді, а також нутрії, йдуть до рук по гостинці.
Селяни, які живуть біля ставка, носили їм їжу: кукурудзу, зерно тощо, але можливості селян не безмежні, тому я вирішив звернутися до місцевої влади в особі голови Слобідсько-­Кульчієвецької сільської ради Руслана НЕСТЕРОВА для сприяння у виділенні кормів або кош­тів для їх придбання тепер, а особливо в зимовий період (ставок у хвості не замерзає через джерела). Його заступники порадили мені написати заяву на ім’я голови, пообіцявши вирішити це питання.
Минув місяць. Єдина реакція – представники сільської ради через інтернет звернулися до мешканців ближніх сіл із проханням посприяти у виділенні коштів для підгодівлі лебедів…
Усвідомивши цю байдужість, я звернувся до райдержадміністрації. Мене вислухала уважна й чудова жінка – начальник відділу агропромислового розвитку Надія Сузанська, яка через підприємців Iгоря Фурмана і Олега Комарніцького вирішила це питання. Підприємці виділили п’ять мішків зерносуміші, за що лебеді та я їм вдячні.
У теперішній час дуже рідко, але з очерету випливають малята лебедів, які проходять перші життєві випробування.
Крім цього, декілька днів тому, рано-вранці, я помітив на узбіччі Баговицької дороги, по якій щодня долаю свої спортивні 14-15 кілометрів, молодого лелеку, поведінка якого була неприродною. Разом із сусідом Сергієм ми його зловили і оглянули. При обстеженні виявили кульове поранення крила! Зі слів свідків, у лелеку стріляв водій-нелюд із білого автомобіля «Нива», якого ми з правоохоронцями розшукуємо.
Нині лелека лікується і відновлює сили в моє­му господарстві. Онуки Матвійко та Iванко щодня виловлюють маленьку рибку в ставку, яку лелека залюбки поїдає. Маю надію, що він відновиться і буде готовим до далекого польоту в теплі краї.

Олександр ОЛІЙНИК.